Драконівські методи: як Кабмін викручує руки Нацбанку і підприємцям

Після того, як 21 лютого прем'єр-міністр Олексій Гончарук презентував у Верховній Раді звіт про роботу уряду за 2019 рік, в ЗМІ активізувалися чутки про його швидку відставку. Одна з причин - стан української економіки. Як раніше писав "Апостроф", оптимізм Гончарука, який звучав мало не в кожній фразі, не мав під собою жодних підстав. Наше видання проаналізувало один з найсерйозніших провалів уряду, про який промовчав глава Кабміну: робота підрозділів, що відповідають за наповнення дохідної частини бюджету - Мінфіну, митниці та податкової. Що роблять ці відомства, щоб формально виконати план, і чому це може привести до економічного колапсу в Україні, розбирався "Апостроф".

Почнемо зі статистики. За даними Державної казначейської служби та Міністерства фінансів, надходження до державного бюджету України в 2019 році склали 998,3 млрд грн проти 1033,5 млрд грн планових призначень.

Недовиконання плану за доходами склало 35,3 млрд грн, зокрема з митних органів - 32,6 млрд грн.

І це з урахуванням того факту, що в кінці 2019 року доходи державного бюджету були зменшені на 20,4 млрд грн, зокрема, за загальним фондом зменшені показники митних платежів на 20,1 млрд грн. Іншими словами, митарям у Кабміні просто підіграли. Без зміни планових показників недонадходження становлять 55,7 млрд грн, з них за митними органами - 52,7 млрд грн.

Неможливість зібрати більше 5% бюджетних надходжень вже є серйозною проблемою для держави - але насправді ситуація значно гірша.

Трясти Нацбанк як "липку"

Як закривати дірку в бюджеті? На це питання Кабмін дав відповідь. І вирішив "роздягнути" головний фінансовий регулятор країни - Національний банк.

Цікаво, що статтею 15 Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що в 2019 році Національний банк України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком України резервів в порядку і розмірах, визначених Законом України "Про Національний банк України", перераховує до Державного бюджету України кошти на загальну суму не менше 47,6 млрд грн. Але сума різко зросла: фактично Національним банком сплачено 64,9 млрд грн, що перекрило додаткових 17,3 млрд грн. Тобто всього уряд недобрав не 55,7, а 73 млрд.

Але і це ще не все.

Замість приватизації - зростання боргів

Отримавши 0,5 млрд грн із запланованих на 2019 рік (до речі, без будь-яких розрахунків) 17,1 млрд грн надходжень від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитування підприємств, уряд був змушений збільшити обсяг джерел фінансування загального фонду державного бюджету, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019", за кодом класифікації фінансування бюджету 401000 "Запозичення" на суму 16,4 млрд грн у зв'язку зі зменшенням об'єму джерел фінансування державного бюджету за кодом класифікації фінансування бюджету 500000 "Надходження від приватизації державного майна" (розпорядження КМ від 27 листопада 2019 N 1104-р).

При затвердженому в Законі України про Державний бюджет України на 2019 плановому показнику запозичень на рівні 347 млрд грн. Міністерство фінансів запозичило 425,7 млрд грн, що більше на 78,7 млрд грн.

Таким чином, до 73 млрд грн недовиконання бюджету треба ще додати 78,7 млрд, які закрили непередбачуваними планом зовнішніми запозиченнями. Таким чином, всього вже виходить 151,7 млрд грн.

Замість економічного зростання - тиск на бізнес

Ще одне джерело виконання дохідної частини бюджету - переплата податків і зборів до державного бюджету. Фактично бізнес "роздягли" наперед ...

Так, за даними Державної податкової служби, сума переплат податків до Державного бюджету України станом на 1 січня 2020 склала 65,3 млрд. Зокрема:

- податок на прибуток підприємств (11020000) - 18,7 млрд;

- акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (14020000) - 7,6 млрд;

- податок і збір на доходи фізичних осіб (11010000) - 4,2 млрд;

- податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (14060000) - 2,9 млрд;

- інші - 31,8 млрд гривень.

Таким чином, загальна діра в бюджеті в результаті господарювання Гончарука і Маркарової склала вже 217 млрд грн.

В цілому, стягування з бізнесу грошей заради латання дірок в бюджеті - це давня практика, яку активно використовували ще за часів Януковича. За президентства Порошенка цей фінт став використовуватися все активніше. Але зараз обсяги "видоювання" коштів заздалегідь є абсолютно фантастичними. Для порівняння - згідно зі звітом за 9 місяців 2015 року, податковий борг становив 40,4 млрд грн. Станом на 1 січня 2020 року Міністерство фінансів на чолі з Оксаною Маркаровою "вичавило" з бізнесу наперед 124,7 млрд грн - тобто фактично кожну десяту гривню всього українського бюджету.

Ще один цікавий метод, як позбутися дірок в бюджеті - банально їх "списати". І тут уряд Гончарука пішов далеко вперед у порівнянні зі своїми попередниками. Так, сума списаної безнадійної заборгованості за 2019 рік склала близько 6 млрд грн, тоді як за 2016 було "прощено" 0,3 млрд грн.

Як падала економіка

Згідно зі звітом Кабміну, в 2019 році за II квартал економіка України виросла до 4,6% ВВП, а у III кварталі спостерігався спад ВВП до позначки 4,1%, а в IV кварталі за розміром ВВП був рекордно низький показник за останні 3 роки і склав 1,5%. Саме останній показник, на думку низки експертів, і є реальною роботою нового уряду. Такий різкий спад розвитку економіки спостерігався тільки в 2014 році в умовах пограбування казни владою Віктора Януковича і початку агресії Російської Федерації, а також анексії Криму та окупації Донбасу.

Основною причиною спаду рівня розвитку економіки в IV кварталі минулого року є недосвідченість і непрофесіоналізм уряду, а також монобільшість у Верховній Раді, сліпе виконання доручень президента, не розуміючи наслідків для економічних процесів.

Дуже показовою стала ситуація із заборгованістю з заробітної плати. Так в IV кварталі 2019 року борги стали рекордними за останні 19 років і становили близько 3,4 млрд грн. У січні і лютому 2020 уряд вже "висить" близько 3 млрд грн.

Також викликає подив байдужість як уряду, так і влади в цілому, до різкого спаду промисловості в IV кварталі 2019 на 1,8% і продовженню тенденції спаду промисловості в 2020 році.

Також слід зазначити показник дефляції цін на споживчому ринку в грудні 2019 року, а саме зниження цін на 0,2% в порівнянні з груднем 2018 року.

Чого чекати далі

Схоже, що при збереженні нинішньої урядової команди в 2020 році ситуація не тільки не зміниться, але і значно погіршиться. За даними Державної казначейської служби, станом на 27 лютого недовиконано план на січень-лютий 2020 року на 27,2 млрд гривень, з них податкові органи - 11,1 млрд грн, митні органи - 15,4 млрд гривень.

Таким чином, вимальовуються вкрай невтішні перспективи. Якщо в минулому році провал в бюджеті "виліз" в "мінус" 200 млрд гривень, то з нинішньою динамікою - "мінус" 27 млрд чистих податкових недонадходжень за два місяці, подальше падіння промисловості, погіршення зовнішньоторговельної кон'юнктури. Гончарук та Маркарова ризикують вийти на антирекорд, коли діра в державному бюджеті складе більше 200 млрд гривень. Причому це в рік з рекордними виплатами за зовнішніми запозиченнями, а МВФ знову не поспішає виділяти нам нове кредитування.