У Національному антикорупційному бюро заявляють, що механізм внесення застави у кримінальних провадженнях часто використовується як елемент кримінальної економіки. У відомстві наголошують на необхідності термінових законодавчих змін, оскільки великі суми за топпосадовців сплачують сторонні компанії за рахунок коштів сумнівного походження.
Про це пише керівник детективів НАБУ Олександр Абакумов на своїй сторінці у Facebook, передає "Апостроф".
Як працює схема з фіктивними заставами
Як приклад у НАБУ наводять справу "Мідас", де застави на десятки й сотні мільйонів гривень за топпосадовців вносили з рахунків компаній, які формально не мають до підозрюваних жодного відношення.
За словами представника бюро, засновники та директори таких підприємств не можуть пояснити походження коштів. На практиці готівку від протиправної діяльності обмінюють на безготівкові кошти фірм, які виступають заставодавцями. За подібні послуги фіксувалися комісії у розмірі від 10% до 30% від суми застави, що перетворилося на прибутковий бізнес.
"У справі «МІДАС» розцінки за таку послугу були різними. Ми отримували інформацію про 10%, 15% і навіть 30% від суми застави. Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес", – пише він.
Олександр Абакумов наголосив, що співучасники злочинів використовують такі кошти для звільнення спільників з-під варти, через що застава перетворюється на інструмент для збереження злочинного середовища. У результаті гроші стають "платою за мовчання", а підозрювані отримують можливість уникнути відповідальності та виїхати за кордон.
"Сьогодні вони внесли заставу і звільнили людину, яка, за версією слідства, отримувала мільйони доларів хабарів. Завтра - допоможуть їй порушити покладені судом обов’язки, виїхати з країни та жити своє краще життя десь за кордоном. А застава виходить стає кешбеком для держави", – пише Абакумов.
Необхідність законодавчих змін
Через такі прогалини у практиці правила визначення та внесення застави вимагають невідкладних змін. У НАБУ зазначають, що зареєстрований законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати основою для нововведень.
Держава повинна ретельно перевіряти походження грошей, власників компаній та їхній зв'язок із підозрюваними ще до того, як застава буде внесена і підозрюваний вийде з-під варти:
"Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне - чи мають ці кошти законне походження? На ці запитання потрібно відповідати до того, як гроші виконають свою функцію і двері СІЗО відчиняться".
Наприкінці він наголосив:
"Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів".
Як повідомляв раніше "Апостроф", під час обрання ВАКС запобіжного заходу колишньому нардепу Максиму Микитасю у справі про збір коштів на заставу для ексміністра Германа Галущенка прокурор САП назвав імена фігурантів, які згадуються в справі.
Також читайте в матеріалі "Апострофа", чому колишня заступниця керівника Офісу президента (ОП) Ірина Мудра намагалася знайти кошти для застави Галущенка
Спецоперація "Форест Гамп"
19 серпня, у день початку спецоперації НАБУ та САП, якій дали кодову назву "Форест Гамп", Ірину Мудру звільнили з посади заступниці керівника ОП — це сталося буквально через кілька годин після старту слідчих дій.
За версією слідства, для легалізації 150 млн грн готівки для застави, використовували підконтрольні фірми, фізосіб та менеджмент "Сенс Банку". У матеріалах спецоперації поряд із Мудрою та Микитасем згадуються нардеп Вадим Столар, голова наглядової ради банку Микола Гладишенко, голова правління Олег Ступак та інші.
29 червня за Галущенка внесли заставу у розмірі 150 млн грн. Раніше ВАКС визначив для нього альтернативу триманню під вартою у 200 млн грн, проте суму зменшили. Сам він заявляв, що здатен зібрати не більше 20–30 млн грн.
У матеріалах справи "Мідас" також є записи, де бізнес-партнер президента Тімур Міндіч радив Галущенку, як краще вести розмови з Володимиром Зеленським. Міндіч, за повідомленнями, завжди захищав Галущенка перед президентом і називав його "єдиною опорою та чесною людиною в енергетиці".
Як розповідав "Апостроф", детективи Антикорупційного бюро розпочали нову спецоперацію, якій дали кодову назву "Форест Гамп". Слідчі дії спрямовані, зокрема, на те, щоб встановити походження 150 млн грн, внесених як застава за колишнього міністра, що є фігурантом "справи Міндіча" — Германа Галущенка.
Президент 19 серпня підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. Про звільнення йдеться в указі №734/2026.
