У ніч проти 27 червня росія опинилася у стані дефолту за своїми зовнішніми зобов'язаннями. Унікальність ситуації полягає в тому, що країна-агресор має кошти для здійснення виплат за суверенним боргом, але санкції не дозволяють їй вести розрахунки у валюті, а рублі кредитори брати не хочуть. "Апостроф" розбирався, чому стався дефолт і як він вплине на російську економіку.
Росія допустила дефолт за своїми міжнародними зобов'язаннями. У ніч на 27 червня закінчився термін, який був відведений їй для здійснення виплат за єврооблігаціями на загальну суму майже 100 мільйонів доларів, чого вона не зробила.
Країна-агресор мала виплатити кредиторам 71,25 мільйона доларів та 26,5 мільйона євро ще 27 травня. Уряд навіть перевів відповідні кошти до Національного розрахункового депозитарію (центральний депозитарій росії), проте через введені проти рф західні санкції до кредиторів ці гроші не дійшли, а тому виплати були визнані нездійсненими.
З 27 травня розпочався відлік 30 днів пільгового періоду (grace period), протягом яких росія могла погасити заборгованість із зазначених виплат. 26 червня стало останнім днем цього періоду, яким рф так і не скористалася.
Російська влада, щоправда, намагалася розплатитися з інвесторами рублями, але їх така перспектива не спокусила.
Західні ЗМІ репрезентують нинішню ситуацію як перший російський дефолт за зовнішнім боргом вперше за 100 років – з 1918 року, коли більшовики відмовилися виплачувати іноземним кредиторам борги царської росії.
Проте всі добре пам'ятають, що востаннє дефолт у рф стався 1998 року (тоді прем'єр-міністріом росії був нинішній перший заступник глави адміністрації президента рф, "куратор" окупованих територій України Сергій Кирієнко).
За словами інвестиційного банкіра та фінансового аналітика Сергія Фурси, прийнято вважати, що у 1918 році був дефолт за зовнішнім боргом, як зараз, тоді як у 1998 році йшлося про внутрішній борг росії. "Але так говорити не дуже коректно, оскільки 1998 року було кілька радянських (зовнішніх) боргів, які потрапили під невиплати", - сказав експерт "Апострофу".
Дефолт як символ
Отже, дефолт, на який чекали, як мінімум місяць, нарешті, настав. І тепер постає головне питання: що далі? Які наслідки він матиме для країни-агресора?
"Дефолт у класичному розумінні викликає такі наслідки: по-перше, це відсутність співпраці з міжнародними (фінансовими) інституціями, кредитори просто припиняють купувати цінні папери країни, яка оголосила дефолт, через великий ризик їх непогашення. По-друге, це суттєве зниження рейтингових показників", - розповів у коментарі виданню директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
Однак, за його словами, і те, й інше в росії вже сталося: "Іншими словами, вихід росії на міжнародні ринки вже був проблематичним, і тепер на цьому поставлено певну крапку, і в цьому плані дефолт нічого особливо не змінює".
Сергій Фурса згоден, що за великим рахунком сам дефолт не призведе до серйозних наслідків для російської економіки, оскільки основну шкоду їй завдають західні санкції.
"Одразу зараз - ніяких, тому що всі наслідки дефолту в російській економіці вже є. Тому, якщо щось і буде, то на символічному рівні, - каже експерт. - Але, якщо говорити про довгострокову перспективу, то це (дефолт), можливо, ускладнить росії повернення на ринок, коли вона намагатиметься поводитися прийнятно".
Наслідки будуть
Тим не менш, дефолт все ж таки внесе свою посильну лепту в загальний процес деградації російської економіки і російської держави в цілому.
"Дефолтом країну викреслили з переліку держав, які можуть позичати кошти на зовнішніх ринках. Тепер рф доведеться спиратися тільки на рубльові позики, ринок яких обмежений, - пояснив "Апострофу" економіст, член Ради Національного банку України Віталій Шапран. - Чи відкриють для уряду рф свої ринки Китай та Індія? Я в цьому не впевнений".
За його словами, обмежений фінансовий ресурс через неможливість займати на зовнішніх ринках може призвести до того, що уряду рф доведеться провести секвестр держбюджету вже в другому півріччі 2022 року. "Особливо цей сценарій ймовірний під при просіданні цін на російську нафту", - додав він.
При цьому скорочення бюджетних видатків на тлі високої інфляції, яка, за прогнозами, у 2022 році перевищить 20%, може призвести до того, що уряд росії не зможе субсидувати галузі економіки, які вже постраждали і продовжують страждати від санкцій, а також забезпечувати населення адекватними соціальними та іншими виплатами.
"І ті, хто зараз беруть участь у війні проти України за гроші, якщо вони отримають ці гроші через півроку, то виявлять, що на них можна буде купити значно менше, ніж зараз", - каже Шапран.
Суди та арешти
Кредитори можуть не відразу почати пред'являти претензії до росії щодо невиплачених боргів. Більше того, багато хто з них ймовірно займе вичікувальну позицію в надії на пом'якшення санкцій проти росії, залежно від ходу воєнних дій, щоб все ж таки отримати від рф свої гроші, припускають експерти, опитані Βloomberg. За умовами випуску облігацій, за якими стався дефолт, кредитори можуть вимагати відшкодування протягом трьох років після вказаного терміну виплати.
Однак рано чи пізно інвестори в російський суверенний борг почнуть вимагати повернення своїх коштів.
"Я не виключаю, що будуть судові позови у різних юрисдикціях, які значно ускладнять роботу російських держкомпаній у всьому світі", - зазначив Віталій Шапран.
Крім того, через дефолт, що стався, власники інших російських облігацій отримають можливість вимагати їхнього дострокового погашення.
"І, якщо росія відмовиться достроково погашати ці борги, вони будуть визнані непогашеними. Тоді кредитори матимуть можливість звертатися до міжнародних судів і (через ці суди) заарештовувати російське майно за кордоном, - каже Ілля Несходовський. - Наприклад, можуть заарештовуватись танкери, і після продажу нафти (з цих танкерів) на світових ринках відповідний виторг йтиме на погашення боргових зобов'язань".
З хворої голови на здорову
Країна-агресор не визнає, що допустила дефолт, заявляючи, що має кошти для погашення боргів, а нинішню ситуацію "форс-мажору" нібито штучно створив Захід.
Заради справедливості варто визнати, що, якби не санкції, росія справді змогла б легко розрахуватися за своїми поточними зовнішніми зобов'язаннями. Хоча знову ж таки, якби не було агресії проти України - не було б і санкцій.
"Це дуже рідкісне явище, коли уряд має кошти, але уряд іншої країни змушує його увійти в дефолт, - говорить старший аналітик з суверенних боргів в Loomis Sayles & Company LP Хасан Малік, якого цитує Bloomberg. - Це стане одним з найбільших вододілів в історії дефолтів".
За словами аналітика, росія шукає для себе виправдання – мовляв, це санкції винні у тому, що вона не може платити за своїми боргами.
"Але санкції стали відповіддю на дії з боку суверенного суб'єкта (тут ймовірно, мається на увазі те, що йдеться про дефолт по суверенному боргу росії - "Апостроф"), - зазначив Малік. - І я думаю, історія згодом усіх розсудить".
