Співпраця України з Міжнародним валютним фондом вчергове поставлена на паузу. Причина цьому - загроза незалежності антикорупційних органів країни. "Апостроф" розбирався, чому влада провалила роботу по взаємодії з МВФ, чи потрібні насправді Україні гроші фонду, і що буде, якщо нові транші в найближчій перспективі до нас не надійдуть.
Міжнародний валютний фонд (МВФ), по суті, припиняє співпрацю з Україною за програмою фінансування stand-by, в рамках якої наша країна раніше отримала 2,1 мільярда доларів. Такий сигнал був посланий фондом 10 вересня - офіційний представник МВФ Джеррі Райс прямим текстом заявив, що продовження програми буде залежати від того, чи збережуть свою незалежність антикорупційні органи України - Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
Міністр фінансів Сергій Марченко, в свою чергу, говорить про "нормальний процес діалогу" з МВФ, але при цьому визнає, що у фонду є питання, в тому числі, політичного характеру.
Він також розповів, що приїзд місії МВФ (яка повинна оцінити перспективи виділення нового траншу - "Апостроф") планувався на липень, однак потім був відкладений на невизначений час.
Заява про незалежність зазначених структур має цілком конкретну причину - в кінці серпня Конституційний суд України визнав неконституційним президентський указ (указ тодішнього глави держави Петра Порошенка від 16 квітня 2015 №218 / 2015) про призначення директором НАБУ Артема Ситника.
До речі, 16 вересня КС України визнав невідповідними Конституції низку положень закону про НАБУ, в тому числі, наділення президента повноваженнями по створенню самого антикорупційного Нацагентства. Навряд чи це рішення сприятиме відновленню співпраці з МВФ. Як, втім, і відставка глави САП Назара Холодницького, що відбулася в серпні.
Крім того, як раніше відзначали співрозмовники видання, у фонді прекрасно розуміють, що ніякої реальної боротьби з корупцією в Україні не ведеться, всі схеми як діяли, так і діють, а останні атаки на антикорупційні органи лише посилюють загальну ситуацію.
Непрозорість і неефективність
"Апостроф" раніше писав, що однією з причин, за якими МВФ може "заморозити" співпрацю з Україною в рамках поточної програми, є можлива відставка уряду в розпал роботи над проектом держбюджету на 2021 рік - фонд перед тим, як видавати країні новий транш, крім іншого, уважно вивчає державний бюджет на предмет його реалістичності.
Утім, відставки Кабміну поки не відбулося, бюджет подано до Верховної Ради, а тому на цьому напрямі все начебто заспокоїлося.
Однак МВФ, за даними джерел видання, був вкрай незадоволений тим, як уряд розпоряджається коштами фонду - адже гроші були надані на подолання наслідків поширення коронавірусу.
Як відомо, Кабінет міністрів створив спеціальний фонд для боротьби з епідемією коронавируса в розмірі 66 мільярдів гривень, однак наразі є питання до того, як витрачаються ці кошти.
Так, в травні прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що 20 мільярдів гривень з цього фонду були спрямовані на... пенсійну реформу.
У липні міністр фінансів Сергій Марченко розповів, що фонд практично вичерпаний, але на початку вересня він же заявив, що його витратили лише на 29% (в обсязі 19,1 мільярда гривень).
"Основна проблема тут - відсутність прозорості: незрозуміло, скільки і на що було витрачено, що знаходиться в процесі тощо, - сказав в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян. - Нам надають якісь цифри, і перевірити, на що ці 29% були спрямовані, ми не можемо. Не кажучи про те, чи вже витрачені ці гроші, або це тільки проектні витрати".
При цьому, за словами Кіяна, законодавство, що стосується використання коштів фонду, є досить розпливчастим, що чисто юридично дозволяє направляти з нього гроші на не пов'язані безпосередньо з коронавірусом цілі. "Але з точки зору логіки, особливо з огляду на заяви з боку Кабміну, зокрема, про те, що 35 мільярдів гривень були спрямовані на дороги, показує лише те, що цей фонд є, скоріше, фондом дерибану, а не боротьби з коронавірусом", - заявив експерт.
Тобто можна з упевненістю говорити про те, що кошти фонду використовуються неефективно.
Окреме питання - як наповнювався цей фонд. "У нього направляли кошти, які знімалися з різних міністерств, і при цьому постраждали, наприклад, освіта, і, як не парадоксально, саме охорона здоров'я. Гроші на медицину брали у медицини!", - обурюється Єгор Киян.
При цьому неефективність Кабміну виходить далеко за рамки боротьби з COVID-19.
"Кабмін демонструє політику гасіння пожеж та ручного управління, короткострокові цілі превалюють над довгостроковими. Це стосується, в тому числі, і коронавірусу - проблему почнуть вирішувати, коли вже буде пізно", - резюмував експерт.
З цим згоден директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. "На жаль, сьогодні ми не бачимо конкретних планів держави щодо виходу з коронавірусної кризи. І те, яким чином будуть відновлюватися галузі (постраждалі в результаті коронакризи, - "Апостроф"), невідомо", - сказав він виданню.
Небезпечний дефіцит
Українська влада продовжує робити вигляд, що все не так уже й погано, і висловлює сподівання на те, що в нинішньому році новий транш МВФ все ж буде.
Але чи так уже потрібні нашій країні гроші фонду?
Перш за все, потрібно пам'ятати, що кошти МВФ - це не подарунок, а кредит, зазначив Василь Юрчишин.
"На сьогодні Україна має резервні запаси, яких вистачить на 3,5-4 імпортних місяці (станом на 1 вересня, золотовалютні резерви України складали понад 29 мільярдів доларів - "Апостроф"). Ці показники є досить задовільними, тому турбуватися через відсутність траншу МВФ непотрібно", - сказав експерт.
Але нашій країні потрібно виплачувати мільярдні борги, а в бюджеті утворилася величезна діра.
"У короткостроковому періоді проблем з погашенням зовнішнього боргу не буде, але доступ до ринків запозичення ускладниться, оскільки програма МВФ - це те, на що орієнтуються інвестори, коли оцінюють ризики країни, - заявила в розмові з "Апострофом" заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. - У зв'язку з цим Україні буде дорожче фінансувати величезний бюджетний дефіцит, закладений на 2020 і 2021 роки (7,5% і 6% відповідно - "Апостроф"). Якщо не відмовитися від частини витрат, доведеться позичати кошти під високий відсоток, що погано для макростійкості та фіскальної стабільності".
Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак також звертає увагу на величезний бюджетний дефіцит (в "живих" грошах у 2020 році він складе майже 300 мільярдів гривень, в 2021-му - 270 мільярдів гривень). На своїй сторінці в Facebook він написав, що "в умовах високої корупції і при відсутності реформ правоохоронної і судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені".
Крім того, за його словами, в бюджеті є і прихований дефіцит у вигляді державних гарантій: "Зокрема, тільки на будівництво доріг передбачено 71 млрд гарантій. Традиційно державні гарантії в Україні перетворюються в майбутні витрати бюджету".
У зв'язку з цим висновок експерта однозначний: без допомоги МВФ і інших міжнародних організацій бюджет-2021 виконати буде неможливо.
