Майже вісім місяців в Україні діє програма пільгових кредитів, які підприємці, як досвідчені, так і новачки, можуть взяти під 5-9%. Програма реально працює, про що говорять, як влада, так і самі бізнесмени, однак певні складнощі з отриманням таких позик все ж є. "Апостроф" розбирався, кому кредити "5-7-9%" отримати простіше, і до чого тут коронавірус.
В лютому 2020 року за ініціативи президента Володимира Зеленського в Україні була запроваджена програма "Доступні кредити 5-7-9%” для розвитку мікро- та малого підприємництва. Метою цього нововведення було надати підприємцям такі умови для ведення бізнесу аби вони не виїжджали за кордон, а розвивали власну справу в Україні й створювали нові робочі місця.
Для отримання пільгового кредиту необхідно виконання певних умов:
Коронавірусний кредит
Програма планувалася для стимулювання розвитку малого бізнесу, тому кредити здебільшого видавалися під купівлю обладнання, придбання франшизи. Але криза коронавірусу внесла свої корективи - умови підкорегували для підтримки малого та середнього підприємництва, а також для збереження робочих місць.
Уряд прийняв рішення збільшити суму кредитування до 3 мільйонів гривень, а також видавати гроші й на постійні видатки (оплату зарплатні працівникам, сплату комунальних рахунків, податків та інших витрат).
Окрім того, у травні було запроваджене рефінансування діючих кредитів до 31 березня 2021 року. До речі, відповідні заявки частіше отримують позитивні відповіді, ніж ті, що подаються на нові кредити. Тобто, якщо підприємець, припустимо, рік тому взяв кредит на свій бізнес під 16% (середня відсоткова ставка на розвиток бізнесу по банках), то під час карантину він зміг перекредитуватися під 0%.
“Рефінансування під 0% доступно більш широкому колу підприємств і бізнесів, оскільки обмеження за обсягом річного виторгу становить 10 мільйонів євро в еквіваленті. При цьому у позичальника виникає зобов'язання зберегти 80% робочих місць і 60% фонду заробітної плати відповідно до показників на 1 березня 2020 року", - говорить керівник з мікрокредитування "Першого Українського міжнародного банку" (ПУМБ) Віктор Харковець.
Сьогодні, за його словами, 90% кредитного портфеля ПУМБ в рамках програми складає саме рефінансування діючих кредитів. Причому немає різниці, в якому банку підприємство має діючий кредит, - рефінансувати його можна в будь-якій фінустанові, яка бере участь у програмі “Доступні кредити”.
(Не)рятувальне коло
Не дивлячись на всю, на перший погляд, привабливість програми “Доступні кредити”, підприємці не сильно поспішають звертатися по допомогу до банків. А ті, хто й подають заявки на отримання кредиту, частіше чують відмову.
Чому? Спробуємо розібратися.
За повідомленням Мінфіну, станом на 21 вересня, за попередній тиждень біло видано 268 кредитів на загальну суму 682 мільйони гривень. На жаль, Мінфін не повідомляє, скільки заявників отримали відмову.
Своєю чергою декілька днів тому міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі одного з телеканалів розказав, що з початку програми підприємці отримали кредитів на суму 8 мільярдів гривень. "А це - понад 3000 кредитів для малого та середнього бізнесу", - сказав міністр.
Насправді, важко порівнювати ці цифри з якимись показниками. Адже кількість малих та мікропідприємств України в державній статистиці оновлювалась востаннє в 2018 році, але навіть проти тих даних (понад 1,8 мільйона малих підприємств та 1,7 мільйона мікробізнесів) кількість виданих кредитів виглядає мізерною.
При тому варто пригадати, що урядовці планували прокредитувати близько 50 тисяч підприємств у 2020 році.
Своєю чергою Європейська Бізнес Асоціація провела опитування серед представників малого та мікро бізнесу з приводу програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Результати дослідження показали наступні цифри: 27% респондентів отримали відмову, 10 % - ще очікують відповідь, а 11% все ж таки вдалося прокредитуватися.
Чверть опитаних лише планують податися на програму, проте 16% - не планують цього робити через невідповідність критеріям, а 11% - через відсутність зацікавленості.
У цілому, виходить, що шанс отримати кредит - десь один до 10. Що, м'яко кажучи, виглядає профанацією виконання програми.
Проблеми для стартеперів
Якщо йдеться про підприємців-новачків, для них додатково є умова про початковий капітал у розмірі 30% від бажаної суми кредиту. І для багатьох стартапів це найчастіше є червоним світлом.
Чому виникла така умова, зрозуміло - це дає гарантії банку та зменшує ризики неповернення кредитів. Але з іншого боку, якщо людина має досвід роботи у сфері, в неї є чітко прописаний бізнес-план щодо, наприклад, відкриття кав’ярні, але в неї немає быльш ніж 150 тисяч гривень для першого внеску (якщо бажана сума кредиту складає близько 500 тисяч гривень), виникає проблема. Що в такому випадку робити цієї людині? Зокрема - їхати в ту саму Польщу і заробляти. Але чи повертатимуться українці назад аби розпочати бізнес - це вже питання. Тобто, результат може стати прямо протилежним тому, що замислювалось.
Також банки охочіше кредитують підприємства, які вже мають майно під заставу - це збільшує вірогідність повернення коштів. І, на противагу, неохоче погоджують заявки, за якими придбане в кредит майно і слугуватиме заставою.
Київський ветеринар Павло Люлько став одним з перших учасників програми "5-7-9%". Чоловік має свою ветеринарну клініку і вирішив придбати новий рентгенапарат. Павло мав і власний внесок, і майно під заставу, тому спокійно отримав кредит під 7%.
Але підприємці, які, навпаки не мають обладнання і хочуть скористатися урядовою програмою для його придбання, скаржаться на те, що банки оцінюють таке майно за заниженими цінами(що, до речі, теж слугує причиною для відмови).
Клопіткий бізнес
Треба зазначити, що не всі вітчизняні банки беруть участь у програмі “Доступні кредити”. Від старту проекту серед учасників були лише державні фінустанови – "ПриватБанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк" та "Укргазбанк". Але станом на сьогодні, до них вже доєдналася і низка приватних банків.
Тепер скористатися програмою “Доступні кредити” можна звернувшись до 18 фінустанов.
Великі українські банки і без програми уряду мали пропозиції кредитування для розвитку бізнесу. Але там були порядком вищі відсоткові ставки. На ті самі п’ять років, до прикладу, "Кредобанк" може надати позику під 13%, а державний "Укргазбанк" - майже під 15%.
До речі, банки, що є учасниками держпрограми пільгових кредитів, отримають різницю у відсоткових виплатах від держави. Тобто, якщо стандартна ставка фінустанови за кредитом складає 15%, а підприємець отримає позику під 5%, то держава компенсує банку різницю у 10%.
Аби мінімізувати ризики неповернення коштів позичальниками, банки дуже ретельно підходять до опрацювання заявок на позики, в тому числі, за програмою “Доступні кредити”.
Які найпоширеніші причини відмов, “Апостроф” вирішив поцікавитися у представників фінансових установ.
Заступник департаменту малого та середнього бізнесу державного “Укргазбанку” Микола Алфьоров говорить, що станом на 21 вересня банк вже видав 681 позику на загальну суму 924,82 мільйони гривень. Своєю чергою відмову отримав 61 заявник - це менше ніж 10% від загальної кількості заяв вже опрацьованих банком.
Серед причин негативного рішення банку Алфьоров називає:
- невідповідність цілі кредитування умовам програми;
- наявність проблемної кредитної заборгованості у підприємця;
- обсяг виторгу пов’язаних компаній не відповідає умовам кредитування;
- відсутність у позичальника власного внеску.
Представник приватного ПУМБ Віктор Харковець говорить, що частою причиною відмов є нереалістичний та неаргументований бізнес-план.
“Оскільки банк кредитує своїми ресурсами, які він залучає у вигляді депозитів, він відповідає і за їх повернення. Тому банк, видаючи кредит, повинен бути впевнений у надійності позичальника. Рішення приймається на підставі аналізу бізнесу і прогнозу відновлення його прибутковості у найближчому майбутньому”, - додає Харковець.
А що підприємці? Основні проблеми, з якими зіштовхуються власники бізнесу такі:
Що було, що буде
По факту, історії успіху в програмі “Доступні кредити 5-7-9%” - це підприємства, які добре діяли й до цього, але просто вирішили модернізуватися: оновити обладнання або розширити підприємство. Частково виконується урядова місія - створення нових робочих місць, але на дуже малий відсоток. До того ж карантині реалії змусили більшість підприємств пригальмуватися, а тому їм точно було не до кадрового розширення.
Для деяких підприємств опорою стало рефінансування, яке допомогло втриматися на плаву під час коронакризи. Але й це може бути дуже ризиковано для самої держави. Адже банки (до речі, здебільшого приватні) перекредитовували підприємства під поруки держави, що, в разі невиконання кредитних умов позичальниками, означатиме, що саме держава (читай – населення) сплачуватиме надані кошти з власних кишень.
До речі, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обіцяє, що програму пільгового кредитування буде продовжено на 2021 рік. За його словами, програма довго набирала обертів, і багато представників підприємництва змогли взяти кредит лише у вересні.
Що ж, залишається тільки чекати й сподіватися, що наступний рік буде краще з економічної точки зору, що ми безболісно вийдемо з кризи, і українці матимуть можливість брати кредити на розвиток бізнесу під низькі відсотки. Поки ж ті, кому насправді потрібні гроші для підтримки "штанів", отримати кошти у держави не можуть.
