У 2026 році Україна переходить до нового етапу технологічного протистояння з Росією: сучасні авіаційні комплекси інтегруються в єдину систему ППО, а виробництво вітчизняної артилерії стрімко зростає. Попри брак зовнішнього фінансування, залучення інвестицій і перехід на "шведську модель" підтримки ВПК дозволяють ЗСУ утримувати паритет на полі бою.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів військовий аналітик Іван Тимочко.
За його словами, Україна отримує сучасну зброю завдяки міжнародним угодам із європейськими партнерами. Зокрема, Франція постачає удосконалені системи протиповітряної оборони та літаки Mirage, які інтегруються в єдину систему спостереження і наведення, а Швеція та Німеччина забезпечують новітню авіацію, бронетехніку, артилерію та контрбатарейні системи.
Отримання французьких винищувачів Mirage та шведських Gripen, за словами Тимочка, — це не просто посилення авіафлоту, а формування закритого циклу управління повітряним простором.
"З французами ми укладаємо угоду на закупівлю "Міражів" — протиповітряна, протиракетна оборона і авіація інтегрована у єдиний системний комплекс. Управління, наведення, моніторингу повітряного простору, наведення ракет і так далі", — зазначив аналітик.
Він також відзначив внесок Швеції та Німеччини у розвиток українського оборонно-промислового комплексу.
"Якщо ми говоримо про ще одну країну, яка має повністю закритий цикл виробництва всієї з номенклатури зброї — це Швеція, це Gripen, це теж нова авіація, яку нам передають ці країни-союзники", — пояснив Тимочко.
Аналітик підкреслив, що Німеччина не лише постачає техніку, а й відкриває спільні підприємства з виробництва снарядів, бронетехніки та танків.
Він наголосив, що фінансування оборони складається з різних джерел: прямих бюджетних видатків європейських держав, внесків до фондів ЄС та НАТО, а також спеціальних програм підтримки виробників озброєнь.
"Прямі — це ті кошти, які вони виділяють у себе в бюджетах, де прописано на закупівлю зброї для України. Але є доволі велика частина фондів, в які вони теж платять, з яких кошти йдуть на допомогу Україні або на закупівлі зброї. Він десь зараз у межах 11 млрд доларів. З нього навіть Європейський Союз закупляє нам снаряди", — зазначив аналітик.
Тимочко додав, що, окрім фондів ЄС та НАТО, які покривають навчання та програмне забезпечення, працює портал підтримки виробників озброєнь. Це дозволяє українському ВПК отримувати гранти та нарощувати експортний потенціал, здешевлюючи виробництво для власних потреб.
Окремо експерт наголосив, що український ОПК демонструє високі темпи випуску самохідних артилерійських установок "Богдана". Завдяки іноземним інвестиціям Україна стала одним із лідерів у Європі за кількістю виготовлених САУ на місяць, випередивши Росію в сегменті колісної артилерії.
"Ми пропонуємо продукт, а окремі країни за нього платять. Так само, як Швеція зробила з Богданами. Ми вийшли по Богданах з семи до декількох десятків Богдан за місяць. Тобто ми можемо говорити, що ми вже артилерії такого типу виготовляємо, напевно, чи не найбільше за місяць в Європі. Росіяни, скажімо, варіант до сьогодні не змогли запропонувати", — підкреслив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що Україна розгортає ешелоновану систему дронової оборони, пріоритетом якої є масове впровадження безпілотників-перехоплювачів. Нові типи апаратів, оснащені реактивними двигунами та елементами штучного інтелекту, здатні вражати не лише ударні БпЛА ворога, а й керовані авіаційні бомби (КАБи). Це дозволяє виносити лінію протиповітряної оборони за межі великих міст.
Ккраїнський ВПК трансформується на майданчик "війни майбутнього", де технології розвідки та дистанційного мінування проходять випробування в реальних бойових умовах. Завдяки партнерству з Німеччиною, Португалією та іншими країнами Заходу Україна не лише отримує інвестиції, а й стає експортером унікальних рішень — зокрема морських дронів та БПЛА з елементами штучного інтелекту.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що частка озброєння українського виробництва у Силах оборони вже перевищила 50%.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) успішно подолав етап розгортання потужностей і наразі забезпечує понад 50% потреб Збройних Сил, випереджаючи європейські країни за темпами виробництва артилерії та БПЛА. Подальший розвиток галузі залежить від глибокої інтеграції із західними корпораціями, що дозволить вирішити проблему браку фінансових і кадрових ресурсів для створення високотехнологічних ракетних систем.
