RU  UA

Субота, 20 квітня
  • НБУ:USD 39.55
  • НБУ:EUR 42.10
НБУ:USD  39.55

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Погляд

Давос, ми тебе втрачаємо: чому форум уже не важливий Трампу і іншим лідерам

Олексій Кущ про значення Всесвітнього економічного форуму у Давосі

Олексій Кущ про значення Всесвітнього економічного форуму у Давосі Фото: GettyImages

Президент США Дональд Трамп і його французький колега Еммануель Макрон заявили, що не поїдуть на Всесвітній економічний форум, який пройде 22-25 січня в швейцарському Давосі. Про те, чому цей форум втрачає своє значення у світовій економіці, і чому участь у ньому України не має ніякого значення, "Апострофу" розповів фінансовий експерт Олексій Кущ.

За великим рахунком, тут потрібно дивитися на зміну загального економічного мейнстріму, який зараз розвивається в антиглобалістському ключі. Тобто, наприклад, форум в Давосі був найбільш відомий до 2008 року, коли здавалося, що горезвісна рука ринку може відрегулювати будь-які проблеми, а головні його завдання - максимальне стирання кордонів між найбільшими економіками світу, поглинання розвиненими країнами менш розвинених регіональних сусідів. Тобто це вся палітра глобалістських економічних макроекономічних теорій, які свого часу розроблялися Римським клубом, і які полягали в основі так званого вашингтонського консенсусу про те, як повинні трансформуватися економіки країн, що розвиваються.

Після 2008 року глобалістські тенденції значно ослабли, а після подій в США, де переміг Трамп, після подій у Франції, стає очевидним, що світова економіка буде розвиватися шляхом дефрагментованого глобалізму. Зберігатимуться великі регіональні ринки, великі регіональні об'єднання країн, але вони будуть досить жорстко сегментуватися і відокремлюватися одне від одного на базі своїх економічних інтересів.

Відповідно, зараз значно ослабла цінність майданчиків, які раніше використовувалися в якості прискорення, злиття і скорочення тих рис, які відрізняли ті чи інші економіки. Країни, що розвиваються, переходять до так званого Пекінському консенсусу. Тому зараз більшого значення набуватимуть саме регіональні дискусійні майданчики. Зараз подібні виникають в Азії, де ініціатором їх створення є Китай, або ж європейські майданчики на прикладі наднаціональних надбудов, свої майданчики є і в Латинській Америці. І ці майданчики будуть набувати все більшого значення. А такий глобалістський майданчик як Давос в найближчі роки втратить свою роль.

Навіть така традиційно глобалістська країна як США, яка раніше була флагманом глобалістських тенденцій, зараз переходить до політики економічного ізоляціонізму і протекціонізму. Штати фактично повертаються до тих років, які передували порі великої депресії. З цього велика депресія в минулому столітті й почалася. І якщо вже США заговорили про протекціонізм і ізоляціонізм, то що вже говорити про країни, що розвиваються - той же Китай.

І якщо в США антиглобалізм пішов зверху вниз - тобто Трамп зараз намагається нав'язати діалоги суспільству - то у Франції діалоги йдуть знизу вгору. На чолі Франції абсолютно глобалістський президент, який пов'язаний з великим міжнародним фінансовим капіталом і був рупором всіх глобалістських течій. Але під тиском знизу він змушений, якщо не поміняти свою риторику, то не відвідувати такі глобалістські форуми як Давос.

Як реагувати Україні

Україна поки нема сенсу якось реагувати, тому що за останні кілька років Україна втратила свою суб'єктність у всіх елементах внутрішньої і зовнішньої політики, включаючи економічну. Економічна політика України зараз пишеться не у Києві, а Вашингтоні, коли складається меморандум про співпрацю з МВФ.

Участь президента України Петра Порошенко у щорічному засіданні Всесвітнього економічного форуму 2017 в Давосі, Швейцарія, 17-20 січня 2017 року Фото: EPA

Якби Україна зараз повернула свою суб'єктність як країна, яка формує свою суверенну економічну політику, у такому разі, оцінивши ситуацію, що склалася в Давосі, Україна спробувала б знайти свій регіональний майданчик або ініціювати створення нового майданчика. Можливо, це міг бути балто-чорноморський союз, можливо, Україні варто було б взяти приклад тієї ж Білорусі і активно намагатися просувати свої інтереси у взаєминах з Китаєм. Наприклад, брати активну участь у проекті Нового шовкового шляху. Та ж Білорусь є учасником Азійського банку інфраструктурних інвестицій, який вже встигли охрестити азійським МВФ. Україна так і не стала учасником цього банку.

Варто зазначити, що однією з ознак антиглобалістських тенденцій є те, що на прикладі азійського банку з'являються так звані регіональні МВФ. Європа заговорила про створення континентального фінансового фонду щодо фінансування різних структурних диспропорцій, який повинен стати аналогом європейського МВФ. Ініціатором його створення є Німеччина. Це говорить про те, що навіть в питаннях створення фінансових центрів ведеться політика дефрагментованого глобалізму, коли світова економіка буде розпадатися на 3-4 потужних блоки, кожен з яких захищатиме свої інтереси і намагатиметься вирішити свої проблеми за рахунок конкурентів. Кожен з блоків матиме і свій аналог МВФ, і свій дискусійний економічний майданчик.

Тобто в умовах втрати суб'єктності України може брати участь в форумі, а може не брати участі - від цього нічого не зміниться. Якщо представники України поїдуть, то вислухають чергову лекцію з боку старших товаришів, як потрібно боротися за все хороше і проти всього поганого. Якщо не поїдуть - то отримають ці інструкції в письмовому вигляді з Вашингтона або Брюсселя.

Взяти США. Трамп заявив, що не їде на форум, і про це всі говорять. А про Україну, як країні, яка втратила суб'єктність, ніхто не згадає - поїдемо ми на форум або не поїдемо.

Читайте також

Гектари за безцінь: чи збережуть українці землю від іноземних посягань

Допуск на ринок землі в Україні юридичних осіб спричинив велике зростання цін на земельні ділянки, фермери бояться залишитися безземельними

Дефолт як подарунок Путіну: чи виживе Росія як держава

РФ очікує кризу, яку можна буде порівнювати з економічною катастрофою часів розпаду СРСР

Механізми для залучення грошей не сподобаються українцям, але без цього ми не переможемо - економіст Олег Пендзин

Економіст Олег Пендзин розповідає, де держава може взяти кошти на новий мобресурс 450-500 тисяч осіб

Опитування

Необходима ли Украине 4-ая волна мобилизации?