Конституційний суд визнав неконституційним положення про те, що люди, які мають право на пенсію за вислугу років, можуть скористатися цим правом, лише досягнувши 50-55 років залежно від професії. "Апостроф" з'ясував, чим небезпечний цей вердикт КС.
В Україні, як і в багатьох інших країнах, є професії, які вважаються шкідливими для здоров'я, і люди, що працюють за цими професіями, мають право на достроковий вихід на пенсію - єдиною умовою для цього є трудовий стаж, який у кожній такій професії встановлюється окремо (наприклад, 20, 25, 30 років). Але в 2015 році Верховна Рада внесла зміни до базового закону "Про пенсійне забезпечення" від 1991 року, згідно з якими ті, хто має право на достроковий вихід на пенсію за вислугу років, повинні при цьому допрацювати до 50-55 років залежно від професії.
Мова не йде про шахтарів і металургів - вони, як і раніше, можуть виходити на пенсію, не чекаючи досягнення зазначеного віку. Дані зміни торкнулися льотчиків - їм необхідно "дотягнути" до 50 років, а також працівників освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, артистів театрально-концертних підприємств і колективів (зокрема, балерин), геологів, доярок, докерів.
Тобто якщо льотчик не може виконувати польоти за станом здоров'я, він, відповідно до законодавчих змін від 2015 року, не має права піти на пенсію і змушений до 50 років працювати за іншою спеціальністю - наприклад, охоронцем у супермаркеті або водієм таксі. Ну, або балерина, яка втратила можливість виступати на сцені, до 55 років повинна знайти собі заняття - скажімо, у відділі косметики або біжутерії.
Основна причина, яка спонукала законодавців на прийняття зазначеної норми, пов'язана з необхідністю економії бюджетних коштів. Адже не секрет, що населення України старіє - ми за цим показником серед передовиків у Європі - а навантаження на Пенсійний фонд стає непосильним. Тому будь-які заходи, спрямовані на скорочення пенсійних витрат, сприймаються як неминуче зло.
З усією повагою, але...
Однак КС визнав цю норму неконституційною і ухвалив її скасувати. Своє рішення КС пояснив тим, що робота за вказаними професіями безпосередньо впливає на здоров'я людини і може призвести до втрати нею професійної працездатності до моменту, коли у громадянина з'явиться право на пенсію за віком. Отже, може виникнути загроза для здоров'я самого працівника, а також безпеки оточуючих.
"З викладеного випливає, що втрата професійної працездатності або придатності не пов'язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років", - йдеться в повідомленні на сайті Конституційного суду.
Думки експертів сходяться до того, що рішення не зовсім відповідає здоровому глузду.
"З одного боку, сперечатися з рішенням Конституційного суду дивно. Проте, з точки зору здорового глузду, це рішення як раз йому і не відповідає", - сказав "Апострофу" експерт з питань пенсійної реформи Тарас Козак.
Експерт з пенсійних питань "Реанімаційного пакету реформ" Галина Третьякова також заявила, що з повагою ставиться до рішень КС як органу, який забезпечує верховенство Конституції України. Разом з тим, вона не згодна з цим конкретним рішенням з питань виплати пенсії за вислугу років.
Назад до СРСР
Що ж бентежить фахівців з питань пенсій у даному тлумаченні Конституційного суду?
За словами Галини Третьякової, Україна отримала пенсійну систему в спадок від СРСР, яка "дискримінує одні професії стосовно інших". На сьогодні немає сучасного наукового оцінювання, яке могло б обґрунтувати, що певні професії є більш шкідливими, ніж інші (очевидно, мова не йде про роботу в шахті або на хімічному виробництві, - "Апостроф").
Галина Третьякова: "Україна отримала пенсійну систему в спадок від СРСР"
Ще одне важливе питання - джерело компенсації збитку здоров'ю людей. На думку Галини Третьякової, таким джерелом, "повинен бути роботодавець, а не державний бюджет".
"Тут ми починаємо корелюватися з так званою концепцією компенсації за шкоду життю і здоров'ю, яку завдає роботодавець, а відшкодовує суспільство. Публічні кошти не можуть бути джерелом компенсації замість недбайливого роботодавця, який створює нездорові умови праці на своїх робочих місцях", - сказала фахівець, додавши, що головним компенсатором за шкідливість повинна бути висока заробітна плата.
Експерт вважає, що КС повинен знову розглянути це питання "у зв'язку з нововиявленими обставинами".
Небезпечний прецедент
Тарас Козак нагадав, що у своєму рішенні Конституційний суд говорить про те, що положення про необхідність працювати до 50-55 років для тих, хто має право на пенсію за вислугу років, "нівелює сутність права на соціальний захист" і "не відповідає конституційним принципам соціальної держави", якою є Україна згідно з Конституцією. Наприклад, "підвищення податків також скорочує соціальні гарантії" громадянам з боку держави. Те ж саме можна сказати про зростання тарифів ЖКГ. "Якщо так трактувати Конституцію, то треба закривати державу і роз'їжджатися", - заявив експерт.
Трактування соціальних гарантій, які прописані в Конституції, взагалі досить складна річ. Тому соціальні гарантії повинні бути чітко конкретизовані, оскільки не можна гарантувати те, що неможливо виконати.
А дане рішення КС може стати небезпечним прецедентом, і після нього можуть з'явитися інші подання про неконституційність щодо пенсій, а також різних пільг. За словами Тараса Козака, у Верховній Раді завжди є антиукраїнські сили, які, базуючись нібито на Конституції, штампуватимуть популістські подання до КС - наприклад, про зниження тарифів і податків і "усього, що підриває базис для існування суверенної держави".
Крім того, може бути оскаржена норма про збільшення пенсійного віку жінок до 60 років в рамках пенсійної реформи від 2011 року.
Бюджет не гумовий
Є ще одна небезпека, пов'язана із зазначеним рішення Конституційного суду, - збільшення витрат держбюджету.
Очевидно, що будуть потрібні додаткові кошти на виплату пенсій тим, хто не допрацював до 50-55 років, але все ж має право на пенсію за вислугу років. Але й це ще не все - поки неясно, чи будуть виплачуватися компенсації заднім числом тим, хто до вердикту КС не отримував пенсій.
За словами Тараса Козака, на сьогоднішній день оцінити фінансові наслідки цього рішення вкрай складно. "Але це точно десятки мільярдів гривень щорічно, відповідно збільшення дефіциту Пенсійного фонду. І закривати ці кошти нічим", - сказав експерт. І для цього доведеться скорочувати інші видатки, наприклад, на армію, на вчителів, або на інших бюджетників, "які й так не багаті".
Ще один шлях - включити друкарський верстат, але це призведе до гіперінфляції, як було в Україні в 1990-ті роки або у Венесуелі зараз.
