Дональд Трамп з перших днів свого нового президентства робить кроки, які можуть сигналізувати про початок торгових воєн – з Канадою, Мексикою, Європою і, звичайно ж, Китаєм. "Апостроф" розбирався, які наслідки чекають на Україну, якщо все це – всерйоз і надовго.
Президент США Дональд Трамп виконав свою передвиборчу обіцянку про запровадження загороджувальних тарифів на закордонні товари.
Першою під роздачу потрапила Колумбія, яка відмовилася прийняти два американські військові літаки з колумбійськими нелегалами на борту. У відповідь на це Трамп ввів 25%-е мито на всі товари з Колумбії. Богота на це відповіла дзеркально, проте майже відразу погодилася на всі умови Вашингтона щодо прийняття співвітчизників, які депортуються зі Сполучених Штатів. Таким чином, торговельна війна між США та Колумбією тривала менше доби.
Наступними стали сусіди США – Канада та Мексика: на їх товари Трамп також запровадив мита у розмірі 25% (10% на канадську нафту). Претензії до цих країн стосувалися їхньої нездатності запобігти проникненню наркотиків через двосторонній кордон у США. У цьому сюжеті події розвивалися за схожим сценарієм: після телефонних розмов Дональда Трампа з президенткою Мексики Клаудією Шейнбаум і прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо було оголошено про зупинення мит на місяць для проведення переговорів.
Але Канада та Мексика, не кажучи вже про Колумбію, невеликі у порівнянні зі Сполученими Штатами, а тому "битва" з Європейським Союзом та особливо з Китаєм обіцяє бути значно серйознішою.
Трамп вже оголосив, що "дуже скоро" запровадить 10%-е мито на європейські товари. Претензії до ЄС стосуються того, що країни блоку начебто купують мало американських товарів. Крім того, є підозра, що торгові обмеження мають зробити європейців більш поступливими в питанні про передачу США Гренландії – поки що більшість країн Євросоюзу висловлюють солідарність з Данією, якій належить острів.
ЄС істотно менше, ніж Канада і Мексика, залежить від США - єдина серйозна залежність пов'язана з енергоносіями через зниження їх поставок з Росії (цілком можливо, що з погрозами Трампа пов'язаний інформаційний "злив" про те, що в ряді країн Євросоюзу висловлюються за відновлення постачання російських енергоресурсів - зрозуміло, на шкоду американським).
При цьому ЄС може дати США адекватну відповідь, і в цьому випадку, як вважається, під ударом будуть американські технологічні компанії. Чи дійде справа до повноцінної торгової війни між США та Євросоюзом, поки що неясно, але виключати таку ймовірність ніяк не можна.
У зоні особливої уваги – Китай
Однак мабуть головною ціллю торгових санкцій американського президента є Китай. Дональд Трамп ніколи не приховував своїх планів щодо стримування все зростаючого у світі впливу Піднебесної, а тому введення загороджувальних мит на китайські товари в розмірі 10% (на додаток до вже існуючих 25%-х тарифів) сюрпризом не стали.
Пекін відповів на це аналогічним чином, оголосивши, що вводить мито у розмірі 15% на вугілля і скраплений газ зі США, а також 10%-е мито на сиру нафту, сільськогосподарську техніку і вантажні автомобілі.
Введення торгових тарифів спровокувало падіння ринків. Щоправда, тривало воно недовго, але з упевненістю можна сказати, що, якщо справжня торгова війна, особливо у форматі "всі проти всіх", почнеться, мало не буде нікому.
"Поки що незрозуміло, наскільки ці торгові війни (ведуться) по-справжньому, хоча з Китаєм, думаю, якраз по-справжньому. І в короткостроковій перспективі від них буде гірше всім, хто в них буде задіяний", - сказав у коментарі "Апострофу" директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Цілком можливо, що до реального протистояння між США та Євросоюзом не дійде, і все закінчиться зближенням (в основному, з боку ЄС) позицій щодо цілої низки питань міжнародної торгівлі.
"Навряд чи Європа, в більшості країн якої зараз падає ВВП, і вони шукають способи підстегнути свою економіку, робитимуть якісь різкі рухи у бік США, - сказав у коментарі виданню економічний експерт Руслан Чорний. - І заяви США щодо європейських країн мені також здаються якоюсь профанацією, хіба що тільки для того, щоб об'єднати сили проти Китаю".
Війна і мир
За логікою, якщо Україна безпосередньо не буде залучена до цих "розбірок", то особливо й не відчує на собі їхнього впливу.
Також важливу роль відіграє фактор війни – реальної, а не торгової.
"Оскільки ми зараз виведені за рамки ринку капіталу, а торгові війни будуть бити по потягу до ризику, відтоку капіталу у нас вже не станеться, - пояснює в розмові з "Апострофом" інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса. - У середньостроковій перспективі це (торгові війни) вдарить по попиту у Китаї на метали, руду, і це до нас теж тоді дістанеться".
За словами Олександра Паращія, зараз для нашої країни важливіші навіть не перспективи економічного зростання, а гарантії продовження надання західної фінансової та військової допомоги.
"І, якщо Сполучені Штати, Канада, Європа, Велика Британія почуватимуться біднішими (внаслідок торгових воєн), порушуватиметься питання, чи зможуть вони нам надавати допомогу в тих обсягах, які були раніше заплановані", - сказав експерт.
При цьому проблеми у нас можуть виникнути й у разі припинення бойових дій.
"Бюджетні витрати, принаймні, на оборону, швидше за все, скоротяться, відповідно, в економіці буде менше грошей, буде менше споживання, - розповідає Олександр Паращій. - Рано чи пізно скорочення споживання перекриється збільшенням інвестицій, оскільки і український бізнес, і іноземні інвестори напевно захочуть вкладати гроші в економіку України. Інше питання, як швидко вони зможуть компенсувати потенційне скорочення споживання. Тому в нас можливий такий період, коли економіка сильно просяде, і можуть розпочатися процеси, які буде складно компенсувати: наприклад, обвал національної валюти, якісь банкрутства".
Охочих взяти участь у повоєнному відновленні України напевно буде чимало, проте торгові війни можуть значно ускладнити залучення в нашу країну інвестицій.
"Якщо люди очікують на кризу, і потяг до ризику падає, то інвестиції приходять менш охоче", - пояснює Сергій Фурса.
Загалом же наслідки торгових воєн чимось нагадуватимуть ситуацію з ковідом, вважає Руслан Чорний.
"Тоді через проблеми з логістикою зв'язки між країнами почали рватися, внаслідок чого виробництво багатьох товарів просто зупинилося. Щось подібне може статися і зараз. У нас багато виробництв зав'язані на інші країни, і вони можуть просто зникнути", - попередив експерт.
Нагадаємо, у "ковідному" 2020 році ВВП України впав на 4%. При цьому в перший "воєнний" 2022 рік економіка країни обвалилася на 29,1%.
