Використання штучних квітів і вінків на кладовищах створює серйозну екологічну загрозу через викиди токсичних речовин під час їх спалювання або розкладання в ґрунті. Оскільки більшість такої продукції виготовляється з немаркованого пластику, вона не підлягає переробці та роками накопичується на сміттєзвалищах.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла керівниця громадського формування з охорони громадського порядку "Екологічний патруль" Тетяна Лампіка.
За її словами, головна причина популярності штучних квітів — їхня дешевизна та довговічність. Люди часто обирають їх, бо вони довше зберігають привабливий вигляд. Водночас змінити ситуацію можна насамперед через роз’яснювальну роботу: важливо пояснювати громадянам шкоду таких виробів і їхній вплив на довкілля.
"Такі такі речі можна тільки здолати моральними якимись переконаннями людей, що це небезпечно для тих людей, які живуть. Тобто порівнювати, що відбувається з станом довкілля, як це впливає на здоров'я людей, я дуже часто бачу, як просто на території кладовища вони просто закопують або прикопують, намагаючись зменшити кількість відходів. Треба роз'яснювати, треба проводити інформаційну роз'яснювальну якусь політику на рівні міськради", — сказала вона.
Штучні квіти практично неможливо сортувати чи переробляти, оскільки невідомий їхній хімічний склад. Під час спалювання таких виробів у повітря потрапляють діоксини, що робить це небезпечним і фактично прирівнюється до порушення правил поводження з відходами.
"Якщо ми перейдемо до питання сортування, наприклад, то скоріш за все ніхто не знає навіть, з якого пластику це робиться, бо пластик, з яких робляться ці квіти, він не, скажемо так, не маркований і насамперед ніхто не може вам відповісти взагалі, що це таке, із чого воно зроблено. То і на переробку його не можна брати, бо воно потім просто призведе до браку наступною продукцією. Тому, скоріш за все, або заборона, або на рівні роз'яснення, щоб зменшити побут", — зазначила вона.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Вона додала, що формально спалювання штучних квітів підпадає під правила поводження з відходами і може каратися штрафами. Водночас на практиці такі порушення складно фіксувати і контролювати. Саме тому, на її думку, ефективніше не карати, а пояснювати та створювати умови для правильного поводження з відходами, зокрема організовувати їх вивезення.
"До цього застосовуються ті ж самі санкції щодо спалювання сміття, але дуже важко, скажемо так, фіксувати це. Тобто це на рівні або поліції, або на рівні інспекторів, або екологічних громадських інспекторів. Чим штрафувати або залякувати, краще роз'яснювати і допомагати вивозити. Я бачу в цьому більш ефективне рішення, ніж штрафи", — сказала вона.
Фахівчиня наголосила, що якщо суспільство відмовиться від попиту на пластикові вінки, їх виробництво поступово зникне. Прикладом можуть слугувати країни Європи, зокрема Німеччина, де за принесення пластику на місця поховання передбачені суворі штрафи.
"Чому не може бути акції раз на рік, яка спонукає людей висаджувати квіти і заміняти штучні квіти живими. Департаменти екології могли б проводити акції, які дарують людям квіти, натуральні квіти, які можна висадити на могилках. Живі квіти насправді набагато красивіші, це набагато яскравіше, красивіше і екологічно безпечніше", — сказала вона.
"Апостроф" повідомляв, що у Києві зростає рівень відповідальності мешканців за міський простір, а толоки стають не лише способом прибирання, а й інструментом формування нової культури взаємодії громади та влади. В умовах обмежених бюджетних ресурсів такі ініціативи дозволяють підтримувати порядок і створювати нові громадські простори без значних витрат.
