RU  UA

Четвер, 18 липня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.90

ТОП-20 найкращих ресторанів Києва: підсумки голосування

Кодекс забутих предків: як в Україні змінять законо­давство про працю

Чинний КЗпП морально застарів

Чинний КЗпП морально застарів Фото: UNIAN

Українське трудове законодавство безнадійно застаріло. Прийнятий без малого півстоліття тому, ще за часів СРСР, Кодекс законів про працю, скорочено - КЗпП, незважаючи на прийняті за роки незалежності зміни, все ще не відповідає реаліям сьогодення. "Апостроф" розбирався, які в цій сфері готуються законодавчі новації, коли вони можуть бути прийняті, чи будуть їх дотримуватися на практиці або ж вони залишаться просто правилами "на папері".

В Україні хочуть осучаснити законодавство про трудові відносини. У кінці червня Міністерство соціальної політики на своєму сайті опублікувало підготовлений відомством проект змін до чинного нині Кодексу законів про працю. Передбачається громадське обговорення документа протягом місяця - до 25 липня, після чого, як очікується, він буде внесений на розгляд Верховної Ради.

Тут, однак, є один важливий нюанс - 21 липня в Україні повинні відбутися парламентські вибори, а тому, якщо законопроект все ж буде внесений в Раду, розглядати його належить вже новообраним народним депутатам. Та й склад уряду, в тому числі і Мінсоцполітики, оновиться невдовзі після виборів і початку роботи нового складу парламенту.

Проте, питання законодавчої "модернізації" трудових відносин у нашій країні, що називається, назріло - адже Україна живе - і трудиться - по законодавству, яке було прийнято ще в радянському 1971 році, нехай і з деякими, прийнятими згодом законодавчими змінами.

"Віддаленка" в законі

Що ж пропонує Міністерство соцполітики? У самій назві законопроекту зазначено, що зміни стосуватимуться впровадження "гнучких форм організації праці".

Так, згідно із законопроектом, гнучкий режим робочого часу може передбачати фіксований час, протягом якого працівник обов'язково повинен перебувати на робочому місці і виконувати свої посадові обов'язки, і при цьому робочий день може бути поділений на частини. Також можлива ситуація, коли працівник сам для себе визначає конкретні робочі години, але в межах встановленої норми тривалості робочого часу. Це ж відноситься і до часу перерви на відпочинок і харчування.

При цьому, як наголошується в документі, "використання гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці і не впливає на обсяг трудових прав працівників".

Зрозуміло, що далеко не скрізь можливе введення такого режиму роботи, і багато що залежить від специфіки діяльності того чи іншого підприємства.

Мінсоцполітики також пропонує закріпити в законодавстві таке поняття, як дистанційна (надомна) робота. Відповідно до законопроекту умови такої роботи повинні бути закріплені в трудовому договорі.

Крім того, передбачається, що керівні працівники та деякі інші категорії працівників "можуть планувати свій робочий час самостійно за умови дотримання термінів виконання робіт".

Як видно, ці зміни зачіпають дуже вузький, хоч, безумовно, і важливий сегмент трудових відносин, при тому, що, де-факто, описані вище особливості організації робочого часу вже досить давно є повсюдною практикою.

Мінсоцполітики пропонує закріпити в законодавстві таке поняття, як дистанційна (надомна) робота Фото:

Кодекс забутих предків

Однак у Верховній Раді давно "застряг" проект Трудового кодексу, який повинен замінити нинішній Кодекс законів про працю (КЗпП). Свій непростий "шлях" у парламентських кулуарах даний законопроект почав в кінці 2014 року. Трохи менше року знадобилося депутатам на те, щоб прийняти його в першому читанні - відбулося це 5 листопада 2015 року. Ще півтора року пішло на його доопрацювання перед розглядом у другому читанні. Однак до самого розгляду справа не дійшла - після липня 2017 року про документ, схоже, просто забули. І, цілком можливо, враховуючи, що 21 липня цього року мають відбутися парламентські вибори, що проект Трудового кодексу, в тому чи іншому вигляді, буде вноситися до Верховної Ради знову.

Які ж основні положення цього законопроекту? У ньому, до речі, також передбачена легалізація "віддаленки". Крім того, пропонується збільшення щорічної оплачуваної відпустки з нинішніх 24 днів до 28-ми.

Є також пропозиція передбачити перерву під час робочого дня на 4 години. Така норма буде стосуватися людей, які змушені працювати в складних погодних умовах - при сильній спеці або, навпаки, при лютому холоді. Ця перерва вже отримала неофіційну назву "сієста", яка, як відомо, популярна в деяких спекотних країнах Середземномор'я (хоча, треба визнати, останнім часом, особливо, якщо мова йде про великі компанії, ця "традиція" все більше йде в небуття).

You're fired!

У багатьох організаціях нового працівника спершу беруть на випробувальний термін, після якого нерідко звільняють. Як правило, в цей період зарплата працівника нижча за ту, яку йому обіцяють платити на постійній основі, до того ж в цей час працівник позбавлений додаткових соціальних бонусів. Деякі недобросовісні роботодавці використовують випробувальний термін, який іноді може тривати кілька місяців, а то й півроку, для того, щоб використовувати працю працівника, що називається, дешево, навіть і не плануючи його наймати на більш тривалий час. Так ось, проект Трудового кодексу передбачає, що випробувальний термін не може перевищувати тримісячний період, а для представників робітничих професій - більше одного місяця. Встановлено також категорії працівників, для яких взагалі не може бути встановлений випробувальний термін. Серед них, зокрема, неповнолітні, вагітні жінки, працівники з сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, інваліди.

Нинішній президент США Дональд Трамп став дуже популярним завдяки телешоу The Apprentice (стажер/учень/новачок), яке стало виходити в 2000-ні. Телеглядачам особливо запам'яталася його коронна фраза You're fired! (Ти звільнений!). Питання звільнення співробітників є одним із найбільш важливих у трудових відносинах. Не оминув його стороною і новий проект Трудового кодексу.

Згідно з документом, звільнення можливе за згодою сторін, після закінчення терміну трудового договору, з ініціативи працівника розірвати трудовий договір, у зв'язку з призовом працівника на військову службу, у зв'язку зі скороченням штату, у зв'язку з набуттям чинності вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі, у зв'язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді, через систематичне невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин, через прогул (зокрема відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважної причини, через неявку на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки через вагітність та пологи, у зв'язку з появою на роботі в нетверезому стані, через здійснення розкрадань за місцем роботи. У новому кодексі також передбачено такі підстави для звільнення, як розголошення комерційної таємниці і незадовільний стан здоров'я.

Другу частину матеріалу про зміни трудового законодавства читайте на "Апострофі" у найближчі дні.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Вільному воля: чи загрожують українцям масові звільнення за новим КЗпП

Новий трудовий кодекс повинен визначати не тільки правила взаємодії роботодавців з працівниками, а й механізми контролю за їх виконанням

В Україні запрацює ринок електро­енергії: що буде з тарифами за світло

Впровадження в Україні ринку електроенергії з 1 липня 2019 року може створити низку проблем, проте досвід європейських країн, зокрема, Польщі, дає привід для оптимізму

Новости партнеров

Загрузка...