Уряд збирається створити нову юридичну особу на базі енергогенеруючої компанії "Центренерго" та низки вугільних шахт, що має хоча б частково вирішити проблему збуту продукції вугледобувних підприємств. Як очікується, до створюваної компанії увійдуть п'ять шахт, які раніше експлуатував ДТЕК Ріната Ахметова, проте минулої осені він достроково розірвав договір про їх оренду. "Апостроф" з'ясовував, чому найбагатший українець вирішив відмовитися від рентабельних підприємств, і хто заплатить борги за оренду шахт.
Запущений в жовтні цього року процес створення вертикально-інтегрованої компанії в складі ПАТ "Центренерго" і ряду державних вугільних шахт, може зупинитися, так по-справжньому і не почавшись.
Нагадаємо, 5 жовтня 2020 року Кабінет міністрів ухвалив розпорядження ( №1215-р ) про створення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та енергогенеруючої компанії "Центренерго".
Логіка такого кроку полягає в тому, що шахти отримають гарантований ринок збуту своєї продукції в особі "Центренерго", яка експлуатує три теплоелектростанції (ТЕС).
Крім того, вважають в уряді, створення такої вертикально-інтегрованої компанії підвищить шанси на успішну приватизацію "Центренерго", яка запланована на 2021 рік.
"Апостроф" раніше докладно писав про ситуацію в "Центренерго", і висновок, який можна зробити на сьогоднішній день, полягає в тому, що укрупнення компанії за рахунок приєднання шахт є, скоріше, негативним фактором в плані її приватизації.
Але це вже окрема історія.
Недовгострокова оренда
Остаточний перелік шахт, які мають увійти до створюваного акціонерного товариства, поки невідомий - спочатку планується проведення інвентаризації та аудиту шахт, які перебувають у держвласності і управлінні Міненерго, для визначення найбільш ефективних з них.
Однак можна з упевненістю сказати, що в нову компанію увійдуть п'ять шахт держпідприємства "Добропіллявугілля" - "Алмазна", "Білицька", "Добропільська", "Новодонецька" і "Піонер", які розташовані на підконтрольній Києву території Донецької області.
Більше того, можна стверджувати, що саме через ці шахти і розпочалася вся історія зі створенням вертикально-інтегрованої компанії.
Справа в тому, що з 2011 року цілісний майновий комплекс ДП "Добропіллявугілля" знаходився в оренді у компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Договір про оренду був укладений на 49 років, проте влітку 2020 року ДТЕК вирішив розірвати угоду та повернути зазначені шахти державі.
Причина такого кроку банальна - падіння попиту на вугілля, в першу чергу, з боку теплоелектростанцій.
У згаданому розпорядженні Кабміну чітко прописані всі етапи створення нової вертикально-інтегрованої компанії, в тому числі, щодо припинення дії договору про оренду з ТОВ "ДТЕК" Добропіллявугілля "(було створено для управління орендованими шахтами).
Будівля Кабінету міністров
Так, процес повернення шахт до держвласності заплановано завершити до 25 січня 2021 року.
При цьому до 31 березня наступного року на розгляд уряду має бути внесений проект рішення про створення акціонерного товариства в складі "Центренерго" і держшахт.
Заплати та спи спокійно
Але тут починаються труднощі. Пов'язані вони з тим, що ДТЕК з березня не платив орендну плату за користування шахтами через їхній вимушений простій внаслідок кризи у вітчизняній енергетиці, підсиленою епідемією коронавірусу.
При цьому в розпорядженні уряду чітко сказано, що ДТЕК зобов'язаний погасити заборгованість по орендній платі та пені за весь термін дії договору до дати припинення його дії (7 жовтня 2020 року). Крім того, ДТЕК має відмовитися "від права отримання компенсації всіх невід'ємних поліпшень, виконаних під час дії договору оренди".
Але борги так і не погашені, у зв'язку з чим Фонд держмайна (ФДМ) вирішив через суд вимагати з ДТЕК виплати понад 132 мільйонів гривень заборгованості по оренді шахт.
В ДТЕК, в свою чергу, заявляють, що не відмовляються платити. "Всі борги ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу "Добропіллявугілля" будуть погашені до дати припинення договору оренди", - заявили "Апострофу" в компанії.
Крім того, підкреслюють в ДТЕК, погашення боргів орендної плати не має ніякого відношення до компенсацій інвестицій, які компанія вклала за 10 років оренди в розвиток ЦМК "Добропіллявугілля" (400 мільйонів доларів): "ДТЕК не висував пропозицій на компенсацію інвестицій, які були зроблені в ремонти і оновлення державного майна за час оренди".
При цьому в ДТЕК також заявляють, що, незважаючи на фактичну зупинку вуглевидобутку, гірникам продовжують платити зарплату.
Інша справа, що під час простою вони отримували лише за тарифною ставкою, яка істотно нижче, ніж реальна зарплата шахтаря, оскільки не враховує значні надбавки за роботу під землею.
Мабуть тому гірники шахт "Добропіллявугілля" становили більшу частину учасників акції під стінами Офісу президента минулого літа, хоча, за логікою, вимагати виплат від держави на той час було, що називається, не за адресою.
Протест шахтарів біля Офісу президента
При цьому крім зарплати шахтарі вимагали відновити ринок вугілля в Україні за рахунок, перш за все, заборони на його імпорт з Росії, а також зупинити імпорт дешевої електроенергії з Білорусі та тієї ж РФ.
Остання обставина наштовхнула інсайдерів енергогалузі на думку про те, що протести могли бути інспіровані ДТЕК з метою натиснути на владу, щоб повернути втрачені позиції компанії на ринку. Хоча в самій компанії такі звинувачення категорично відкидають.
Зайве вугілля
Але проблема насправді, ширша. Останнім часом попит на вугілля в генерації теплової та електричної енергії неухильно падає. Це розуміють ключові гравці на енергоринку, в тому числі й ДТЕК.
Так, днями компанія представила свою довгострокову стратегію розвитку до 2030 року, яка, між іншим, передбачає більш екологічне виробництво в порівнянні з нинішнім. "Реалізація стратегії стане істотним внеском ДТЕК в декарбонізацію економіки України і Європи в цілому", - йдеться в прес-релізі компанії.
Як зазначив у розмові з "Апострофом" експерт енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп, ДТЕК дав чітко зрозуміти, що компанія покриватиме свої потреби у вугіллі за рахунок власних шахт: "Тобто вони прийшли до висновку, що у них немає необхідності в такій кількості вугілля" (а, значить, і в "зайвих" шахтах).
Ще один важливий момент - рентабельність українських шахт. Вона для більшості вітчизняних вугледобувних підприємств доволі низька.
"Шахти в Україні з точки зору фінансового здоров'я вже давно є найбільш проблемними активами, і основний підхід в їх експлуатації, грубо кажучи, зводиться до того, щоб вичавити з них по максимуму", - сказав в коментарі виданню експерт Міжнародного центру перспективних досліджень ( МЦПД) Єгор Киян.
При цьому в країні чимало шахт є відверто збитковими.
"Ми роками спостерігаємо як вони стоять і просто накопичують збитки, тому що немає якогось бачення, як вирішувати цю проблему", - говорить Андріан Прокіп.
Шахтарі, ілюстративне фото
При цьому, додає він, на шахтах ДП "Добропіллявугілля" ситуація з рентабельністю краща, ніж на багатьох інших.
Від себе додамо, що, ймовірно, це і було однією з головних причин, через які ДТЕК узяв їх в оренду десять років тому.
За словами Єгора Кияна, ДТЕК непогано заробляв на шахтах, але епідемія коронавірусу істотно змінила ситуацію: "Падіння промисловості, карантинні обмеження сприяли скороченню споживання електроенергії. Тому зараз простіше позбутися такого активу" (оскільки вугілля все ще залишається ключовим ресурсом для ТЕС).
Вірне плече платника податків
Логіка такого кроку зрозуміла. Питання лише в тому, як буде здійснюватися процес "розлучення".
Українська держава часто намагається "підіграти" вітчизняним фінансово-промисловим групам, підставляючи їм надійне плече, коли у тих виникають проблеми.
За словами Єгора Кияна, такий підхід можна було б інтерпретувати як елемент державно-приватного партнерства, яке практикується в різних країнах світу, але в Україні це відбувається менш цивілізовано, але більш закрито, хаотично та непередбачувано.
Саме в такому ключі, швидше за все, буде розвиватися ситуація з врегулюванням заборгованості ДТЕК з оренди шахт.
Чи відмовиться уряд від вимоги стягнути борги з компанії Рината Ахметова, або, наприклад, зменшити суму заборгованості, шляхом перерахунку орендної плати? Це не виключено.
"У нашій країні нічого виключати не можна", - філософськи розмірковує Андріан Прокіп.
При цьому сама сума заборгованості для ДТЕК некритична, зазначає Єгор Киян.
"Для ДТЕК це навряд чи така вже серйозна сума. Тому не виключено, що це - демонстрація принципової позиції, перевірка (влади) на міцність", - говорить фахівець.
Але у влади, на жаль, дієвих інструментів протистояння подібним крокам немає. За словами Кияна, уряд не може або не хоче відстоювати свої, а, точніше, національні інтереси, ані перед іноземними партнерами, ані перед вітчизняними ФПГ.
"В результаті за все платить середньостатистичний громадянин України", - з сумом констатує експерт.
