Національний банк України відмовився від фіксованого валютного курсу – тепер він встановлюватиметься не рішенням регулятора, як це було з першого дня російського вторгнення, а за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку. При цьому НБУ обіцяє не допустити різких курсових коливань та виникнення валютних дисбалансів. "Апостроф" розбирався, чому Нацбанк пішов на валютну лібералізацію зараз, якими будуть її наслідки, і чи варто очікувати на суттєве послаблення гривні.
Керована гнучкість курсу
Нацбанк з 3 жовтня відмовився від фіксованого валютного обмінного курсу (36,6 гривень за долар), який було запроваджено 24 лютого 2022 року, і перейшов до режиму керованої гнучкості курсу. Про це регулятор повідомив 2 жовтня. Раніше в НБУ неодноразово заявляли про плани пом’якшити курсову політику, проте конкретні терміни не називали.
Сьогодні ж для введення режиму керованої гнучкості курсу склалися відповідні умови, зокрема достатній рівень міжнародних резервів (понад 40 мільярдів доларів станом на 1 вересня), стійкість валютного ринку, процентні ставки та інфляційні очікування.
Втім, як підкреслили у Нацбанку, керована гнучкість валютного курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до початку великої війни.
"НБУ продовжить контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому, компенсуючи структурний дефіцит іноземної валюти. Завдяки цьому курс змінюватиметься в обидва боки. Водночас НБУ суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення", - йдеться у повідомлені регулятора.
У Нацбанку впевнені, що режим керованої гнучкості посилить стійкість національної економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до внутрішніх і зовнішніх шоків та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які може генерувати тривале утримання фіксованого курсу.
Офіційний курс за такого режиму визначатиметься за результатами торгів на міжбанку.
"Водночас НБУ і далі контролюватиме ситуацію на міжбанківському валютному ринку та на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на ринку, який зберігатиметься на прогнозному горизонті через особливості функціонування економіки України… Крім того, Національний банк суттєво обмежуватиме курсові коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення", - заявили у Нацбанку.
Щодо готівкового ринку, то на ньому курс визначатиметься попитом та пропозицією: "За такого режиму готівковий валютний ринок працює вже майже півтора року, упродовж яких коливався в обидва боки – як зростав, так і знижувався".
В Нацбанку обіцяють подальше збільшення гнучкості валютного ринку. Але тільки тоді, коли з’являться належні передумови, які дадуть змогу уникнути шоків для валютного ринку та економіки в цілому.
Бюджетні ігри
Головне питання, яке виникає у зв’язку із зміною курсової політики, - чи вона на часі?
З цього приводу є певні сумніви.
"Нацбанк вважає, що так. Але тут питання фундаментальне – чи вважаємо ми в принципі можливим, що такий час може настати під час війни?" – сказав у коментарі "Апострофу" інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.
У свою чергу економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ вважаю перехід на модель гнучкого курсоутворення під час війни "ідіотською" ідєю, про що написав на своїй сторінці у Facebook.
Інше питання – навіщо НБУ взагалі вирішив зараз лібералізувати валютний ринок.
"За допомогою гнучкого курсу буде легше зводити бюджет, - пояснює у розмові з виданням засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. - Сьогодні більше половини надходжень до бюджету - це допомога союзників, яка надходить в іноземних валютах. І якщо провести деяку девальвацію гривні, це дозволить збільшити доходи".
До речі, раніше існування планів щодо незначного ослаблення гривні опосередковано підтвердив міністр фінансів України Сергій Марченко.
"Нас турбує зміцнення гривні. У нас немає жодних фундаментальних чинників для цього. Це мінус, про який ми комунікуємо з НБУ та МВФ. Це мінус для експортерів. На наступний рік передбачаємо курс 41,4 гривні за долар", - заявляв міністр у вересні.
До речі, саме такий курс закладено у проєкт бюджету на 2024 рік. В бюджеті 2023 року обмінний курс закладено на рівні 42 гривень, тоді як реальний становить близько 37 гривень. Через це валютні доходи від імпорту та іноземна допомога у гривнях менші, ніж це було б за вищого курсу.
Але чи означає це, що на сьогодні курс долара до гривні штучно занижений?
"Зрозуміло, що якщо його відпустити, він був би зовсім іншим. Але він би визначався не економікою, а війною, - каже Сергій Фурса. - Ми можемо говорити, що курс залишається стабільним більше року. За цей час у нас інфляція близько 10%, в США – менш ніж 5%. Як мінімум на цю різницю ми могли б говорити, що потрібно девальвувати (гривню)".
Девальвація неминуча
Тож найімовірніше на нас чекає зростання курсу долара (та інших валют, зокрема євро) до гривні.
Втім як швидко це відбудеться?
Сергій Фурса не вважає, що девальвація почнеться одразу ж, проте не виключає спекулятивних спроб розгойдати "чорний" ринок.
"Але для Нацбанку принципово буде втримати ситуацію, тому зараз будуть бити з усіх гармат, і відповідно цей спекулятивний наскок навряд чи матиме успіх. Ситуація стабілізується, і найближчим часом на міжбанку нічого не буде. Якщо Нацбанк буде дозволяти курсу рухатися, то на 5 копійок в один чи інший бік. Йому буде важливо показати, що нічого принципово не змінилось, і що ситуація стабільна", - каже експерт.
З цим погоджується директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. За його словами, із введенням режиму керованої гнучкості не варто очікувати великих курсових коливань.
"НБУ не зацікавлений зірвати якір цінової стабільності, яку вже майже вдалося повернути", - написав експерт у Facebook.
Проте з часом зміни все ж таки відбудуться.
"Далі, коли пройдуть два-три-п’ять місяців, напевно ми будемо мігрувати в бік більш слабкої гривні – для початку 37-38, а довгостроково - до 40", - каже Сергій Фурса.
"Не варто чекати обвалу гривні прямо завтра, - погоджується Олексій Кущ. - Катастрофи поки не буде, але до девальвації приготуватися варто".
Довіра населення буде?
Треба зазначити, що сам по собі факт майбутнього ослаблення національної валюти не є найбільшим негативним наслідком змін, які запровадив Нацбанк.
За словами Івана Компана, теоретично ослаблення гривні дозволило б збільшити обсяги експорту, проте наразі немає фізичної можливості значно збільшити транспортні потоки з України.
"Доходність експортерів при девальвації гривні зросте, оскільки виручку вони мають в валюті, а всередині країни розраховуються гривнями. В той же час імпорт подорожчає, що сприятиме підвищенню інфляції. Зростання інфляції примусить Національний банк тримати облікову ставку на високому рівні (з 28 липня 2023 року НБУ знизив ставку з 25% до 22%, а з 15 вересня – до 20% - "Апостроф"). Відповідно Мінфін повинен буде підтримувати високу дохідність по ОВДП (облігації внутрішньої державної позики)", - розповів експерт.
Він вважає, що якби національна економіка успішно працювала, і в країну надходили інвестиції, лібералізація курсової політики була б корисною.
"Але на даний момент ми навіть не дісталися до нижньої точки спаду, тож даний захід виглядає передчасним. Крім того, це ослабить довіру населення до гривні. За півтора року люди звикли до стабільності курсу. Тож його ослаблення може призвести до певного хвилювання і підвищення попиту на готівкову валюту", - резюмував Компан.