З початком великої війни число корпоративних конфліктів різко скоротилося. У стосунках між запеклими противниками у більшості сегментів української економіки намітилося перемир'я і консенсус. Але є і винятки. Ми оглянули кілька найгучніших кейсів, де стосунки між бізнесом вийшла за рамки звичайної конкурентної боротьби.
Сахалінське родовище
Після руйнування значної частини виробництва електроенергії Україна конче потребує додаткових обсягів природного газу. Є ще один фактор ризику – зупинка транзиту з росії до Європи. Деякі фахівці вважають, що в разі зупинки транзиту Нафтогазу не вдасться підтримувати необхідний технологічний тиск в українських газопроводах. Отже, в такому разі газ буде не в кожному українському місті.
Водночас "Укрнафтобуріння" з 1 грудня 2023 року зупинило видобуток на одному з найбільших родовищ України – Сахалінському – на виконання рішення суду щодо анулювання спецдозволу компанії на це родовище.
"Сахалінка" – один з найбільших майданчиків вуглеводнів в Україні, розташований у Харківській області. Його доведені запаси – близько 15 млрд куб м газу, 1,7 млн тонн газового конденсату та приблизно стільки ж нафти.
Судова тяганина між Державною службою геології та надр і "Укрнафтобурінням" триває майже 15 років. В останнє десятиліття до неї мали стосунок відомі особистості: Едуард Ставицький, Микола Злочевський, Віталій Хомутиннік, Павло Фукс та Ігор Коломойський.
Неофіційні джерела на ринку не сумніваються, що зупинка експлуатації родовища є способом переговорів деяких попередніх бенефіціарів "Укрнафтовидобування" між собою та з державою.
Тим часом, через зупинку Сахалінського родовища Україна втратила 600 млн кубометрів газу з прогнозованого балансу. Про це заявив очільник Нафтогазу Олексій Чернишов в інтерв’ю LB.ua.
“Ліцензії зараз не працюють, родовище зупинене. Це зрадлива ситуація. Ми втратили з прогнозованого балансу 600 млн кубометрів газу”, - повідомив голова Нафтогазу Олексій Чернишов. І на відновлення видобутку на цьому родовищі - у разі відповідного рішення - знадобиться час.
Гемблінг проти лотерей
Фінансові показники грального ринку України вражають. За даними Opendatabot (української компанії, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу, – ред.), 10 найбільших компаній грального бізнесу за минулий рік офіційно примножили свої статки у 28 разів. Лідером стала компанія Спейсікс (бренд Cosmolot), а найбільший приріст заробітків – аж у 425 разів – має компанія Фавбет (бренд FAVBET).
Минулого року обіг грального бізнесу в Україні становив 12-15 млрд грн на місяць, або до 180 млрд грн за рік. Щодня гравці онлайн-казино в Україні витрачали близько 400 млн грн.
За 7 місяців 2024 року організатори азартних ігор сплатили до бюджету 9,8 млрд грн податків. За словами Данила Гетьманцева, лише в липні 2024 року надходження до бюджету склали 1,4 млрд грн, що у 3,5 раза більше, ніж було в липні 2023-го.
Відкритий конфлікт на цьому ринку спалахнув наприкінці минулого року. У листопаді 2023 року "Всеукраїнська рада гемблінгу" відкрито виступила проти законопроєкту №10101 за авторства Данила Гетьманцева щодо регулювання грального бізнесу. В цьому виступі – суть конфлікту. "Законопроектом передбачено встановлення строків видачі ліцензій лотерейним компаніям на 10 років (для гемблінгових компаній – поновлення ліцензії щорічно)… Лотерейникам дозволяється проводити букмекерську діяльність, організовувати зали гральних автоматів (без обмеження кількості й прив’язки до готелів) та онлайн-казино (без обмеження кількості сайтів-розповсюджувачів). Якщо цей законопроєкт буде ухвалено, то лотерейники зможуть проводити паралельно чотири види діяльності (організація лотерей, онлайн-казино, залів граних автоматів, букмекерська діяльність), але сплачувати будуть лише за один – організацію лотерей. Коштує така ліцензія (18,76 млн грн на рік) майже в 6 разів менше, ніж, наприклад, букмекерська ліцензія (120,6 млн грн на рік). Окрім того, діяльність лотерей не підпадає під низку обмежень щодо реклами, потреби впровадження відповідальної гри, обов’язкового попередження лудоманії та ідентифікації віку гравців тощо. Внаслідок чого державний бюджет зазнає мільярдних втрат через зменшення доходів від податків та сплати за ліцензії, а ризики для гравців – збільшаться" - заявили представники асоціації.
Пізніше відбулися події, котрі мали суттєво вплинути ринок. Зокрема, рішення Президента та Уряду щодо обмеження негативних наслідків азартних ігор.
У травні 2024 року стало відомо про підготовку нового проекту закону про регулювання азартних ігор. За словами нардепа від "Голосу" Железняка, "легалізація грального бізнесу в Україні відбулася "через одне місце", тому зараз Верховна рада працює над удосконаленим законом, що врегулює цю галузь". "Багато речей вилізли як проблеми. Починаючи з реклами - яка де-юре заборонена, де-факто ви бачите її по всьому Києву, і не тільки Києву - і закінчуючи системою онлайн-моніторингу, яка прописана на папері, але досі не існує на практиці", - зазначив Железняк.
Робота над законопроєктом триває. Вірогідно, боротьба лотерейного та гемблінгового лоббі перемістилася зі шпальт ЗМІ у кабінети, і з цим пов’язана певна інформаційна тиша довкола законопроекту. Тиша, котру полюбляють великі гроші. Нова редакція законопроекту і, ймовірно, новий виток боротьби слід очікувати після того як парламент вернеться до сесійної роботи.
Міжнародні тютюнові компанії проти підпільних виробників сигарет
В Україні присутні п’ять міжнародних тютюнових компанії. Кожна з них – великий платник податків. Ніби на противагу їм в Україні працює 5 підпільних заводів, які виробляють сигарети. В 2024 році Бюро економічної безпеки місяць проводило обшуки на незаконних сигаретних фабриках.
За оцінками БЕБ, через діяльність цих виробництв повз бюджет проходить 20 млрд гривень. Міжнародні тютюнові компанії не роблять гучних заяв та нечасто дають інтерв’ю.Вони намагаються вирішити питання тихим шляхом через посольства своїх країн і за допомогою Американської торговельної палати (AMСНAM). У розмовах оф-рекордз представники АМСНАМ повідомляють, що обсяг тіньового виробництва сигарет в Україні становить близько 1 млрд доларів США. І додають, що обшуки поки великого результату не дали. Отже, всі знають, де тіньові виробники знаходяться, що виробляють і для кого. Але зачепитися нема за що.
Кровоспинні турнікети
Цей продукт допомагає зупинити масивну крововтрату при пораненні кінцівок, рятує життя багатьом бійцям. З моменту повномасштабного вторгнення цей ринок вимірюється сотнями мільйонів гривень на рік. Вартість українських зразків становить близько 500 грн, а вартість американських аналогів втричі вища. В аптечці кожного бійця має бути не менше двох турнікетів. Потреба лише Сил оборони становить близько 2 млн штук, не рахуючи аптечки ДСНС, підприємств, шкіл та інших потенційних цілей ворога.
В Україні є два провідних виробника турнікетів. Однин з них, «Січ», з'явилася у 2014 році. Після 24.02.2022 у "Січі" з'явився конкурент "Дніпро", який, як повідомляли ЗМІ, за декілька місяців створив та удосконалив свій кровоспинний турнікет, отримав кілька міжнародних сертифікатів та увійшов до бази виробників НАТО. У 2023 році на кількох сторінках у соціальних мережах стартувала кампанія "Дніпро вбиває". Кампанія проти "Дніпра" та удосконаленого “TQ Dnipro ген2” мала дві характерні ознаки: жодних відеодоказів чи просто свідчень очевидців, а також участь у дописах виключно цивільних осіб. Свого піку кампанія досягла, коли "TQ Dnipro ген2" виграв тендер Нацгвардії на 100 тисяч турнікетів. Голова "Січі" тоді звинуватив керівництво Нацгвардії в корупції.
Ринок інтернет-провайдингу
Буквально днями спалахнув відкритий конфлікт між Інтернет-асоціацією України, з одного боку, та Американською торгівельною палатою, з іншого. Каменем спотикання стала Національна стратегія доходів України, а саме підтримка ідеї заборонити підприємствам користуватися спрощеною системою оподаткування. "Рецепти American Chamber of Commerce in Ukraine для України йдуть врозріз з позитивним досвідом американської економіки, яка значною мірою базується на потужній підтримці державою малого бізнесу. Прийняття цих рецептів, на думку ІнАУ, зруйнує сталість українських мереж, яким досі вдавалось витримувати шалений тиск війни" - сказано у заяві Інтернет-асоціації. Ця організація обєднує невеликі компанії, що надають послуги інтернет-провайдингу. Асоціація також звернулась до Президента України з проханням "припинити кампанію знищення малого вітчизняного телеком-бізнесу".
Заяві Інтернет-асоціації передував лист Американської торгівельної палати на підтримку обмеження для бізнесу у використанні спрощеної системи оподаткування. Суть цієї позиції в тому, що можливість використання спрощеного оподаткування створює дискримінацію для тих компаній, котрі платять податки як юридичні особи, а не як сукупність фізичних осіб-підприємців. Виступаючи в ефірі Національного телемарафону, президент АМСНАМ Андрій Гундер заявив, що "у воюючій країні податки мають сплачувати всі. Той хто працює, фінансує тих, хто воює. Ми маємо боротися з тінню разом, оскільки це податки які недоотримує бюджет України, і які необхідні для фінансування Збройних Сил України. Бізнеси, які не сплачують податки мають вийти з тіні, а держава має забезпечити рівні правила гри для всіх".
Даний конфлікт може вийти за рамки інтернет-провайдингу. Він відображає напруження, котре формується між юридичними особами з традиційною бухгалтерією та бізнесом, котрий у мінімізації податкових зобов’язань спирається на оформлення частини власної діяльності через ФОПів.
