ГРЕМ МАКСТОН – критик сучасного економічного мислення, знаменитий економіст, генеральний секретар Римського клубу, всесвітньої мережі незалежних мислителів, які вирішують проблеми, що стоять перед людством. "Апостроф" поспілкувався з відомим аналітиком на Київському міжнародному економічному форумі, який пройшов в українській столиці 5-6 жовтня.
- Пане Макстоне, чому ви вирішили взяти участь у Київському міжнародному економічному форумі цього року?
- Для мене важливо бути тут. Це не тільки для України, але й для Європи. Ваша країна посідає особливе місце між Європою і Росією. І це географічне, політичне становище настільки очевидне. Але також я б хотів для себе з'ясувати деякі фундаментальні питання про економічний розвиток як такий, що в ньому є корисного, що в ньому є смислового. І я б хотів допомогти Україні стати на розумний і збалансований шлях.
- Які головні ідеї ви хотіли донести?
- Мій основний меседж – це баланс між розвитком і добробутом людей. Я б не хотів, щоб Україна копіювала той шлях, який існує на Заході. Оскільки на Заході основний метод вираховувати успішність – це валовий національний продукт (ВНП), мінімальне втручання держави у торгівлю, максимально відкрита торгівля. Дуже невеликий відсоток людей від цього отримує користь, тільки багаті.
Я хотів би, щоб була більш збалансована система в суспільстві, більший контроль держави. І я б хотів, щоб Україна не йшла сліпо за тим, що нав'язує Захід, а прийняла збалансовану систему.
- Чи означає це, що нам варто відходити від капіталізму і повертатися до побудови комунізму?
- Ні. Я думаю, наприкінці 1980-х років стало ясно, що комунізм не працює. Але капіталізм теж не працює. Тому що він створює велику нерівність між людьми, він працює на користь невеликої групи найбільш багатих людей і великих корпорацій. Відбувається велике зростання безробіття, і ми ганьбимо нашу планету. У довгостроковій перспективі ця система є приреченою.
Не треба повертатися до комунізму. Мова йде про те, що потрібно побудувати нову систему, більш інклюзивну, де будуть дбати про добробут всіх людей, а не тільки обраних. Ми повинні більше концентрувати увагу на соціальній стороні життя, а не на розвитку технологій.
- Як бути в такому випадку Україні, що є залежною від МВФ і Євросоюзу, які часто нав'язують нам своє бачення розвитку?
- Так, ця залежність – велика проблема. Часто так звана глобалізація знаходить іншу форму. Країни примусово заганяють у борги і змушують переймати західну систему. Я думаю, що рішення лежить у площині інформації, освіти населення. Потрібно донести до людей, що західна система не є остаточно правильною, збалансованою. Ми повинні розуміти, що ЄС і його політика завдали великої шкоди багатьом країнам за останні 50 років.
По-друге, треба боротися з тими боргами, у які вас заганяють. Рішення – друкувати більше грошей. Нам економісти говорять, що це призводить до інфляції. Але ні. Ми бачимо, що за останні 10 років Японія, США друкували дуже багато грошей – і ніякої інфляції не відбувалося. Навпаки, це дозволяє сплатити людям за роботу, вкладати кошти в розвиток.
- У такому разі чи потрібно Україні прагнути в ЄС? Чи варто йти своїм шляхом?
- Це дуже політичне питання. Ми розуміємо, що як Туреччина є посередником між Європою і Азією, так і Україна є посередником між Росією і ЄС. І, звичайно, рухатися тільки в одному напрямку для України було б важко. І це спричинило би більше конфліктів, ніж між Європою і Росією. Тут потрібно якось збалансувати цей підхід. Мова йде не тільки про безпосередні відносини України з Росією, але і про гру Росії у великому масштабі, у тому числі через Америку і через Європу, яка впливає на Україну. Я думаю, що Європі потрібно будувати якісь зв'язки з Росією, тому що ми не можемо цього уникнути. Я б сказав, що в України є шанс побудувати такі мости.
- Що в майбутньому очікує на ЄС, США і Росію?
- Зараз світ рухається дуже непередбачувано і важко спрогнозувати, що буде. Радикальна політика з'являється не тільки в Сполучених Штатах, але і в деяких країнах Європи. Найсерйозніша проблема – це зміна клімату. Ми повинні працювати над балансом в доходах населення, торгівлі. І ми повинні зрозуміти потребу в співробітництві між найбільшими світовими гравцями, такими як Росія, США і Китай. Вони повинні працювати разом, щоб вирішити глобальні проблеми і бачити це співробітництво як можливість для того, щоб побудувати стійкий світ.