Згідно з результатами аналізу стану та проблем ринку праці НАН, протягом 2025-2030 років потреба в робочій силі в Україні зростатиме більшими темпами (до + 10%), ніж збільшиться її пропозиція (до +7%). Тобто проблема дефіциту кадрів ще більше загостриться.
“Прогнозні оцінки враховували повернення в Україну не менше як третини українців, які виїхали після 24 лютого 2022 року, а також очікування зростання продуктивності праці у різних секторах економіки. Таким чином, якщо показники повернення українців не зможуть радикально збільшитись, вирішення проблеми дефіциту кадрів на підприємствах потребуватимуть глибоких змін в політиці прискореного зростання продуктивності праці. Також буде потреба в активізації виходу на ринок праці верств населення, які зараз перебувають поза межами робочої сили”, - інформує пресслужба Міністерства економіки України.
Чи планує уряд залучати трудових мігрантів для вирішення кадрового голоду, чи допомагають гранти підвищити зайнятість серед ветеранів - про це й інше у бліц-інтерв’ю “Апострофа” із заступницею міністра економіки України Тетяною Бережною.
Пані Тетяно, якщо ветеран повернувся з війни, у нього немає стартового капіталу і немає досвіду ведення бізнесу, чи може він розраховувати на участь в урядовій програмі?
Так, ветерани, захисники і захисниці можуть взяти грант на власну справу для ветеранів. У нас є різні суми гранту до 1 мільйона гривень. Це все дуже просто, через “Дію”, є онлайн-заявка, готовий бізнес-план, шаблон - потрібно його заповнити, описати свій бізнес-проєкт.
Якщо це ветеран, який має досвід підприємницької діяльності, то він може взяти грант на 1 мільйон гривень. Якщо не має, там менша сума - 500 тисяч гривень, але також грант доступний, і ми насправді зацікавлені в тому, щоб ці гранти отримали якомога більше наших захисників. Кошти на це є передбачені в державному бюджеті. Тобто це гранти на власну справу.
Є ще одна хороша можливість. Нещодавно ми проголосували зміни до постанови, які передбачають, що ветеран, який є ФОПом і має І або ІІ групу інвалідності, може отримати компенсацію за облаштування робочого місця. Дуже потрібні, наприклад, деколи спеціальні меблі для спини, якісь підйомні платформи, брайлівські клавіатури, засоби для покращення слуху - такі теж бувають. І якщо ФОП-ветеран, наприклад, придбає такі облаштування, держава компенсує йому 120 тисяч гривень - якщо він має І групу інвалідності, і 80 тисяч гривень - якщо ІІ групу інвалідності.
Скажіть, будь ласка, чи доводилось бізнесу повертати гранти за невиконання певних умов, - сплата податків, найм робітників?
Насправді ми працюємо дуже ефективно над тим, щоб гранти отримували тільки ті, хто дійсно має можливість продовжувати використання цього гранту і вести підприємницьку діяльність. Це забезпечується тим, що ми дуже скрупульозно перевіряємо ділову репутацію у банку, проводимо співбесіди.
Зрозуміло, що деколи в людини щось може піти не так. І якщо говорити зараз, то є, звичайно, такі випадки, коли людина каже: не можу використовувати грант і повертає суму коштів. Інколи буває таке, що людина не може повернути ту суму коштів, яку вона взяла, і є судові провадження. Але їх, насправді, дуже мало.
У нас є 97 судових справ, тоді як переможців вже більше, ніж 26 тисяч. Тобто це дуже маленька кількість. І зрозуміло, що це також символізує те, що державні кошти – це велика відповідальність і держава не може їх роздавати, як умовно це кажуть, helicopter money. Мають бути відповідальність, має бути підзвітність.
Чи зросла зарплата жінок в Україні контексті мобілізації чоловіків? Відмічає таку тенденцію міністерство?
Насправді остання дуже об'єктивна інформація - станом на 2021 рік. І тоді, відповідно до цієї інформації, різниця між зарплатами чоловіків і жінок в Україні – це 18,6%. Тобто це велика достатньо різниця, але така різниця існує в усіх країнах. Коли ж почалось повномасштабне вторгнення, ми також отримуємо інформацію. Єдине, що буде некоректно її порівнювати з тією попередньою, тому що вона здійснюється за іншими підрахунками.
Якщо колись ці 18% нам рахувала статистика, а зараз статистика не рахує. Дійсно є такий тренд у зв'язку з тим, що грошове забезпечення також враховується сюди, і ми розуміємо, що все-таки один мільйон тих захисників, які є – це, звичайно, більшість чоловіків. Тому, звичайно, впливає цей факт на те, що різниця в зарплатах збільшується. Але, тим не менше, якщо ми дивимося, скільки ФОПів було зареєстровано в минулому році, то 49% було зареєстровано жінками, наприклад. Якщо ми дивимося на те, скільки ролей жінки поєднують у собі - якщо чоловік на війні, то жінка поєднує дуже багато ролей. Роль жінок в економіці також зростає.
Чи розробляє міністерство програму залучення трудових мігрантів, адже в Україні вже тривалий час спостерігається дефіцит кадрів?
Тут важливо розуміти, що за нашими підрахунками в Україні ми маємо близько 10 мільйонів економічно неактивного населення. Тобто це українці, які є в Україні, проте вони не займаються системно ні підприємницькою діяльністю, не мають якогось постійного місця роботи. Вони можуть підпрацьовувати, але не працюють стабільно.
Я веду до того, що навіть серед українського суспільства в нас є величезний кадровий потенціал. І це працездатного віку населення. Коли ми готуємося до відбудови, ми розуміємо, що нам потрібна буде, звичайно, експертиза і іноземців, зокрема, дуже високоосвідчених інженерів, будівельників і так далі. Але наше головне завдання - це активізувати, дати робочі місця достойний заробіток, у першу чергу, українським громадянам. І тільки тоді, коли конкретний український громадянин не може закрити ту потребу, яка існує, тоді, звичайно, є потреба залучати іноземних громадян.
Що ми робимо зараз? Ми розуміємо, що процедура залучення іноземних громадян на ринок праці досить складна, дороговартісна. Немає єдиного вікна, як ми це називаємо, і зараз разом з Комітетом соціальної політики Верховної Ради, з Державною міграційною службою ми, як Міністерство економіки, напрацьовуємо цей законопроєкт, щоб до моменту, коли нам дійсно буде потрібно дуже багато трудових ресурсів з-за кордону, для відбудови і так далі, - це було зручніше і дешевше. Проте, в першу чергу, українські громадяни, звичайно, — це наш пріоритет.
Чи плануєте переглядати допомогу по безробіттю - максимальну суму і тривалість її отримання?
Після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році ми скоротили допомогу по безробіттю і її обсяги. Тобто зараз максимальний строк отримання – це 3 місяці, максимальний розмір – це мінімальна заробітна плата, але коли ми дивимося на середній розмір, то це щось там 2-3 тисячі гривень. І зрозуміло, що закон, який передбачав таке зменшення, після завершення воєнного стану втрачає свою дію і все повертається, як було раніше. У в нас були і один рік, у деяких випадках і два роки можна було отримувати допомогу по безробіттю. Але тут потрібно бути абсолютно відвертими і зрозуміти, що і в час повномасштабного вторгнення, і в часи відбудови перебування на обліку безробітного – це надто велика розкіш. Тобто ми всі розуміємо, що відбудова нашої держави – це наша спільна відповідальність. І в той момент, коли потрібні трудові ресурси, потрібно робити роботу, навряд чи ми зможемо дозволити собі отримувати виплати по безробіттю протягом одного-двох років.
