Журналіст Данило Мокрик звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням провести окрему пресконференцію для незалежних українських медіа. Через два дні автор отримав відповідь, що петиція не відповідає встановленим вимогам, тому її не оприлюднять на сайті президента.
Про це 20 серпня повідомив ініціатор звернення на Facebook. Також про відхилення петиції написав Центр протидії корупції, передає "Апостроф".
Чому петицію не опублікували
У відповіді автору звернення зазначили, що його електронна петиція президентові України не відповідає встановленим вимогам.
"Ініційована вами електронна петиція президентові України не відповідає встановленим вимогам, відтак її оприлюднення не здійснюється", – йдеться у відповіді, яку отримав Данило Мокрик.
Журналіст повідомив, що подав петицію на сайті президента за два дні до отримання цієї відповіді.
Що просили у Зеленського
У своїй петиції Мокрик запропонував Володимиру Зеленському провести пресконференцію за участю незалежних і критично налаштованих журналістів.
Автор звернення пов'язав цю ініціативу з протестами, які, за його словами, тривають в Україні понад місяць. Він зазначив, що однією з вимог протестувальників є заклик до президента вести діалог із суспільством.
На думку автора петиції, пресконференція могла б стати одним із форматів такого діалогу. Журналісти мали б можливість поставити президенту запитання щодо внутрішньої політики, які порушують під час протестів.
Що заявили в Центрі протидії корупції
У Центрі протидії корупції також повідомили про відхилення петиції Мокрика. Там зазначили, що протягом останніх шести місяців організація надсилала президенту шість петицій щодо звільнення генпрокурора Руслана Кравченка та одну петицію щодо звільнення Рустема Умєрова з посади секретаря РНБО.
За твердженням Центру протидії корупції, ці петиції також були відхилені.
Водночас у ЦПК заявили, що на сайті президента є петиції без юридичного обґрунтування, зокрема такі, що складаються з одного речення. У центрі навели як приклад петицію із проханням відкрити кордони для чоловіків.
Також "Апостроф" писав, як у Національному антикорупційному бюро заявляють, що механізм внесення застави у кримінальних провадженнях часто використовується як елемент кримінальної економіки. У відомстві наголошують на необхідності термінових законодавчих змін, оскільки великі суми за топпосадовців сплачують сторонні компанії за рахунок коштів сумнівного походження.
