В Україні у 2020 році скасували державну монополію на спирт і вже продали два десятка спиртзаводів. Попит на підприємства є, незважаючи на те, що деякі з них на поточний момент не функціонують. "Апостроф" розбирався, хто купує спиртзаводи, і наскільки їх приватизація проходить прозоро.
Приватизація спиртзаводів, що почалася восени 2020 року, вже принесла українському бюджету більше 1 мільярда гривень. Всього Фонд держмайна (ФДМ) планує залучити близько 2 мільярдів гривень від продажу підприємств демонополізованої спиртової галузі. Приватизувати збираються 41 завод і ще 37 об'єктів держпідприємства "Укрспирт".
Нагадаємо, в Україні з 1 липня 2020 року скасовано держмонополію на виробництво спирту, в зв'язку з чим ФДМ підготував та почав масштабний розпродаж підприємств "Укрспирту".
Для стимулювання придбання цих підприємств, деякі з яких зараз простоюють без роботи, до 1 липня 2021 року встановлено заборону на введення в експлуатацію нових потужностей з виробництва спирту. Крім того, до 2024 року заборонений імпорт спирту в нашу країну.
Завод для олігарха
Стартом приватизації підприємств "Укрспирту" став продаж 15 жовтня розташованого у Вінницькій області Немирівського місця провадження діяльності та зберігання спирту (так офіційно іменуються всі спиртзаводи в Україні).
Станом на кінець 2020 року, було продано 20 спиртзаводів. Останнім в минулому році з молотка пішов Борокський спиртзавод, розташований у Львівській області. Його продали 29 грудня.
Хто ж став покупцем всіх цих об'єктів?
Спочатку дамо відповідь на запитання: які компанії, в принципі, можуть бути зацікавлені в придбанні потужностей з виробництва спирту?
Очевидно, що це, в першу чергу, виробники лікеро-горілчаної продукції. Тому підтвердження - купівля вже згаданого Немирівського спиртзаводу. Він дістався одному з найбільших виробників горілки - ТОВ "ЛВН Лімітед" (Nemiroff). Втім, переможець аукціону був єдиним його учасником. Це дозволило "ЛВН Лімітед" збільшити кінцеву ціну трохи більше, ніж на 5 мільйонів гривень - до 55 мільйонів гривень (з 49,6 мільйона гривень).
Крім того, Марилівський спиртзавод (Тернопільська область) був проданий 12 листопада молдавському виробнику спирту Zernoff (засновником є румунська компанія Viteza Optim). У Zernoff був єдиний конкурент - ТОВ "Інфо Маркет". Кінцева ціна виросла в порівнянні зі стартовою - 54,7 мільйона гривень - в 2,2 рази і склала 120 мільйонів гривень.
Але інтерес до спирту можуть проявляти також підприємства, зайняті в харчовій, медичній, фармацевтичній, паливно-енергетичній, сільськогосподарській сферах.
Так, 28 грудня ТОВ "Золотники-Агро" купило за 12,9 мільйона гривень Мишковицький спиртзавод (Тернопільська область). За об'єкт боролися п'ять учасників аукціону, і кінцева ціна виросла в порівнянні зі стартовою (1,21 мільйона гривень) більше, ніж в 10 разів.
Засновниками ТОВ "Золотники-Агро" є громадянка України Марта Кулабухова і компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії". Кінцевий бенефіціар останньої - Андрій Веревський, засновник та співвласник агрохолдингу "Кернел".
Ще одним ВІП-покупцем стала компанія "Бізнес-Ініціативи", яка на аукціоні 13 листопада придбала за 59 мільйонів гривень Козловський спиртзавод (Тернопільська область). В Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців бенефіціаром цієї компанії вказана Оксана Палиця, дружина народного депутата Ігоря Палиці, близького до олігарха Ігоря Коломойського. Втім, Ігор Палиця стверджує, що давно розлучився з дружиною.
Більшість же інших учасників приватизаційних торгів об'єднує кілька речей.
По-перше, майже всі вони маловідомі, по-друге, багато компаній були створені лише в 2020 році, а деякі - взагалі за кілька місяців до торгів. Це, а також деякі інші моменти, наводять на думку, що чимало фірм, зареєстрованих на зазначених аукціонах, були спеціально створені для участі в приватизації спиртзаводів.
При цьому далеко не всім їм відводиться роль покупців - як мінімум, в декількох випадках вони виконують функції спойлерів. Але докладніше про це нижче.
Хто всі ці люди
На сьогодні найдорожче проданим є Вишняківський спиртзавод, потужності якого розташовані в Хорольському районі Полтавської області. 18 грудня його купило за більш, ніж 234 мільйони гривень (що більш, ніж в 10 разів дорожче за стартову ціну) ТОВ "РесурсПромЗахід".
Компанія-переможець була створена 19 серпня 2020 року з статутним капіталом 700 тисяч гривень. Її кінцевий бенефіціар - Сергій Поліщук, зареєстрований в Кагарлику Київської області. Сфера діяльності компанії - видобуток корисних копалин, каменю, вапняку, гіпсу, крейди, обробка каменю, виробництво ювелірних виробів.
ТОВ "РесурсПромЗахід" довелося поборотися з сімома конкурентами, при цьому найближчий з них - фермерське господарство "Фаворит-Агро Плюс" - запропонував рівно 234 мільйони гривень, що всього лише на 13 гривень менше, ніж переможець! Виглядає досить дивно, хоча, може бути, це лише фантастичний збіг обставин.
Серед учасників конкурсу значилося, зокрема, ТОВ СКН "Сучасна комерційна нерухомість", яке запропонувало за об'єкт 70,5 мільйона гривень. Цього явно було замало для перемоги.
Зате компанія змогла купити на торгах 21 декабря ... Вишняківський спиртзавод - в даному випадку, йдеться про лікеро-горілчане виробництво, яке розташовано в Кременчуці Полтавської області. Цей об'єкт був оцінений значно скромніше свого "тезки". Його стартова ціна склала менше ніж 10 мільйонів гривень, а ТОВ СКН "Сучасна комерційна нерухомість", яке, до речі, було єдиним претендентом на завод, запропонувало за нього 23,1 мільйона гривень.
До речі, "Сучасна комерційна нерухомість" брала участь і в конкурсі на Мишковицький спиртзавод і запропонувала ціну на 4300 гривень менше, ніж переможець.
Також не зіграла ставка компанії і на аукціоні з продажу раніше згаданого Борокського спиртзаводу. ТОВ "Компанія Клімат Плюс" купила підприємство за 55,1 мільйона гривень, а СКН пропонувала, вже вкотре, трохи менше.
До речі, ТОВ "Компанія Клімат Плюс" було зареєстровано ще в 2013 році (статутний капітал - 5000 гривень). Його кінцевим бенефіціаром є Анатолій Кузько - він же директор компанії.
Що стосується "Сучасної комерційної нерухомості", то їй, крім Вишняківського спиртзаводу, вдалося також купити 3 грудня Довжоцький спиртзавод (Хмельницька область) - за 61 мільйон гривень, і 17 грудня - Воютицький спиртзавод (Львівська область) за 48 мільйонів гривень. Хто знає, можливо, СКН стане власником ще кількох спиртзаводів або, принаймні візьме участь ще в декількох приватизаційних аукціонах.
Згідно з Єдиним держреєстром, засновником і кінцевим бенефіціаром компанії є Дмитро Березовенко. "Сучасна комерційна нерухомість" була зареєстрована в лютому 2020 року, статутний капітал компанії складає 50 тисяч гривень. Основним видом її діяльності є організація будівництва.
Чому дана компанія проявляє настільки неординарне увагу спиртовій галузі, невідомо.
Спиртзавод
Збіг за збігом
Є й інші цікаві випадки, пов'язані з приватизацією спиртзаводів.
Так, 24 грудня відбувся аукціон з продажу Великолюбінського спиртзаводу (селище міського типу Великий Любінь, Городоцький район Львівської області). Переможцем торгів стало ТОВ "Опт Манія", яке купило підприємство трохи більше, ніж за 55 мільйонів гривень (до речі, це чи не найбільш часта ціна продажу спиртзаводів). З огляду на те, що "Опт Манія" була єдиним претендентом на покупку, остаточна ціна виросла менше, ніж удвічі в порівнянні зі стартовою (29,97 мільйона гривень).
Здавалося, б, рутинна подія, але днем раніше на аукціоні був проданий Кобиловолоцький спиртзавод (Теребовлянський район Тернопільської області) - за 81,75 мільйона гривень його купило ТОВ "Регіон Комплект".
До речі, основним конкурентом ТОВ "Регіон Комплект" стала вже відома нам компанія "Сучасна комерційна нерухомість". Але головне - не це, а те, що і у "Регіон Комплекту" і у "Опт Манії" одні й ті ж власники, і створені компанії були в один і той же час - 10 червня 2020 року.
Євгену Вольвичу з Одеси належать по 50% акцій в обох фірмах, Ярині Таравскій зі Львова - по 30%, Олександру Голубу з села Василівка Сумської області - по 15%, Андрію Дякову з Києва - по 5%. Останній, зареєстрований в гуртожитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є також директором в обох компаніях.
Знов-таки, чи є це чистим збігом, чи добре продуманої схемою (і, якщо це схема, то в чому її суть), з упевненістю сказати не можна.
Для аналізу приватизаційних конкурсів важливо знати не тільки переможця, а й компанію, яка зайняла в ході торгів друге місце, так як за умовами аукціонів, саме ця компанія оголошується переможцем, якщо учасник, який посів перше місце, відмовляється виконувати умови купівлі-продажу об'єкта.
Поки невідомо, чи буде доведена до логічного кінця купівля Вишняківського спиртзаводу за 234 мільйони і 13 гривень - інформації про те, що ТОВ "РесурсПромЗахід" відкликало заявку, немає. На даний момент очікується підписання договору купівлі-продажу, і цілком можливо, що приватизація цього об'єкту завершиться благополучно. Принаймні, протокол про результати аукціону компанія підписала.
Але вже є прецеденти, коли переможець аукціону відмовився платити.
Одним з перших був проданий Артемівський спиртзавод (Харківська область). Переможцем аукціону, що відбувся 20 жовтня, стало ТОВ "Альтернатів Енерджі Сорсес Солар", яке володіє сонячною електростанцією в Харківській області. Компанія запропонувала за лот 50 мільйонів гривень.
Єдиним конкурентом "Альтернатів Енерджі Сорсес Солар" стало ТОВ "Борки Солар", яке також займається виробництвом електроенергії з відновлюваних джерел в Харківській області. Крім цього "Борки Солар" має і аграрний бізнес.
Цікаво, що восени минулого року ТОВ "Борки Солар" стало співвласником харківського футбольного клубу "Металіст-1925". Ще одним співвласником футбольного клубу стало ТОВ "Солар солюшнс юкрейн", яке, як пишуть "Наші гроші" , раніше називалося "Альтернатів Енерджі Сорсес Газ". При цьому в 2018 році "Альтернатів Енерджі Сорсес Газ" і "Альтернатів Енерджі Сорсес Солар" були зареєстровані за однією адресою в Харкові, уточнюють "Наші гроші".
З огляду на те, що ТОВ "Альтернатів Енерджі Сорсес Солар" відмовилося підписувати протокол про проведення аукціону з продажу Артемівського спиртзаводу, в зв'язку з чим було дискваліфіковано, переможцем конкурсу стало ТОВ "Борки Солар", якому підприємство обійшлося в 33,4 мільйона гривень.
Природно, немає жодної можливості стверджувати, що мова йде про "договірняк", але, як то кажуть в таких випадках, "осад залишився".
Знищення галузі
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгора Кияна, в принципі, аукціонні торги покликані стимулювати попит на ті чи інші лоти, а також підвищувати прозорість приватизації, що проводиться. Однак, додав він, аукціони добре працюють на активних ринках, до яких Україна, на жаль, не відноситься.
"У випадку з Україною, де конкуренція не настільки велика, де основні ринки поділені між монополістами, а для інших гравців, в тому числі іноземних, вихід на них утруднений, аукціони носять, скоріше, формальний характер. Тобто заздалегідь відомо, хто його виграє", - сказав фахівець в коментарі "Апострофу".
При цьому він зазначив, що досить часто для участі в приватизаційних аукціонах створюються фірми-одноденки, які використовуються для різних цілей: "Це може бути, як створення додаткового попиту, якщо, наприклад, є умова наявності певної кількості учасників. Ще один варіант - такі фірми можуть заблокувати процедуру приватизації, оскарживши в суді результати аукціону".
За його словами, також не виключено, що через якийсь час значна частина приватизованих спиртзаводів з'явиться в руках однієї або кількох вітчизняних фінансово-промислових груп (ФПГ). І в даному випадку не важливо, чи створювалися фірми-одноденки спеціально з цією метою, або конкретна ФПГ вже після приватизації знайде "спільну мову" з новими власниками спиртзаводів.
Киян також розкритикував владу за ту поспішність, з якою проводиться приватизація спиртової галузі: "Не можна проводити такі масові розпродажі до того ж в дуже короткі терміни. Якби розпродавали потроху, було б легше відстежувати учасників, їх бенефіціарів, їх зв'язки. А фінансово-промислові групи якраз зацікавлені в тому, щоб все пройшло швидше".
Економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ ще категоричніше в оцінках. Він вважає, що "спиртове питання" вирішується найбільш бездарним способом. "Відбувається повне знищення спиртової галузі", - заявив експерт в розмові з виданням.
За його словами, лікеро-горілчаним підприємствам не дуже подобається ситуація, коли вони купують спирт у держмонополіста. "Основна додаткова вартість все одно залишалася у держави", - пояснив експерт.
У зв'язку з цим, за його словами, як такі спиртзаводи їх не цікавлять, але вони хочуть налагодити власне виробництво спирту і позбутися конкурентів на цьому ринку. Фахівець не виключив, що через кілька років ніякого виробництва на більшості приватизованих спиртзаводів не буде, а обладнання на них буде порізано на металобрухт.
Логіка процесу така, що за фірмами-одноденками, які зараз скуповують спиртзаводи, можуть стояти лікеро-горілчані гіганти, принаймні опосередковано, але довести це вкрай складно, зазначив Кущ: "Вони не хочуть брати на себе відповідальність за ліквідацію цих заводів" .
У зв'язку з цим він не виключив утворення дефіциту спирту, хоча зазначив, що це малоймовірний варіант: "Просто він буде коштувати значно дорожче".
До речі, за іронією, влада анонсуючи приватизацію спиртзаводів, заявляла про те, що ціни на спирт знизяться внаслідок демонополізації галузі.
