Україна планує компенсувати втрати електрогенерації за рахунок когенераційних установок та блочно-модульних котелень. Це дозволить децентралізувати енергосистему та підвищити її стійкість в умовах війни. Водночас ключовим фактором успіху залишається не лише державна підтримка, а й активна участь бізнесу, громад та окремих домогосподарств у створенні мікрогрідів і власної генерації.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський.
Експерт пояснив, що когенераційна установка — це система, яка одночасно виробляє електроенергію та тепло, забезпечуючи майже стовідсоткову ефективність використання палива. Такі установки можуть бути як мікрорішеннями для приватних будинків, так і потужними контейнерними станціями для житлових кварталів.
"Це ті установки, які можуть нам видавати не тільки електрику, але ще й тепло. До вихлопу цього генератора ставлять спеціальну установку, яка займається рекуперацією тепла, тобто коли вихлоп своєю температурою віддає тепло. І вони таким чином отримали собі майже стовідсоткову ефективність спалення газу. Тобто вони мають як електроенергію, так ще й мають і тепло", — зазначив Закревський.
За його словами, сучасні установки контейнерного типу потужністю від 0,5 до 2 МВт працюють дуже тихо та здатні забезпечувати енергією об’єкти критичної інфраструктури — зокрема водоканали та каналізаційні системи. Прикладом успішної реалізації такої моделі він назвав Харків, де завдяки децентралізації вдалося уникнути комунального колапсу, на відміну від Києва.
Експерт наголосив, що заміна гігантських ТЕЦ радянського зразка на тисячі дрібних установок є виправданою з точки зору безпеки та стійкості. Водночас серйозною проблемою залишається опір системи та складність підключення таких об’єктів до мереж.
Він підкреслив, що повністю замінити великі ТЕЦ когенераційними модулями неможливо, проте їх доцільно застосовувати точково — у найбільш проблемних районах, зокрема в багатоповерхових будинках без автономного теплопостачання.
"Ніхто не примушує ставити ці когенераційні установки всюди. По-перше, треба поставити там, де ми страждаємо, там, де є багатоповерхівки, де немає кришних котелень, де немає газопостачання", — зазначив експерт.
За словами Закревського, значну кількість таких установок в Україну завезли ще кілька років тому, однак багато з них так і не були підключені.
"Ми ще два роки тому порахували, скільки таких установок було завезено. Деякі — потужністю до 100 МВт. Вони завезені, але ніхто їх не під'єднав", — сказав він.
Основними перешкодами, за його словами, залишаються проблеми з підключенням до газових мереж і складнощі з продажем згенерованої електроенергії. Водночас у низці регіонів бізнес почав активніше інвестувати в такі рішення після того, як держава зафіксувала пільгову ціну на газ для генерації тепла та електроенергії.
"На жаль, треба сказати, що Київ пасе задніх. Не Київська область, а саме Київ. Тут питання в тому, що мер Києва каже, мовляв, я роблю все, але це також залежить від райдержадміністрацій, а вони підпорядковуються президенту. Президент каже: "Це питання мера". Отут і виникає питання: хто ж усе-таки за що відповідає і від кого це зараз залежить?" — зазначив він.
Експерт додав, що у Харкові когенераційні установки насамперед використали для підтримки критичної інфраструктури — водопостачання та каналізації. Саме завдяки цьому місту вдається уникати інфраструктурної катастрофи навіть попри постійні обстріли.
"Апостроф" повідомляв, що у столиці вдалося частково скоротити перелік житлових будинків, що залишаються без теплопостачання, проте у трьох районах міста понад 700 об'єктів досі перебувають без опалення. До ремонтних робіт у Києві залучено фахівців майже з усіх областей України.
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що станом на середу, 28 січня, у столиці 737 житлових будинків залишаються без теплопостачання. Найбільша кількість відключень зафіксована на житловому масиві Троєщина, також відсутність тепла спостерігається у кількох інших районах міста.
