RU  UA  EN

Вівторок, 18 лютого
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.20
Бізнес

Ліга чемпіонов 2019/20: новини, результати, відео

Неприємний дух українського інтернет-ринку косметики та парфумерії

Розслідування діяльності онлайн-магазинів

Розслідування діяльності онлайн-магазинів Фото: Апостроф / Колаж

Найпопулярніші онлайн-магазини косметики та парфумерії використовують мережу інтернет, щоб приховати власників, уникнути податків та обов’язків перед покупцями. Перераховуючи гроші, покупець, насправді, нічого не купує, а "довіряє" передачу коштів невідомо кому. Якщо придбана в інтернеті косметика зашкодила вашому здоров’ю, ви не зможете висунути претензії жодній особі - ані інтернет-магазину, оскільки за документами він не бере участь у процесі купівлі-продажу, ані виробнику, оскільки не зможете підтвердити автентичність товару, ані фізичній особі-підприємцю, зазначеній у чеку, оскільки вона рахується лише посередником. Журналісти "Апострофа" та юристи компанії VIP-Consulting дослідили роботу трьох найбільших інтернет-магазинів з продажу парфумів та косметики. Їх хитромудрі схеми вражають. Результати розслідування будуть цікавими не лише для користувачів інтернет-магазинів, а й відповідним наглядовим та податковим органам.

Ринок парфумерно-косметичних товарів є одним з найбільших в Україні. Згідно з даними Укрстату, на парфумерію та косметику припадає 3,6% загального внутрішнього товарообороту країни. За об’ємом цей ринок посідає четверте місце серед непродовольчих товарів, поступаючись лише авторинку, фармацевтичному та ринку палива, і складає 23,7 млрд грн (за підсумками 2018 року). Журналісти нашої редакції знайшли в мережі 134 інтернет майданчика, котрі пропонують до продажу парфумерію та косметику. Але держава не отримує суттєвих надходжень до бюджету, бо, схоже, інтернет-продавцями цієї продукції використовуються різноманітні схеми ухиляння від податків та митних платежів.

Але найбільша проблема в тому, що інтернет-схеми передбачають максимальне приховування даних про реального продавця. Для кінцевого споживача це означає, що у випадку придбання неякісного, або навіть небезпечного товару – йому просто не буде до кого апелювати. ФОПи та ТОВи, вказані в документах під час придбання парфумів чи косметики – не більше ніж "прокладки", які не несуть жодної юридичної відповідальності.

А сумних прикладів у мережі чимало. Кілька років тому гучного розголосу набув випадок, коли ведучій телеканалу 2+2 Ірині Матвієнко, у буквальному сенсі, зламали кар’єру – через неякісні косметичні засоби їй довелося понад рік лікувати захворювання шкіри обличчя. Або, наприклад, історія з львів’янкою Іванною Стецьків, яка придбала небезпечну для життя фарбу для брів у перевіреному, начебто, магазині.

"Несвята мережева трійця"

Для дослідження ми обрали два вітчизняні інтернет-магазини, котрі є найпопулярнішими в пошукових системах за запитом "купити косметику чи парфумерію" та є галузевими лідерами в рейтингу "E-commerce-рітейлер року у сегменті товарів для здоров’я, краси та догляду" за версією "Асоціації рітейлерів України". Це, відповідно, makeup.com.ua та parfums.ua.

Окрім того було вирішено дослідити магазин notino.ua, котрий позиціює себе як українську філію чеської компанії та "найбільший beauty інтернет-магазин в Європі". Даний магазин також є одним із лідерів тематичних пошукових запитів.

Проаналізувавши результати, керуючий партнер юридичної компанії V.I.P. Consulting Богдан Яблонський повідомив, що робота жодного із трьох згаданих сайтів у повній мірі не відповідає законодавству України, зокрема у сфері захисту прав споживачів та організації електронної комерції. "Якщо всі продажі оформляються так, як це було у наших випадках, то можна сміливо робити висновок: їхня діяльність організована таким чином, щоб або взагалі не платити податків до українського бюджету, або платити мінімальні суми", – зазначив юрист.

Забігаючи наперед, повідомляємо, що це лише перша частина редакційного розслідування, ми плануємо опублікувати звіт щодо роботи найбільших офлайн-мереж парфумерії та косметики, які також працюють в сегменті електронної комерції, та розповімо читачам, як контролюючі органи відреагували на редакційні запити та схеми, виявлені під час підготовки даної статті.

Спочатку ми проаналізували наявність інформації, котра вимагається законом, у кожному із трьох зазначених онлайн-магазинів. Це, зокрема, повна інформація про продавця, із зазначенням його адреси та реквізитів, а також дані про товар і умови його придбання.

Потім ми перевірили відповідність процедури продажу та наданих магазином документів законодавству України. Закупівлі проводилися у різні способи: товар оплачувався готівкою із доставкою кур’єром; карткою із доставкою кур’єром; оплата і доставка здійснювалась через поштового оператора; оплата проводилася у безготівковій формі (через банк).

Нижче, власне, наводимо дані аналізу сайтів та згаданих контрольних закупок.

Makeup = Wakeup = ФОП = повний ФЕЙКап

У результаті спроб придбати товар у makeup.com.ua ми дійшли до одного беззаперечного, прозорого як кришталь висновку: купуючи продукцію на цьому сайті ми, насправді… нічого не купуємо! Ні, якась передача грошей в обмін на товар відбувається. Але з юридичної точки зору, зазначає Яблонський, цей процес жодним чином не можна назвати актом купівлі продажу. І про це однозначно говорять отримані від "продавця" документи.

Отже, для початку ми проаналізували наявність на сайті makeup.com.ua даних щодо продавця продукції, як того вимагає закон України "Про електронну комерцію".

Нагадаємо, зазначений закон передбачає, що продавець в електронній комерції зобов’язаний забезпечити доступ покупця до інформації про повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця; дані про місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи-підприємця; ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи-підприємця.

Усі ці дані важливі для того, аби, наприклад, у випадку необхідності, покупець міг пред’явити претензії. Та й взагалі мав можливість спілкуватися з продавцем як із суб’єктом правових відносин.

На момент, коли проводилося дослідження та "контрольні" закупівлі, із всього вищезазначеного на сайті makeup.com.ua можна було знайти лише номер телефону та адресу електронної пошти. Пізніше, можливо, дякуючи процесу нашого міні-розслідування, в розділі "контакти" сайту вже з’явилися відомості, з яких можна було б припустити, що формальною юридичною особою, яка здійснює продажі, є таке собі ТОВ "Мейкап". Наразі відомо, що ця компанія заснована двома іншими: однією українською і однією кіпрською. Кіпрському засновнику належить 99% статутного капіталу.

На перший погляд, з цим все в порядку – продавець, начебто, зрозумілий, і саме його найменування – ТОВ "Мейкап" – ми повинні були б побачити в документах, які отримаємо після придбання продукції. Але дійсність виявилася набагато цікавішою.

Перший і другий способи контрольних закупок – оплата готівкою і, відповідно, карткою, – познайомили нас із неперевершеними у своїй витонченості "документами", згідно з якими ми маємо справу ніяк не з ТОВ "Мейкап", а з таким собі ФОПом Давиденком А.М. (стоп, а як же обов’язок вказувати реального продавця!?).

При цьому на виданому папірці, який містить назву "товарний чек", зазначено, що згаданий ФОП є не продавцем, а "постачальником" товару. Водночас, діє він за "договором доручення", у результаті якого отримані від нас гроші має передати… абсолютно невідомо кому. Адже їх отримувач у папірці не зазначений. Таким чином, ідентифікувати з чеку реального продавця неможливо. При цьому вказане на сайті ТОВ "Мейкап" з формальної точки зору ніякого відношення до операції купівлі-продажу не має, а сама ситуація з позиції права є абсурдною, бо людина не може бути одночасно продавцем товару і повіреним продавця цього ж товару. Ви хочете оскаржити якість товару? Підтвердити автентичність? Звертайтеся… у повітря.

А уявіть собі, що у вас в результаті використання куплених парфумів виникла алергія, і на лікування потрібні чималі кошти. Так от, з продавця їх ви точно не отримаєте, бо формально товар ви не купували.

Не зможете пред’явити претензії ви й виробникові, адже ніяк не доведете, що купували його оригінальний товар. ТОВ "Мейкап" може не відповідати за претензіями, адже воно навіть не зазначене у чеку, а ФОП є лише посередником, який комусь передає гроші і формально не має жодного стосунку до вмісту переданого вам пакунку.

Третій спосіб (купівля через поштового оператора) відрізняється від двох попередніх лише тим, що отримувачем коштів виявився не ФОП, а таке собі ТОВ "Вейкап Трейдінг" (стоп, "Вейк-", не "Мейк-"?!), засноване, знову ж таки, кіпрським офшором.

Але і воно в отриманій квитанції зазначене не продавцем, а лише отримувачем коштів за дорученням, а отже - звичайнісінькою прокладкою, без жодної юридичної відповідальності.

І, нарешті, четвертий спосіб – оплата з банківського рахунку (зазначимо, що купувала товар цілком реальна компанія, котра потім запросила у продавця усі бухгалтерські документи). Ніколи не здогадаєтеся, хто виявився продавцем. А виявився ним усе той же багатостраждальний ФОП Давиденко, що і в першому та другому випадках.

Після аналізу всієї відкритої інформації про нього з’ясувалося, що цей ФОП реально існує і зареєстрований платником єдиного податку 3 групи. І тут цікава деталь: третя група означає, що із усіх своїх доходів він повинен сплачувати 5 % податку за умови, що його загальний дохід на рік не повинен перевищувати 5 мільйонів гривень. Інакше йому доведеться сплачувати 18% податку з прибутку і ще немало всяких інших відрахувань у бюджет.

Тепер здогадалися, навіщо у чеку вказується "договір доручення" на цього ФОПа? Правильно. Щоб ніде в документах не відображалося, що на нього можуть заводитися суми, набагато більші за ці 5 мільйонів

"Справа в тім, що Податковий кодекс дозволяє вважати чужими гроші, які підприємець отримує за договором доручення для передачі комусь іншому. Такі гроші не вважаються його доходом і ніяк не оподатковуються. Тож у даному випадку це може свідчити про таку собі схему обходу податкової системи, яка відбувається абсолютно відкрито – на очах у громадськості, фіскальних та правоохоронних органів", – коментує ситуацію Богдан Яблонський

Які можливості це відкриває для реального власника makeup.com.ua, що стоїть за цими всіма оборудками? Та найширші: не сплачуючи податки, він може спокійно демпінгувати, ставлячи ціни набагато нижчі за "білих" продавців косметики. При цьому він повністю захищений від будь-яких претензій, адже ніде в документах не світиться. Чи довіряти такому "продавцю" власне обличчя – вирішуйте самі.

Чому від parfums.ua тхне порушенням законодавства?

Якщо інтернет-магазин makeup.com.ua ще хоч робить видимість дотримання законодавства, то у parfums.ua все набагато гірше.

Почнемо з того, що на сайті магазину ви не знайдете жодної інформації щодо того, у кого ж саме ви купуєте товар. Реклами, як саме можна придбати парфуми, варіанти доставки, бонуси і знижки – цього добра повно. Але кому ж конкретно ви маєте заплатити чи до кого маєте адресувати претензії – ця інформація відсутня.

Відразу виникає питання щодо того, як взагалі цей магазин може працювати, фактично ігноруючи вимоги закону "Про електронну комерцію"? Подальші контрольні закупівлі ці сумніви лише підтвердили.

Як і у випадку з makeup.com.ua, було зроблено спроби придбати товари чотирма різними способами. Варто одразу зазначити, що четвертий спосіб – безготівковий – повністю провалився. Менеджери parfums.ua спочатку тягнули з відповіддю, а потім сказали, що такий спосіб придбання їхніх товарів просто неможливий. Така відповідь, утім, стає зрозумілою після аналізу "документів", які магазин надав для підтвердження трьох інших способів.

У першому випадку, після оплати готівкою, ми отримали папірець, який навіть віддалено не нагадує якийсь фінансовий документ. Дивіться самі: у ньому навіть не зазначено назву товару, не говорячи вже про найменування особи продавця.

Під час оплати карткою бачимо вже щось більш подібне на чек. Правда, дуже змазаний. Але, знову ж таки, без будь-якого зазначення найменування особи продавця.

У випадку купівлі через поштового оператора отримувач коштів все ж таки з'явився. Але ним виявилася… звичайнісінька фізична особа, навіть не ФОП – такий собі Володимир Вєтошкін.

Усе це говорить про те, що магазину parfums.ua дуже не хочеться світити реального отримувача коштів. Чому? Та все тому ж – аби мати можливість ухилитися від сплати в повному обсязі податків та відповідальності перед покупцями при виникненні якихось суперечливих обставин.

Notino.ua магазин-невидимка

На відміну від двох згаданих вище інтернет-магазинів ситуація з notino.ua виглядає заплутаною. Як щодо правомірності його роботи в Україні у якості магазина, так і щодо питань сплати податків в український бюджет його материнською (чи умовно материнською) компанією.

Взагалі Notino – відома онлайн-площадка із продажу косметики та парфумерії, що позиціює себе як "найбільший beauty інтернет-магазин в Європі". Базова структура магазину перебуває у Чехії, в цю ж країну спрямовуються і платежі за товар. Тому до кінця не зрозуміло, чим вважати площадку notino.ua. Окремим магазином, який діє в Україні? Представництвом чеської фірми?

Оскільки безпосередньо на сайті notino.ua є функціонал для вибору і оплати товару, сайт знаходиться в українській доменній зоні, і розрахований на українців, то, по ідеї, це український магазин. Відтак, він мав би дотримуватися українських законів. Зокрема, відповідно до закону України "Про електронну комерцію", мав би містити повні відомості про продавця запропонованого товару та низку інших даних.

Однак у розділі "Про нас" на сайті notino.ua ця інформація відсутня. Втім, її можна знайти в іншому місці сайту, наприклад в розділі "торгівельні умови", де зазначено, що оператором сайту notino.ua та продавцем є ТОВ "Notino", зареєстроване у Чехії.

"Отже, маємо ситуацію, коли закордонна фірма фактично веде комерційну діяльність на території України, продає українцям свої товари, рекламується серед українців, але не має на території нашої країни офіційного представництва і гроші виводить в іншу країну. І податків від неї ми не бачимо. Наскільки законною є така діяльність з точки зору українського законодавства? Адресуємо це питання нашим правоохоронним та фіскальним органам", – прокоментував Богдан Яблонський.

Ще одне суттєве питання – трансфер коштів за товар, куплений на notino.ua, а вірніше – нарахування на них податку. В ході контрольних закупок було виявлено, що безпосереднім отримувачем коштів (тобто, виходить, з формальної точки зору – продавцем?) від українських покупців є таке собі українсько-канадське СП "Росан", зареєстроване в Україні. Хоча реально "Росан", звичайно ж, нічого не продає, а лише займається організацією доставки товарів для клієнтів notino.ua, а потім перераховує кошти чеському продавцеві – ТОВ "Notino".

Водночас, згідно положень українського законодавства, з цих коштів має бути утриманий так званий "податок на репатріацію", що регламентується п. 141.4. Податкового кодексу України. Його суть полягає в тому, що при перерахуванні коштів на користь нерезидента (у нашому випадку чеське ТОВ "Notino") компанія-резидент в Україні (у нашому випадку СП "Росан") має сплатити до бюджету України певні кошти. Розмір податку може сягати 15 відсотків.

"Чи отримує бюджет України податки від надходжень, які спрямовуються на адресу ТОВ "Notino" через службу СП "Росан", і в якому розмірі? І якщо не отримує, то чому?", – ставить питання Богдан Яблонський.

Питання до держави без відповідей

Наша стаття стосується лише трьох магазинів косметичних засобів і парфумерії. Але скільки подібних площадок, котрі виводять гроші на різних ФОПів, ще діє в Україні? І коли, нарешті, у цій сфері буде наведено лад? Ці питання треба ставити декільком державним органам.

Так, схеми ухиляння від податків, які можна прослідкувати у діяльності усіх проаналізованих магазинів, явно б мали зацікавити відтворену Державну податкову службу. Враховуючи об’єми ринку, мова може йти про мільярди додаткових податкових надходжень.

Невідповідність вимогам законодавства у сфері захисту споживачів – пряма парафія Держпродспоживслужби. Саме вона має запобігати випадкам розповсюдження неякісної і контрафактної косметики, які все частіше трапляються, зокрема і через активізацію інтернет-продажів.

Окреме питання до Антимонопольного комітету. Адже ухилення від сплати податків деякими суб’єктами підприємницької діяльності ставить їх у відверто виграшне становище у порівнянні з продавцями, котрі дотримуються законодавства і платять всі необхідні податки у повному обсязі.

На жаль, поки що усі ці питання залишаються без відповідей. Ні, держава певним чином реагує на ситуацію, але виключно формально і без якихось явних негативних наслідків для порушників законодавства.

Наприклад, на скаргу щодо історії з ФОПом Давиденком, який цілком може бути ланкою для виведення коштів при покупках у магазині makeup.com.ua, Держпродспоживслужба відповіла: щодо підприємця "було надано обов’язковий до виконання припис" і будуть застосовані якісь "адміністративні заходи". Судячи з того, що сам магазин спокійно працює за старими схемами, йому ці санкції, як мертвому припарка.

Відповідь на аналогічну скаргу щодо ТОВ "Вейкап Трейдінг" виглядає ще епічніше: Держпродспоживслужба, виявляється, самостійно не в стані визначити територіальність ведення господарської діяльності зазначеного підприємства-прокладки і вважає, що їх має шукати… сам скаржник.

Наразі редакція видання "Апостроф" підготувала низку власних запитів у відповідні органи державної влади щодо виявлених фактів, як можуть свідчити про невідповідність діяльності проаналізованих магазинів чинному законодавству України. Після отримання зворотнього зв’язку від держорганів, ми обов’язково опублікуємо відповіді на запити на сторінках нашого видання.

Експертна думка

Керуючий партнер юридичної компанії V.I.P. Consulting Богдан Яблонський:

Уявіть собі двох продавців на ринку. Один з них купує товар за гроші, винаймає місце, бере на роботу продавця, платить всі податки з доходу. Другий приносить лавочку, ставить її на тротуарі біля ринку і продає товар, вкрадений з якогось офіційного складу. Але удвічі дешевше.

Очевидно, що покупцям вигідніше купувати у другого. Вони, можливо, навіть будуть захищати такого продавця від держави, яка, "нищить законами дрібний бізнес". Але в такому разі треба чесно сказати, що красти – це правильно, а з усіма іншими правилами взагалі не варто заморочуватись.

І от тепер давайте масштабуємо цю картину на всю країну та на всі бізнеси. І зрозуміємо, в якій ситуації опиняється держава і легальні компанії.

Трохи вирівняти ситуацію мають прийняті 20 вересня закони про касові апарати. Із січня 2021 року всі, окрім тих, хто торгує на ринку і надає побутові послуги населенню (ремонтує черевики, підстригає брови в перукарні тощо), повинні будуть видавати покупцям фіскальні чеки. З іншого боку, держава стимулює і самих покупців слідкувати за тим, щоб їм замість чека не видавали папірчик, який має юридичну силу "валентинки". Вони зможуть повертати гроші за куплене без фіскального чека.

Ще одне нововведення: з 1 жовтня 2020 року торгівля через інтернет-магазини потребуватиме касового апарату чи спеціального програмного комплексу. Навіть тоді, коли ви тільки зробили замовлення через сайт/фб чи інший ресурс.

Своє повинен зробити і обов’язок продавця обліковувати закуплені товари, які потім продаються. Це зробить складнішим продаж контрабандного та іншого товару із "гріховним" походженням. До речі, абсолютною неправдою є те, що тепер всі ФОПи повинні будуть такий облік вести. Це поширюватиметься тільки на так званих "схемщиків", котрі продають товари, які з’явилися без документів.

Між тим, вже зараз існує достатньо інструментів, якими держава може впливати на цей ринок, не чекаючи рік. Так, Антимонопольний комітет має змогу розслідувати справи за отримання неправомірних переваг у конкуренції. Скажімо, один бізнес порушує права споживачів на інформацію про товар і тим самим отримує переваги перед тим бізнесом, який мусить витрачатись, наприклад, на друк стікерів для упаковки.

Або податкова служба, яка вже давно має можливість перевірити, чи сплачують іноземні продавці податок з доходу, отриманого від продажу своїх товарів через інтернет-магазини в Україні. Для цього, наприклад, існують міждержавні запити інформації в компетентних органах за кордоном. І цими інструментами, насправді, вони нерідко користуються. От тільки інтернет-торгівля чомусь не сильно потрапляла у сферу їхньої уваги. Сподіваємося, що ближчим часом ця ситуація зміниться.

Що робити людям?

На профільних форумах є чимало схожих оповідок зі скаргами на неякісну косметику, як і розповідей про підробки і безвідповідальність продавців. Левова їх частка стосується інтернет-магазинів.

Біда в тому, що найчастіше люди лише радять не користуватися послугами конкретного продавця чи сайту, не вдаючись до якихось більш дієвих засобів, на кшталт звернень до контролюючих органів. І дарма. Адже лише подібні звернення можуть вплинути на чиновників, аби ті нарешті звернули увагу на тих продавців, чий товар, фактично, загрожує здоров’ю і життю громадян.

Новости партнеров

Читайте також

Новости партнеров

Загрузка...