Росія після місяців шантажу та погроз таки погодилася на продовження "зернової угоди". Принаймні про це заявив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган. Навіть якщо російський диктатор Володимир Путін знову піддався чарам свого турецького колеги, він будь-якої миті може відмовитись виконувати умови угоди аж до повного блокування "зернового коридору". "Апостроф" з'ясовував, чи зможе коридор функціонувати без участі в угоді Росії, а також чи є альтернативні шляхи вивезення вітчизняної агропродукції на випадок, якщо країна-агресор вирішить стати ще країною-піратом.
Путін знов всіх "переграв"
Попри регулярний шантаж з боку Путіна, Росія все ж погодилася на продовження "зернової угоди". Про це повідомило агентство AFP з посиланням на президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, який був ключовим актором у просуванні цієї ініціативи.
Чорноморська зернова ініціатива, відома також як "зерновий коридор" і "зернова угода", була схвалена 22 липня 2022 року, і через рік з початку свого функціонування могла завершитися через деструктивні дії РФ.
Росія щоразу при черговому продовженні роботи "зернового коридору" шантажувала світ виходом з угоди, проте в останній момент погоджувалась на її продовження. За тією ж схемою країна-агресор діяла і зараз. Хоча слід визнати, що шанси на те, що російський президент Володимир Путін дасть добро на продовження угоди, термін якої спливав 17 липня цього року, були мінімальними.
Саме таке відчуття складалося в учасників угоди.
"Ще в червні рух кораблів в напрямку України припинився. А ті, що зайшли раніше, завантажуються і відпливають до Туреччини. На минулому тижні останні кораблі пішли з Чорноморська. Зараз довантажуються останні кораблі в Одеському порту. Вони планують найближчими днями вийти в море", - розповів "Апострофу" заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
На думку деяких оглядачів, останні рішення Ердогана щодо повернення на Батьківщину полонених оборонців Маріуполя і передачі Україні турецьких самохідних гаубиць стали сигналами, покликаними пом’якшити позицію російського диктатора під час переговорів про продовження "зернової угоди". В свою чергу, недавнє бомбардування росіянами острова Зміїний було своєрідною відповіддю на ці сигнали.
Читайте також: До чого доводить шантаж: як Ердоган відважив ляпаса Путіну
Наразі важко сказати, чи вплинули на Путіна "сигнали" Ердогана, чи турецькому лідеру вдалося переконати свого російського колегу за допомогою якихось інших аргументів, - у будь-якому випадку "зернова угода" продовжена, а це означає, що українське зерно продовжить надходити на світовий ринок.
Без Росії краще
Утім, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков після повідомлення про пролонгацію "зернової угоди" сказав, що жодних заяв із цього питання з боку Росії не було.
Що ж, він навіть не збрехав – російська сторона насправді на той момент нічого подібного не заявляла. Цілком можливо, що офіційна заява з'явиться ближче до ночі, щоб менше росіян побачили і почули цю ганьбу. З іншого боку, може й справді Путін поки що ні на що не погодився, а Ердоган видав бажане за дійсне?
Принаймні учасники угоди вкотре можуть переконатися, що Росія є ненадійним партнером.
Тому сьогодні активно обговорюється питання про те, чи можна обійтися при організації "зернового коридору" без участі РФ. На думку багатьох експертів, такий варіант є цілком можливим.
Ба більше - якщо б сторонам вдалося організувати роботу коридору без участі Росії, то це тільки підвищило б його ефективність, оскільки саме російська сторона робить все можливе, щоб перешкодити його роботі. Процедура проходження суден, згідно зі згаданими договорами, передбачає огляд суден на предмет того, чи не перевозять вони вантажів, пов’язаних з озброєннями. І російська сторона постійно саботує роботу відповідних комісій, що значно знижує пропускну здатність коридору.
"Проте коли в листопаді минулого року було нанесено удари морськими безпілотниками по суднах Чорноморського флоту, росіяни влаштували демарш, хряснули дверима і заявили, що вони виходять з угоди, - нагадує у розмові з "Апострофом" керівник безпекових програм центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук. - В той же день українські, турецькі і оонівські учасники різко прискорили роботу і пропустили за день одразу 40 суден. Робота пішла так швидко, що черга суден на вході в Босфор повністю розсмокталася. Росіяни зрозуміли, що без них всім тільки краще, і знову повернулися в угоду".
За словами Дениса Марчука, всі сторони "зернової угоди", а також споживачі українського зерна в усьому світі нічого не мають проти того, щоб Росія з неї вийшла. Це дозволило б значно пришвидшити рух коридором і скоротити формальності.
Безпека понад усе
При цьому потрібно розуміти, що у разі виходу Росії із "зернової угоди" виникнуть великі проблеми з безпекою кораблів. Ніхто не може передбачити, як поведе себе російська армія, яка, як показує досвід, здатна на будь які злочини, включно з обстрілом цивільних об’єктів.
"Якщо Росія зважиться топити судна з зерном (жодне з яких не належить Україні), це означатиме офіційну заяву, що вона остаточно перетворилася на піратську державу на кшталт Сомалі, - говорить Павло Лакійчук. - Проте світ знає успішний досвід вирішення таких проблем. Вже десять років в районі Аденської затоки біля берегів Сомалі працюють військові місії НАТО і ЄС, які конвоюють цивільні транспортні судна. І завдяки цьому проблема сомалійського піратства на даний момент зведена нанівець".
Питання в тому, хто саме наважиться направити військові кораблі для конвоювання вантажних суден. Україна не має для цього власних можливостей, ООН очевидно нездатна ухвалювати рішення і з менш принципових питань, а НАТО уникає будь яких дій, які могли б трактуватися як причетність до російсько-української війни. Тому найбільш реальним кандидатом на цю роль виступає Туреччина, яка володіє найбільш потужними військово-морськими силами в Чорному морі і з самого початку виступає основним гарантом роботи "зернового коридору".
Цілком ймовірно, що певна підготовка до запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, все ж таки проводиться. Про це зокрема свідчить те, що Кабінет міністрів України в червні ухвалив рішення про створення фонду для страхування суден, які перевозять українські зернові, в розмірі 547 мільйонів доларів. Такий фонд дозволить запропонувати судновласникам, які наважаться проходити в українські порти без російських гарантій, повне страхування ризиків на випадок, якщо держава-терорист все ж таки вдасться до якихось агресивних дій.
Місія не неможлива
Якщо Росія не лише вийде з угоди, а й стане всіма способами блокувати "зерновий коридор", українським аграріям доведеться покладатися на альтернативні шляхи вивезення власної продукції. І в принципі це не є неможливою місією. Протягом року Україна активно розробляла логістичні маршрути, які дозволяють експортувати зерно та інші товари в обхід чорноморських портів. Це і порти в гирлі Дунаю, з яких судна можуть одразу виходити в румунські територіальні води, і залізничні маршрути, через які зерно доставляється до європейських портів на Чорному та Балтійському морях.
"Сьогодні пропускна спроможність альтернативних маршрутів значно зросла, - розповів в коментарі виданню доцент Київської школи економіки Олег Нів’євський. - В той же час, об’єми експорту через війну значно скоротилися. Відповідно скоротиться і об’єм експорту".
Тому, за словами експерта, навіть, якщо морський "зерновий коридор" повністю закриється, це не стане катастрофою для українського експорту, оскільки обхідні маршрути вже здатні пропускати достатню кількість вантажів.
Недоліком цих маршрутів є дещо вища вартість перевезень, через що аграріям доведеться відвантажувати зерно за нижчими цінами. Проте відповідні втрати не будуть надто великими.
"Коли відкривався "зерновий коридор", була надія, що це значно знизить вартість перевезень порівняно з залізничними, що дозволить українським виробникам продавати продукцію дорожче, - говорить Олег Нів’євський. - Проте цього не сталося. Через те, що судноплавство в зоні військових дій - справа ризикована, ціни на морські перевезення виявилося вищими, ніж очікувалося, і різниця в ціні іншими маршрутами не дуже значна. Тому при переході на альтернативні маршрути втрати українських аграріїв будуть відносно невисокими".
Таким чином, зараз Україна готова до будь-яких несподіванок. Якщо "зерновий коридор" продовжить роботу, значить так тому і бути. Але, якщо через забаганку російського диктатора цей канал буде перекритий, ми зможемо задіяти інші маршрути для забезпечення нашого аграрного експорту.
