У кінці липня поточного року відбулась подія, яка не набула широкого розголосу, але стала важливою для видобувного бізнесу. Господарський суд міста Києва визнав недійсними результати аукціону з продажу одного із спецдозволів на користування надрами. Судовий вердикт став можливим завдяки рішенню Антимонопольного комітету України, який раніше на підставі публікації проекту "Схеми", провів розслідування та встановив змову між учасниками цього аукціону. Треба зазначити, що розподіл доступу до надр – одна з найбільш корупціоногенних сфер держуправління. А нахабство корупціонерів полягає в тому, що надра належать народу України. Про те, які порушення відбуваються на аукціонах по спецдозволам на користування надрами, хто стежить за дотриманням законодавства в цій сфері, та що треба робити, щоб змінити ситуацію, читайте в матеріалі "Апострофа".
Ніколи такого не було, і от знову
Слід зазначити, що у Антимонопольного комітету України є питання до проведення понад 50 аукціонів на право користування надрами. І за інформацією Nadra.info, тепер втратити спецдозволи можуть десятки переможців аукціонів Держгеонадр, які, до речі, проводяться у системі «Прозорро.Продажі», та змову в яких досліджує АМКУ. А що стосується судових рішень, то це вже другий подібний прецедент на ринку. Перший стосувався компаній ТОВ "Компанія "Нафта і газ", ТОВ "Укргаздоб" і ТОВ "Нафтогазенергопром".
АМКУ встановив порушення згаданими компаніями законодавства про захист економічної конкуренції шляхом спотворення аукціону, який проводився «Держгеонадрами», щодо розіграшу двох ділянок газу в Харківській області. Виявилось, що ці компанії були створені за 1 – 1,5 місяця до проведення аукціону, надавали один одному поворотну фінансову допомогу та були пов’язані між собою через фізичних осіб-засновників. АМКУ прийняв рішення про накладення на учасників аукціону штрафів. Варто також зазначити, що деякі з учасників аукціону оскаржували рішення Комітету в судовому порядку, але не мали успіху.
П’ять на користь одного
Проблема змови недоброчесного бізнесу щодо аукціонів не нова. Але вона рідко потрапляє в публічну площину. Загострення уваги навколо цієї теми спровокувала заява громадської організації "Геологія України", яка систематично проводить моніторинг аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами в системі "Prozorro.Продажі". Йшлося про можливу змову на п’яти аукціонах організованих Держгеонадра з продажу спецдозволів на користування родовищами глини на Закарпатті.
Як повідомили в ГО, ці торги відбулися 6 вересня 2022 року. У кожному з п’яти лотів брали участь тільки по два учасники. Причому, одним з них був або ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів»", або КП "Полонський завод "Маяк" (входять в групу Golden Tile Валентина Шеветовського). Вони і виявились переможцями у цих аукціонах. Конкурентом цим підприємствам на кожному аукціоні виступило ТОВ "Арт Буд Сервіс".
"Дії аутсайдера аукціонів ТОВ "Арт Буд Сервіс" носили технічний характер створення вигляду конкуренції на аукціонах", – заявили в "Геології України".
У якості доказів можливої змови у ГО навели інформацію, що усі три компанії під час подачі заявки та проведення аукціонів на "Прозорро.Продажі" заходили до особистого кабінету електронного майданчика зі спільних IP-адрес.
Читайте також: Наміри УЗ обійти "Прозорро" підірве довіру до усієї антикорупційної інфраструктури в Україні - політолог
Також, в організації зазначають, що IP-адреса, з якої "Арт Буд Сервіс" заходив на торги, належить хосту, який є субдоменом домену, де розміщено веб-сайт ПрАТ "Голден гейт бізнес".
При цьому, в ГО встановили, що бенефіціаром переможця двох аукціонів - "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", та переможця трьох аукціонів - "Полонський завод "Маяк", а також ПрАТ "Голден гейт бізнес" є одна та ж сама особа – Валентин Шеветовський.
Більше того, за даними ГО, аутсайдер торгів "Арт Буд Сервіс" пов'язаний з компаніями Шеветовського близькими партнерськими бізнес-інтересами. А саме, "Арт Буд Сервіс" є підрядником будівництва комплексу магнітного збагачення шихти польовошпатової мокрим способом для замовника – ТОВ "Майдан-Вільський кар’єр".
"Вважаємо, що наразі, в умовах ослабленої повномасштабною війною економіки України, можливе недоотримання мільйонів гривень до бюджету – це особливо болюче питання. Окрім цього, подібні зловживання під час аукціонів суперечать євроінтеграційним цілям України" - підкреслили в ГО "Геологія України".
Що стосується вигодонабувача цих торгів Валентина Шеветовського, то за данними видання "Наші гроші", він є депутатом Харківської облради від політичної партії "Блок Кернеса – успішний Харків" (був одним із її спонсорів). А за даними Руху ЧЕСНО, у 2021 році Шеветовський жодного разу не відвідав засідання своєї профільної комісії та усього лише 14% сесій обласної ради.
Також Шеветовський попадав в поле зору СБУ. Спецслужба повідомляла, що викрила незаконну схему торгівлі з тимчасово окупованим Кримом, український виробник кераміки постачав свою продукцію на півострів з допомогою дочірньої компанії в Росії. По цій справі було проведено обшуки. Фігурантом справи в ЗМІ називали "Харківський плитковий завод" Шеветовського. Сам фігурант стверджував, що справжньою причиною обшуків є спроба чинити тиск на бізнес, а його підприємство начебто зазнало рейдерської атаки.
Журналісти направили запит Валентину Шеветовському з проханням прокоментувати оприлюднену ГО "Геологія України" інформацію про змову на аукціонах. На запит Шеветовський не відповів, але компанія Шеветовського "Голден Тайл" звинуватила вказану ГО у замовній справі.
Як би там не було, але АМКУ оштрафував компанії керамічної групи "Голден Тайл" за змову на п’яти аукціонах по надрах.
"Під час розгляду справ відділення зібрало низку доказів, що свідчать про наявність узгодженої поведінки між відповідачами під час підготовки та участі в аукціонах, зокрема: використання ними спільної ІР-адреси, комунікація та господарські відносини між згаданими компаніями тощо", – зазначили на сайті відомства.
Гра вдвох
Так званий кейс Шеветовського – це лише верхівка айсбергу. Проблема, коли в аукціонах приймають участь лише два учасники, один з яких підставний або технічний полягає глибше та існує вже давно. За підрахунками видання Nadra.info, близько 2/3 всіх успішних аукціонів по спецдозволам на користування надрами (які закінчились визначенням переможця) відбулися між двома учасниками. З тих аукціонів, що досліджує АМКУ на предмет змови також в 2/3 випадках грали вдвох. Дискусія з цієї проблеми розгорнулась ще три роки тому.
"Практика, коли на аукціон виходить лише два учасники, які пов’язані між собою, існує для того, щоб збити ціну лоту, – каже в коментарі "Апострофу" Голова Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко, – Щоб такого не було, держава повинна здійснювати контроль. А всі важелі контролю в неї є".
Між тим, в цій проблемі експерти виділяють дві сторони. З одного боку, якщо на торги прийшов лише 1 учасник, то по закону аукціон вважається не дійсним. І таким чином ділянка для видобутку надр простоює і не приносить прибуток державі.
З іншого боку, цією нормою користується недоброчесний бізнес і порушує законодавство, виставивши на аукціон свого спойлера.
Як зазначають в ГО "Геологія України", через змови учасників аукціонів – порушення законодавства про захист економічної конкуренції – державний бюджет недоотримує мільйони гривень.
Що з держорганами?
З боку держави надрами опікуються такі відомства як Держгеонадра, Міндовкілля, Антимонопольний комітет України та Верховна Рада, яка приймає відповідні закони.
Але так вийшло, що єдиним держорганом, який переймається проблемою змов на аукціонах з продажу надр – є Антимонопольний комітет. Всі інші інституції – регулятори та законодавці (профільні депутати Комітету Верховної Ради) начебто самоусунулись від проблеми.
"Держава має бути зацікавлена, щоб в аукціонах приймало більше учасників, це інвестиції в видобувну галузь. А держоргани, навпаки, цьому не сприяють", – зауважує Анатолій Вдовиченко.
На думку деяких експертів галузі, зусиль і бажання одного АМКУ для наведення ладу у цій сфері замало. У процесі повинні активно брати участь, крім вже згаданих регуляторів ринку також і правоохоронні органи – НАБУ і прокуратура. Своє слово повинні сказати і законодавці.
На це вказує і АМКУ: "...питання протидії виникненню таких порушень лежить у площині формування законотворцями та регуляторами таких умов проведення аукціонів/конкурсів, які б унеможливлювали чи мінімізували можливості для здійснення порушення".
Але регулятори та законодавці воліють поки що відмовчуватися. Прикладом тому може служити вже згаданий вище кейс Шеветовського.
Журналісти направили запити в Держгеонадра, Міндовкілля та депутатам профільного комітету ВР з проханням прокоментувати ситуацію, щодо змови компаній Шеветовського.
В Держгеонадра зазначили, що встановлення фактів змови учасників аукціонів на користування надрами не входить в їх повноваження. Так само відповіли і в Міндовкілля. А народні депутати взагалі проігнорували запити. Висновки з цього можете робити самі.
Між тим, у сфері проведення аукціонів на користування надрами накопичилось багато проблем на які звертають увагу представники бізнесу.
Що треба бізнесу
Більшість бізнесу, зацікавлена в тому, щоб аукціони в цій сфері проходили максимально відкрито і в цьому сенсі непогано себе зарекомендувала система електронних торгів "Прозорро.Продажі".
"Аукціони на користування надрами з 2018 року стали більш прозорими, оскільки проводяться на електронних майданчиках "Prozorro.Продажі" і там є обов’язкові вимоги", – каже в коментарі "Апострофу" виконавча директорка Національної Асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.
Але, перш за все, представники бізнесу скаржаться на відсутність у повному обсязі геологічної інформації, щодо родовищ.
"Це якраз і призводить до штучного обмеження кількості учасників та конкуренції на аукціонах, тобто "гри вдвох", – каже Анатолій Вдовиченко.
Інвестори до кінця не розуміють, яке економічно обґрунтоване рішення їм приймати: чи варто йти на аукціон та купувати спецдозволи на видобуток тих чи інших корисних копалин.
Бізнес також вказує на те, що існує складність доступу до геологічних звітів. Під час війни Геоінформ України тимчасово призупинив онлайн доступ до публічних реєстрів та баз даних, розміщених на сайті підприємства, а вивчити матеріали очно, відвідавши підприємство, можна лише два рази на тиждень. В Геоінформі стверджують, що такий порядок введено через війну, що логічно, але тоді, на думку представників бізнесу, треба було передбачити якісь інші полегшення доступу в оффлайн.
Також бізнес звертає увагу на те, що інформація, яку надають Держгеонадра на аукціонах, не включає низку необхідних відомостей, а саме:
- Інформація про надра не включає дані про можливі обмеження родовища (ліси, заповідні зони, важливі водні ресурси, тощо);
- Дані про надра надаються по «вертикалі», тобто не враховуються потреби у відкосах кар’єрів, тощо.
Це приводить до того, що по факту бізнесу приходиться потім ще раз платити за ту саму ліцензію, оскільки доводиться подавати заявку на розширення меж цієї ліцензії.
Але, за словами представників бізнесу, певна частина гравців ринку за "сірими" схемами отримують більше геологічної інформації та влаштовують змови на аукціонах.
22 вересня Держгеонадра представли оновлений портал на якому розміщена вся інформація для інвесторів по надрам. Але для загального користування портал буде відкритий тільки після закінчення війни.
Що зробив регулятор і чи допоможе це
Після виникнення публічного скандалу зі змовою на торгах компаній Шеветовського, Кабмін вніс зміни в постанову № 993 “Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами". Тепер бізнес зобов’язаний подавати "заяву в довільній формі про те, що заявник не є пов’язаною особою з іншими учасниками аукціону".
Але за правилами аукціонів, до їх проведення та закінчення, система не розкриває учасникам інформацію про опонентів. І тут виникає питання: чи допоможе така заява уникнути змов?
Юристи звертають увагу на таке. Згідно правці в п. 15 Порядку учасник зобов’язаний подати заяву про не пов’язаність з іншим учасником аукціону. А у п. 18 сказано, що організатор торгів (Держгеонадра) не допускає до участі в аукціоні заявника у разі «зазначення під час реєстрації недостовірних даних».
Тобто, якщо читати уважно обидві норми, то Держгеонадра все ж таки повинні перевірити достовірність заяви – а саме чи не пов’язані учасники між собою і не сподіватись, що це потім зробить АМКУ окремим розслідуванням та звернеться до суду, щоб визнати торги недійсними. Тобто, можна зробити припущення, що відповідальними за подальшу можливу відміну результатів аукціону будуть Держгегонадра.
Що в залишку?
Керівник Держгеонадра Роман Опімах в одному з інтерв’ю зазначив, що "потрібно побудувати систему так, щоб кожен аукціон був успішний. Саме це – показник. Успішний аукціон – аукціон, який відбудеться, про який знають всі зацікавлені… для нас важливо збільшити кількість учасників аукціонів. Це питання довіри".
Подібної думки дотримується і Ксенія Оринчак. "Хоча в нас ще триває віна, але бізнес пожвавився, бо ми розумієм, що відновлювати країну будем ми самі. А для цього треба, щоб аукціони на користування надрами були успішними. І держава в цьому не повинна перешкоджати", – каже Оринчак в коментарі виданню.
На думку Оринчак, з боку держави є багато важелів зупинити змови на аукціонах.
Як кажуть в експертному середовищі, регулятор мав би розробити комплексні заходи уникнення проблеми, а саме продумати випадки у яких можна дозволити провести аукціон з одним учасником, наприклад, якщо на два попередніх крім нього ніхто не прийшов.
Пропонується також ввести якісь запобіжники проти недобросовісного бізнесу.
Наприклад, якщо АМКУ розслідуванням визнає змову, то заборонити таким компаніям брати участь в аукціонах певний час. Така норма вже діє при держзакупівлях.
Ну, і головне. Потрібно домогтися від регулятора більшої прозорості та рівноправності при доступі до геологічної інформації та суворіше перевіряти учасників на пов’язаність.
Як зауважили в Європейської бізнес асоціаціії: "Важливим завданням Держгеонадр та дотичних структур є популяризація українських надр з метою залучення іноземних інвесторів для участі в аукціонах, для промоції індустрії та її можливостей. І про ці можливості варто говорити вже".
Читайте: В Україні більше 200 недіючих родовищ нафти і газу, які б могли працювати - Кацуба
