В Україні діють досить жорсткі нормативи фінансового моніторингу, які повинні виконувати, як банківські, так і небанківські установи. При цьому далеко не всі вони дотримуються встановлених правил. "Апостроф" розбирався в ситуації на конкретних прикладах.
З 2020 року в Україні діє закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Його прийняття було обумовлено зобов'язаннями нашої країни в рамках угоди з Європейським Союзом про асоціацію.
Йдеться про процедури фінансового моніторингу, які Україна приводить у відповідність зі світовими, зокрема, європейськими нормами.
Однак це не означає, що до ухвалення цього закону в Україні фінмоніторинг взагалі не проводився. Відповідальним за нього органом в нашій країні є Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг), яка є підрозділом фінансової розвідки.
Крім того, повноваження зі здійснення фінмоніторингу має Національний банк України (НБУ). Регулятор встановлює для банків і небанківських установ вимоги щодо протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та перевіряє їх дотримання.
Таким чином, самі фінустанови повинні перевіряти і аналізувати фінансові операції своїх клієнтів. І, в разі виявлення підозрілих операцій, - інформувати про них Держфінмоніторинг та правоохоронні органи.
Нацбанк же, зі свого боку, як було зазначено вище, перевіряє, наскільки сумлінно фінустанови аналізують інформацію про фінансовий стан своїх клієнтів і ризикованість здійснюваних ними фінансових операцій.
Фінмоніторинг не указ
НБУ регулярно публікує дані про порушників і порушення, які вони допускають. В "чорний" список може потрапити практично будь-який банк (свого часу в них з'являлися, наприклад, "ПриватБанк" та "Райффайзен Банк"), проте в ньому є, що називається, "ядро".
Нерідко в цьому списку з'являється ПуАТ "КБ "Акордбанк". Так, в 2018 році він став порушником відразу двох нормативів - максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, який не повинен перевищувати 25% (у "Акордбанка" він склав 50,49%) , а також максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами, який також повинен бути не більше 25% (51,11%).
На початку 2020 року НБУ за результатами перевірок оштрафував "Акордбанк" на 2,3 мільйона гривень за неналежне забезпечення діяльності внутрішньобанківської системи запобігання легалізації злочинних доходів, неналежне вивчення клієнтів і аналіз їхніх фінансових операцій.
Слід також зазначити, що "Акордбанк" часто згадується серед так званих "кишенькових банків", які створюються з метою легалізації незаконних доходів і проведення фінансових угод за злочинними схемами.
Пікантність ситуації полягає в тому, що основний акціонер "Акордбанка" Данило Волинець (володіє 75% акцій фінустанови) - чоловік ексміністра фінансів, а нині посла України в США Оксани Маркарової.
До речі, в період, коли Маркарова очолювала Мінфін, "Акордбанк" активно скуповував облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які випускало відомство, очолюване дружиною Волинця. Відсотки за цими цінними паперами, які і сьогодні досить високі, в той час могли досягати 20% річних.
Тоді ж спостерігалося небувало збільшення активів "Акордбанка" - тільки за перше півріччя 2019 року вони зросли на 500 мільйонів гривень - до 2,3 мільярда гривень.
Металіст - чемпіон
Як бачимо, "Акордбанк" досить легковажно ставиться до ризикових операцій своїх клієнтів. А це, в свою чергу, сприяє тому, що деякі клієнти фінустанови використовують його для відмивання злочинних доходів.
Але про які "темні" справи йдеться? Про це, швидше за все, знають правоохоронні органи.
Втім, інформовані джерела "Апострофа" розповіли про деякі з них.
Велика частина порушень, про які стало відомо виданню, відноситься до 2017-2019 років.
Одна з найбільш кричущих схем пов'язана з торгівлею металобрухтом. Клієнти "Акордбанка" - як правило якісь компанії з сумнівною репутацією, знімали в касах фінустанови гроші для покупки товару.
За словами одного зі співрозмовників видання, знайомого з ситуацією, в багатьох випадках фінансові операції мали всі ознаки фіктивності, та навіть рутинна перевірка з боку банку дозволила б, як мінімум, віднести такі угоди до розряду ризикованих.
Більш того, сам банк оцінював фінансовий стан багатьох таких клієнтів як "слабкий" (згідно з програмою ідентифікації, такий статус має на увазі підвищену ймовірність нездатності клієнта здійснювати фінансові операції за власний рахунок). Проте, фінансові операції, включаючи зняття великих сум готівки у відділеннях фінустанови, не були заблоковані.
З того, що не могло не впасти в око - одразу у кількох компаній-клієнтів банку, які брали участь у схемі, були однакові номери телефонів або адреси електронної пошти, а також IP-адреси.
У цих компаній також не було найманих працівників і основних засобів. Деякі взагалі не вели ніякої господарської діяльності. У більшості клієнтів була одна довірена особа, яка мала право знімати готівку з їхніх рахунків.
Уже на етапі здійснення фінансових операцій можна було звернути увагу на те, що компанії, які були клієнтами "Акордбанка", закуповували металобрухт у одних і тих же фізичних осіб, оплата проводилася шляхом "дроблення" сум, але при цьому у однієї особи закуповувалися абсолютно нереальні обсяги продукції.
Наприклад, п'ять фізичних осіб примудрилися за десять днів продати 269 тонн металобрухту, що могло б розміститися у 27 КАМАЗах. При цьому клієнти "Акордбанка" повідомили фінустанову, що металобрухт перевозиться на особистому транспорті цих фізосіб.
До речі, про "продавців" металобрухту. Як з'ясувалося, 16 з них були фігурантами кримінальних проваджень за різними статтями Кримінального кодексу - крадіжка (№185), грабіж (№186), незаконне виготовлення, переробка вогнепальної зброї/вибухових пристроїв (№263), створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (№260), хуліганство (№296), незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (№309).
Крім того, вісьмох "продавців" взагалі не вдалося ідентифікувати, за даними однієї людини значилася зовсім інша особа, паспорти двох фізосіб, зазначених в якості продавців товару, були загублені, одна людина на той час уже померла.
Також досить підозріло було те, що "готівка" знімалася в відділенні "Акордбанка" в Києві, хоча закупівля металобрухту проводилася в Дніпропетровській і Донецькій областях.
Так, десять фірм, що мали однакові IP-адреси, для покупки металобрухту зняли в касі банку 861,5 мільйони гривень.
До цього "букету" порушень можна ще додати те, що компанії надали банку недостовірну інформацію і звітність, не подали необхідні документи в податкову, ухилялися від сплати податків, зокрема, військового збору з обсягів купленого металобрухту.
Аграрне лобі
За схожою схемою здійснювалися операції з придбання клієнтами "Акордбанка" сільськогосподарської продукції.
Тут серед виявлених порушень також зафіксована відсутність подання фінансової звітності до Державної фіскальної служби (ДФС).
Крім того, товарно-транспортні накладні мали явні ознаки підробки. Що не дивно, оскільки в деяких випадках, як з'ясувалося, в періоди проведення так званих "закупівель" накладні на вказаний товар реально не оформлялися.
Як і у випадку з металобрухтом, закупівлі сільгосппродукції здійснювалися за "готівку" у одних і тих фізосіб з використанням методу "дроблення" сум. При цьому постачальники надавали покупцям однакові обсяги товару з точністю до 1 кілограма.
Кількість проданого товару суттєво перевищує показники врожайності земельних ділянок, на яких відповідна продукція була, нібито, вироблена. При цьому, за інформацією, яку надали "Акордбанку" його клієнти, вся продукція до моменту її продажу зберігалася насипом у фізичних осіб-продавців на їхніх особистих майданчиках або складах-ангарах.
Також дві фізособи, у яких, нібито, купувалася сільгосппродукція, повідомили, що не продавали її в таких значних обсягах.
Деякі фірми, задіяні в схемі, мали явні ознаки фіктивності, та й самі операції були вельми підозрілими. Так, директор одного з підприємств в один і той же день здійснював закупівлю продукції в двох областях - Одеській і Миколаївській, при тому, що відстані між населеними пунктами і Одесою, де знімалися готівкові кошти, досягали порядку 200 кілометрів.
Зрозуміло, в схемі "аграрників" також використовувалися компанії з однаковою IP-адресою, а також фізичними адресами - наприклад, по одному з них було зареєстровано понад 100 юридичних осіб. Крім того, у цих компаній - клієнтів "Акордбанка" була одна довірена особа, уповноважена знімати готівку з їхніх рахунків.
В результаті, за півроку (2017-2018 роки) в рамках цієї схеми з каси банку було взято понад 300 мільйонів гривень.
Кредитна спілка
Ну і, звичайно, не обійшлося без улюбленої схеми з оформлення кредитів.
Характерними ознаками того, що це - саме "схема", було наступне: одна фізособа відкривала відразу кілька рахунків у кількох відділеннях банку, а іноді і в одному відділенні; клієнт отримував новий кредит до того, як був погашений попередній, при цьому позики видавалися без застави або поручительства; одержувачі кредитів, згідно з кредитною угодою, зобов'язувалися погашати позики з власних коштів, однак у банку була інформація про те, що такі клієнти не мали достатньої для цього кількості грошей.
Нерідко клієнти банку отримували відразу кілька кредитів, їх загальна сума могла становити від 1,2 до 17,1 мільйона гривень.
В результаті, за неповні два роки (січень 2017 року - січень 2019 року) близько 100 фізичних осіб взяли в "Акордбанку" кредити на суму, що перевищує півмільярда гривень.
Зрозуміло, що ці факти повинні вивчити компетентні органи, і тільки після цього можна буде говорити про наявність чи відсутність складу злочину. Однак викладені вище факти красномовно говорять про те, що "Акордбанк" не здійснив перевірку своїх клієнтів або, скоріше, провів її чисто формально. І вже, тим більше, банк не проаналізував належним чином навіть ту інформацію, яка у нього про цих клієнтів була. В результаті, банк допустив проведення ризикованих фінансових операцій, що мають, до того ж, всі ознаки правопорушень.
