Світові ціни на нафту впали у зв'язку з набуттям чинності нафтових санкцій проти Росії. Нагадаємо, 5 грудня з ініціативи країн "великої сімки" та Європейського Союзу було введено стелю цін на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Для всіх, хто хоче купувати у РФ нафту дорожче виникатимуть складнощі з транспортуванням товару, його страхуванням та грошовими розрахунками за нього, що зробить цей товар ще дорожчим, а отже, невигідним для покупця. Деякі наслідки введених санкцій помітні вже зараз. "Апостроф" з'ясовував, що відбувається на світовому ринку нафти в перші тижні після введення санкцій і яких результатів від них можна очікувати наступного року.
Читайте також: Надія на іржаві танкери: що чекає на Росію після 5 грудня
На торгах 8 грудня котирування еталонної марки Brent опустилися до 76,15 долара за барель, що стало найнижчим рівнем цін у 2022 році. Згодом ціни дещо скоригувалися вгору, і станом на 14 грудня барель Brent коштував уже 82 долари, проте це все одно значно дешевше, ніж місяць тому, коли котирування впритул підійшли до 100 доларів за барель.
Російська нафта марки Urals, в принципі, дешевша, ніж Brent. У середині грудня її ціна коливається в межах 55-57 доларів за барель, тобто нижче за стелю, встановлену країнами Заходу. При цьому РФ часто змушена продавати свою нафту з великим дисконтом. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), ціна бареля Urals у північно-західній Європі на початку грудня обвалилася на 30 доларів – до 43 доларів.
Ще до запровадження цінової стелі багато компаній, зокрема в Індії та Китаї, призупинили закупівлю російської нафти через невизначеність наслідків цієї санкції для світового ринку.
При цьому, за даними аналітичної компанії Kpler, першого тижня після введення стелі спостерігалося різке скорочення морських поставок російської нафти — на 16% або приблизно на 0,5 мільйона барелів на добу. Крім того, за інформацією онлайн-сервісу TankerTrackers.com, відбулося падіння на 50% обсягів відвантаження російської нафти у чорноморських та балтійських портах.
Також варто нагадати, що невдовзі після запровадження стелі цін у турецьких протоках Босфор і Дарданелли, що з'єднують Чорне та Середземне моря, утворилася черга майже з двох десятків танкерів, які везли нафту з російських чорноморських портів. Затримка суден була пов'язана з питаннями страхування. Однак, як з'ясувалося пізніше, танкери, які застрягли в турецьких водах, виявилися переважно європейськими, а нафта на них – взагалі казахстанська. Тобто тут, скоріше, варто говорити про накладку, а не про реальний наслідок введеної санкції, хоча навряд чи це було збігом. До речі, до середини грудня черга практично розсмокталася.
Санкції б'ють по цінах
Сьогодні можна з упевненістю говорити про те, що Росії доведеться продавати свою нафту за зниженими цінами — незалежно від того, чи відбуватиметься це в рамках встановленої цінової стелі, чи поза цим механізмом.
"Якщо раніше Urals торгувалася зі знижкою до 20 доларів за барель до Brent, то тепер вона становить 30 доларів і навіть більше, — сказав президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. - Тобто з цієї точки зору, запрацювали санкції".
Втім, за його словами, поки що аналізувати їх реальний вплив надто рано.
"Кінець року у нафтовій сфері завжди турбулентний, йде спад ділової активності, знижуються ціни на нафту. А тому потрібно більше часу для того, щоб побачити, як воно працює, — каже Гончар. - Система торгівлі нафтою є досить інерційною. Тому, думаю, якісь підсумки можна буде підбивати після першого кварталу наступного року".
Зниження цін на нафту також пов'язане зі світовою рецесією, що намітилася, зазначив у розмові з "Апострофом" директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За його словами, поки що складно сказати, яким буде вплив механізму введення стелі на ціни російської нафти. "У зв'язку з рецесією світової економіки ціни на нафту і так на сьогодні не дуже високі, і Urals навіть до price-cap (обмеження ціни) коштував менше ніж 60 доларів", - сказав експерт, додавши, що зараз ця санкція дуже незначно впливає на світового ринку нафти.
"Тому я не маю таких очікувань, що санкції через місяць-два зруйнують економіку Росії", - заявив Омельченко.
Втім, куди більші надії він покладає на ембарго на російську нафту, яке паралельно із ціновою стелею запровадили країни Євросоюзу, США та Австралії.
Нагадаємо, країни G7, ЄС та деякі інші вирішили відмовитися від морських поставок нафти з РФ. При цьому Європа сьогодні є для Росії головним ринком збуту сирої нафти.
За словами Володимира Омельченка, через це ембарго російський нафтовий експорт скоротиться приблизно на 2 мільйони барелів на добу, адже перенаправити постачання нафти у відповідних обсягах до Азії неможливо. Для цього немає необхідної інфраструктури, а морське постачання дуже затратне.
"Везти нафту з портів на Балтиці або з Новоросійська (на Чорному морі) до Китаю чи Індії – логістика, страхові збори, брокерські, фінансові послуги з'їдають величезні гроші", - пояснив експерт.
Торговий порт Новоросійська
При цьому Китай та Індія, які входять до числа найбільших світових споживачів нафти, будуть поводитися щодо Росії як "цінові диктатори", тому що РФ, "не маючи альтернативи, буде змушена погоджуватися з тими цінами, які їй вкажуть ці країни".
Чим відповість Путін
Керівництво РФ, яке й раніше озвучувало погрози на адресу країн, які вирішили приєднатися до західних нафтових санкцій, вирішило офіційно запровадити контрсанкції. Російські ЗМІ дізналися, що підготовлено президентський указ, яким, зокрема, забороняється продаж нафти до країн, які використовують механізм цінового обмеження. Також заборонено торгівлю за контрактами, у яких стельова ціна вказана як необхідна умова.
Проте такі заходи навряд чи виявляться дієвими.
"Річ у тім, що нафта не продається за міжурядовими угодами. Вона продається через систему біржових торгів, і продавець, у принципі, не знає, яким буде кінцевий пункт призначення його нафти, принаймні її частини, тому що по дорозі вона може кілька разів поміняти власника", – пояснює Михайло Гончар.
Інша річ, що Кремль може дати команду державній "Роснафті" припинити продавати нафту тій чи іншій іноземній компанії.
"Тому в такій ситуації це робиться, щоб вплинути на політико-психологічний вплив на західних політиків", - каже експерт.
Росія, звичайно ж, могла б взагалі відмовитися від експорту нафти до країн Заходу (країни G7 та ЄС відмовилися від закупівель морської нафти), але це створить проблеми для самої Росії, оскільки, нагадаємо, європейський ринок для РФ є найбільшим і прибутковим.
Нафта мінусує бюджет
Падіння експорту внаслідок санкцій неминуче призведе до скорочення нафтовидобутку у Росії. Standard & Poor's прогнозує, що вже до березня 2023 видобуток нафти у РФ впаде на 10% від нинішнього рівня.
Крім того, 5 лютого 2023 року має набути чинності західне ембарго на російські нафтопродукти, що ще більше вдарить по нафтовій галузі країни-агресора.
За словами Володимира Омельченка, багато російських компаній закладають скорочення нафтовидобутку вже на грудень-січень.
"У них приблизно 180 тисяч свердловин, з яких вони можуть заморозити десь до 40 тисяч, — розповідає експерт. - Особливо буде складно підприємствам з нафтою, яка важко видобувається, і старими родовищами, де є значні проблеми з видобуванням. Зараз у Росії 70% нафти — це нафта, яка важко видобувається".
Також нагадаємо, що після тривалої консервації на багатьох нафтових свердловинах не можна буде відновити видобуток.
Падіння видобутку та експорту нафти, особливо на тлі зниження цін на неї, призведе до суттєвого скорочення надходжень до російського бюджету, який критично залежить від нафтової галузі.
"Наступного року економіка Росії внаслідок санкцій може втратити 100-120 мільярдів доларів. Відповідно, бюджет втратить, думаю, близько 50 мільярдів доларів. Падіння ВВП може бути понад 15%", - резюмував Володимир Омельченко.
