Відкриття експорту озброєнь для українських виробників може стати ключовим інструментом для розширення потужностей вітчизняного ВПК, які наразі завантажені нерівномірно. Поки одні сегменти, як-от дрони-перехоплювачі, працюють на 100%, інші напрямки простоюють через обмежені можливості державного бюджету. Вихід на зовнішні ринки дозволив би залучити іноземні інвестиції та пришвидшити технологічний розвиток, проте цей процес гальмується складними процедурами перевірок та безпековими ризиками, пов’язаними з витоком технологій до рук агресора.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів оглядач порталу "Мілітарний" Вадим Кушніков.
За його словами, оцінити загальну завантаженість українського ВПК складно, адже ситуація суттєво різниться залежно від напрямку. Є сегменти, де виробництво працює на повну потужність або навіть не встигає задовольнити попит — зокрема це стосується дронів-перехоплювачів та окремих видів боєприпасів. Водночас існують напрямки, де потужності недозавантажені через обмежене державне замовлення або вузьку специфіку продукції.
"Ми бачимо, що є деякі сегменти, які мають завантаженість на всі 100% і попит ще більший. Якщо ми кажемо про дронів-перехоплювачів, то виробники не можуть повністю задовольнити той попит, який є, через те, що всі потужності завантажені майже на 100%, а то і більше. Що стосується інших напрямів: морські безпілотники — це теж та тематика, де у виробників є надлишкові потужності, які можна завантажити, до прикладу, за рахунок іноземних замовлень", — пояснив Кушніков.
За його словами, у виробництві дронів-перехоплювачів потужності завантажені максимально, тоді як в інших напрямах, наприклад ударних БПЛА, ситуація залежить від політичних рішень.
"Якщо ми кажемо про безпілотну авіацію, то тут так само треба дивитися через призму сегментів та напрямків. Що стосується інших напрямів, такі як, до прикладу, ударні безпілотники, то тут ситуація ще корелюється з політичним підходом", — зауважив оглядач.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він зазначив, що ідея експорту українського озброєння є перспективною, але наголосив на складності цього процесу. Однією з ключових проблем залишаються безпекові ризики.
"В Німеччині підприємство, яке наймає своїх співробітників, воно не має права на законодавчому рівні проводити вивчення людини на поліграфі. Так само в Німеччині ти маєш право з собою носити, здавалося б, таку річ, як телефон. Ти можеш щось фотографувати і комусь відправити. Це і є прямим безпековим ризиком. Українські технології можуть потрапити навіть через, здавалося б, країни Заходу потрапити до рук росіян", — зауважив аналітик.
Щодо процедури експорту, виробникам потрібно пройти складний процес погодження, який включає перевірки з боку різних державних органів, зокрема СБУ та МЗС. Оформлення може тривати від кількох тижнів до трьох місяців, що іноді створює ризик втрати замовників через тривалість процедур.
"Якщо порівнювати з нашими реаліями, то дійсно, тут ми бачимо, що наші механізми, які зараз реалізуються, вони, напевно, ще більш оперативні, ніж американські. І плюс-мінус така сама система працює в Європі", — підсумував оглядач порталу "Мілітарний".
"Апостроф" повідомляв, що українська оборонна компанія Wild Hornets, яка виробляє дрони-перехоплювачі STING для боротьби з БПЛА типу Shahed, офіційно заявила, що наразі не веде переговорів про експорт з жодною країною чи компанією з регіону Перської затоки.
Україна може стати ключовим партнером для країн Перської затоки у протидії іранським дронам і ракетам, надаючи свій унікальний досвід боротьби з Shahed та передаючи технології дронів-перехоплювачів. Це взаємовигідна співпраця: світ потребує українського ноу-хау, а Україна отримує шанс посилити позиції на міжнародній арені та потенційно обміняти досвід на дефіцитні ракети до систем Patriot.
