Президент Фінляндії Александр Стубб висловив скепсис щодо прогнозів розвідки про можливу збройну агресію Росії проти країн Балтії.
Про це він заявив в інтерв'ю швейцарському виданню NZZ.
За словами фінського лідера, Москва обмежуватиметься гібридними методами впливу.
Стубб закликав громадськість до спокою, зазначивши, що регулярно ознайомлюється зі звітами спецслужб і впевнений у високому рівні обороноздатності Фінляндії, який стримує РФ від прямих дій проти членів НАТО.
Політик також висловив припущення, що більша частина громадян Росії не підтримує ведення війни через удари українських сил по російських нафтопереробних підприємствах та військово-промислових об'єктах. Джерела отримання таких даних глава держави не уточнив.
Коментуючи тему мирного врегулювання та відкритого листа президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна, Стубб наголосив на необхідності діалогу з російським лідером. Водночас він зауважив, що переговорний процес можливий лише за умови послаблення позицій Москви.
Фінський президент закликав координувати ці кроки з Вашингтоном, але зважати на те, чи відповідає поточна зовнішня політика США інтересам безпеки європейського континенту. На думку Стубба, у разі розбіжностей ініціативу мають перехопити європейські інституції — спершу на рівні Європейського Союзу, а за потреби у форматі "E3" за участю Франції, Німеччини та Великої Британії.
Відповідаючи на запитання про можливість особистого телефонного дзвінка до Кремля, Стубб відкинув формат індивідуальної дипломатії. Він наголосив на дотриманні чіткої ієрархії, де першочергова роль належить структурам ЄС та лідерам провідних європейських держав, тоді як інші країни можуть виконувати допоміжні функції.
Політик підсумував, що через складність дипломатичних процесів недоцільно призначати єдиного окремого представника від Європи для переговорів між Україною та Росією.
Financial Times днями писало, що Росія може скористатися часовим "вікном можливостей" і здійснити військовий напад на одну з країн Балтії до кінця 2028 року. Загроза пов'язана з тим, що Москва має перевагу у масовому виробництві безпілотників та швидкій адаптації їх до бойових дій, тоді як більшість європейських програм модернізації армій запрацюють лише близько 2029 року.
