Яким був 2017 рік для української економіки, які головні тенденції в 2018 році, чи варто чекати падіння або зміцнення гривні. Про це "Апострофу" розповіли інвестиційний банкір Сергій Фурса, економічний експерт Борис Кушнірук і президент інвестиційної групи "Універ", економіст Тарас Козак.
Експерти назвали найважливіші рішення в українській економіці, помилки влади, які впливають на співпрацю з МВФ, а також розповіли про феномен 2017 року – криптовалюту Bitcoin.
Сергій Фурса
Ми побачили реальний посилений ріст доходів населення. Це було продиктовано незначним зростанням економіки і зростанням мінімальної зарплати. Друга сторона – це Польща і ефект безвізового режиму, який змусив піднімати зарплати в недержавному секторі, конкуруючи за робочу силу. Досить широке коло фахівців почало виїжджати за кордон, це провокувало зростання зарплати на 50% і вище. А також це визначило великий рівень доходів населення і високий рівень інфляції в кінці 2017 року.
Оптимізм бізнесу зростає і в наступному році, він продовжуватиме помірно зростати. Цей оптимізм буде впиратися в політичну турбулентність, яка накриє Україну десь з літа 2018 року. Ця турбулентність буде вести до підвищення ризику інфляції і до популістських кроків, а це завжди негативно відображається на бізнесі. Очікувати різкого зростання економіки не варто.
Якщо говорити про державний бюджет на 2018 рік, то він абсолютно нормальний за винятком кількох антиреформаторських кроків. Перше – продовження мораторію на землю. Це для України вже є великою проблемою і економічним злочином. Плюс ініціатива "Купуй українське", яка є спробою знищити систему ProZorro. Також ми можемо побачити, що в бюджеті несподівано виникла підтримка імпорту на шкоду українському товаровиробнику.
Крім того, Україна, як і раніше, потребує підтримки з боку іноземних кредиторів і, перш за все, МВФ. У той же час ми бачимо, що буксує програма МВФ і якщо ми і отримаємо новий транш, то він надійде не раніше другого кварталу 2018 року. Там є багато ключових проблем, які в передвиборний рік дуже важко вирішити. З одного боку – це непопулярні для влади рішення, такі як приватизація, антикорупційний суд. З іншого боку, непопулярні з точки зору населення – зростання ціни на газ, тому що формула введена і потрібно за нею жити. Поки що уряд саботував це рішення.
З огляду на все це, якщо ми й отримаємо в 2018 році транш, то всього лише один. Ми відмовилися від земельної реформи, тому втратили можливість отримання чергового траншу.
Читайте також: Bitcoin проти гривні: коли в Україні з'явиться своя криптовалюта
Борис Кушнірук
Найбільш важливим кроком, який був здійснений в 2017 році, є ухвалення медичної реформи. Пенсійну реформу я б не називав, але певні позитивні елементи були ухвалені. Наприклад, можливо, це не дуже популярний крок, але встановили, що для того, щоб людина отримала право на пенсію за віком, вона повинна мати певний стаж роботи, певний стаж внесків до солідарної пенсійної системи. Це не одразу, але поступово призведе до того, що вихід на пенсію згодом буде не менше, ніж у 65 років. Це не так популярно в суспільстві, але важливо з точки зору довгострокового позитиву, в тому числі стабілізації ситуації з солідарною пенсійною системою. Хоча те, що зробили, - це не зовсім пенсійна реформа.
Я ставлюся до підняття мінімальних зарплат дуже обережно. Коли підняли з 1,6 до 3,2 тисяч гривень, я вважав, що це допустимий разовий крок, особливо після такого глибокого падіння, яке ми спостерігали протягом 2014-2015 років. Але вводити це в систему, коли ми в адміністративний спосіб хочемо підняти мінімальну зарплату з тим аргументом, що малий бізнес великі зарплати виплачує у тіні, це не найкращий варіант вирішення проблеми. Тому що тоді ми чесно визнаємо, що хочемо просто додатково вибити гроші з малого бізнесу. А це говорить про те, що ми точно не думаємо про розвиток економіки.
Крім того, потрібно розуміти, що якщо в Києві зарплата 4100 гривень не є чимось значним, то, наприклад, десь в маленьких провінційних містечках – це надзвичайна зарплата. І там на сьогоднішній момент зарплата бюджетників є фактично головним джерелом доходів сім'ї. Тому що це та зарплата, яку виплачують, виходячи з мінімальних 3200 гривень. Вона є найбільш вигідною, тому там грають роль, як правило, родинні зв'язки для того, щоб отримати посаду якогось співробітника бюджетної установи.
У той же час для бізнесу такі зарплати непідйомні, і вони йдуть в тінь або просто змінюють свою діяльність. Тому я би був дуже обережним з тим, щоб ще далі проводити тактику підвищення мінімальної зарплати в адміністративний спосіб. Якщо у держави є потреба в тому, щоб підвищити зарплати бюджетникам, – це добре. Якщо у держави є кошти на це, то вона може це робити. Але це не повинно стосуватися приватного сектора, особливо якщо мова йде про малий бізнес, інакше ми маємо мінімізацію податків.
Що стосується кредиту МВФ, швидше за все, Україна його отримає. Але для цього потрібно буде ухвалити закон про велику приватизацію і виконати низку інших вимог, які отримують опір.
Ми можемо сказати, що за підсумками 2017 року вийшли на показник, нижчий за той, який прогнозувався при складанні бюджету на 2017 рік з точки зору середньорічного курсу. Передбачалося, що він буде складати 27,2 грн, а він був нижче – 27 грн за долар. Таким чином і на наступний рік у нас є надія, що курс можна утримати в тих показниках, які запланував уряд. Я не виключаю, що гривня може бути навіть міцнішою. Але це в значній мірі залежить від цін на сировинну продукцію на зовнішніх ринках. Якщо ціни впадуть, це призведе до падіння валютної виручки. А значить, що це призведе до тиску на курс національної валюти. Якщо ціни на сировинні товари будуть залишатися незмінними або навіть трохи підростуть, то кількість валюти, що надходить в Україну, буде рости, і тоді гривні нічого не загрожує, особливо якщо ми ухвалимо закон про велику приватизацію, і почнеться продаж активів. Таким чином з'являться додаткові кошти в іноземній валюті, які будуть надходити до державного бюджету.
Читайте також: Нові правила на дорогах, зарплати та ціни: яких сюрпризів чекати українцям у 2018 році
Тарас Козак
Одним з найбільш важливих рішень 2017 року є відмова від регулювання цін. У нас завжди була група товару, на яку фіксувалися ціни, - деякі сорти хліба, крупи. Це так званий "соціальна кошик", на який держава встановлювала максимально допустиму націнку. Науково доведено, що регулювання цін державою призводить до їх більш швидкого зростання, ніж відсутність регулювання. Коли сам ринок регулює ціни, вони нижчі.
Ми не наздоганяємо за рівнем благополуччя навіть пересічного громадянина світу, тому що зростання економіки України становить приблизно 2% на рік, у той час як світова економіка зростає на 3,5%. Тобто з року в рік ми стаємо все біднішими за середнього громадянина світу.
А продовження мораторію на землю ще раз показало українцям, скільки популістів у Верховній Раді.
Крім того, ми почули, що в Україну планує нарешті зайти ІКЕА. Це хороший сигнал, тому що це знакова компанія, яка починає працювати тільки в тих країнах, в яких впевнена, що зможе розвиватися без корупції. Це добре не тільки для української економіки, а й для інших іноземних інвесторів.
Говорячи про курс гривні, краще спиратися на дані МВФ, де працюють сильні експерти, які прогнозують величезну кількість курсу валюти різних країн. Їхній прогноз з 2018 по 2020 роки каже, що курс гривні коливатиметься в районі 27-27,5 грн за долар.
Варто зазначити, що 2017 рік можна назвати роком Bitcoin, оскільки новини про його курс всіх розбурхували. Це дуже цікава ідея, яка базується на технології блокчейн. Це збереження і обчислення інформації не на одному центральному комп'ютері, а поширене по всьому світу. На цій технології і придумана криптовалюта. Так як Bitcoin і був першою криптовалютою, то й отримав найбільше поширення і популярність. Всім економістам зрозуміло, що за цим нічого не стоїть – це бульбашка, яка може роздуватися до величезних розмірів. Сьогодні Bitcoin коштує близько $17 000, а завтра, наприклад, буде $50 000. І ніхто не може гарантувати, що він не доросте до мільйона доларів. Але у нього один кінець – він впаде і буде коштувати якісь смішні гроші. Тому раджу громадянам, якщо хочеться, то, звичайно, можна гратися в нього – але не позичати на це гроші й не вкладати останній капітал.
