НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Укрнафта" врегулювали суперечку про 2 мільярди кубометрів газу, за які раніше держхолдинг не сплатив компанії, де він є мажоритарним акціонером. "Укрнафту" за фактом контролює співвласник групи "Приват" Ігор Коломойський, хоч він і є міноритарієм. А укладена мирова угода між "Нафтогазом" і "Укрнафтою" справляє враження цілеспрямованого умиротворення олігарха. "Апостроф" розбирався, з чим це пов'язано.
НАК "Нафтогаз України" і компанія "Укрнафта" підписали мирову угоду про так званий спірний газ, в рамках якого державний монополіст виплатить майже 30 мільярдів гривень. Про це написав у Facebook виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.
Вітренко наголосив, що угода була підписана 22 січня 2020 року і "освячена" рішенням Господарського суду Києва від 30 січня.
Документ з боку "Нафтогазу" підписала її дочірня компанія "Укртрансгаз". При цьому, нагадаємо, мажоритарним акціонером ПАТ "Укрнафта" є українська держава в особі того ж "Нафтогазу". Держчастка в компанії складає 50% + 1 акція, а серед міноритарних акціонерів найбільший пакет в розмірі 42% сконцентрований у структур, пов'язаних з групою "Приват" Ігоря Коломойського, який, за фактом, і контролює "Укрнафту".
Заплатити не можна повернути
Суперечка між двома господарюючими суб'єктами розгорілася навколо 2 мільярдів кубометрів газу (2,06 мільярда для повної точності), які "Укрнафта" видобула в 2006-2012 роках і передала в газотранспортну систему (ГТС) країни, оператором якої до кінця минулого року був "Укртрансгаз". Проблема виникла через те, що "Нафтогаз", використовуючи цей газ для потреб населення, вирішив платити за нього за відповідними цінами, тобто зниженими, тоді як "Укрнафта" наполягала на ринковій вартості.
Але паралельно "Укрнафта" накопичувала борги з виплати податків до держбюджету. При цьому через штрафи та пені, які, за словами Юрія Вітренка, становили до 30% річних від основної суми, заборгованість постійно збільшувалася. У зв'язку з цим в 2016 році навіть висловлювалися пропозиції про проведення санації "Укрнафти".
Тепер же, через багато років, сторони вирішили укласти мирову - "Нафтогаз" заплатить "Укрнафті" за спірний газ за ринковою ціною, а "Укрнафта" розрахується з податковими боргами.
За словами Вітренка, "Нафтогаз" виплатить майже 15 мільярдів гривень, які отримає з держбюджету як компенсацію за покладені на держхолдинг спеціальні зобов'язання (в рамках спецзобов'язань "Нафтогаз" продає населенню газ за зниженими цінами, а різницю з ринковими компенсує держава). При цьому держхолдинг зробить "Укрнафті" передоплату ще на 14,6 мільярда гривень за газ, який компанія буде добувати і передавати "Нафтогазу" в майбутньому. "Укрнафта" всі ці кошти направить до держбюджету в якості погашення податкового боргу та сплати податків, які виникають у зв'язку із здійсненням цих операцій", - написав Юрій Вітренко в Facebook.
У департаменті з комунікацій "Нафтогазу" "Апострофу" уточнили, що загальна податкова заборгованість "Укрнафти" з урахуванням штрафів і пені становить близько 30 мільярдів гривень.
У мировій угоді також є пункт, згідно з яким, якщо до 1 квітня 2020 року "Нафтогаз" не виплатить вказану суму, спірний газ буде повернений "Укрнафті". У зв'язку з цим Юрію Вітренку запропонували просто повернути ці обсяги "Укрнафті", а не запускати такий складний і дорогий процес.
Втім, на це топ-менеджер "Нафтогазу" відповів, що рішення про мирову угоду приймалося в 2019 році, а тоді, мовляв, зайвого газу у компанії не було, особливо з огляду на існуючу на той час невизначеність з продовженням транзиту російського газу в Європу через Україну.
Крім того, якби "Нафтогаз" раніше повернув "Укрнафті" ці 2 мільярди кубометрів газу, то не отримав би компенсацію з держбюджету, а отримав би замість цього збиток (якщо газ повернуть після 1 квітня, компенсація до цього часу, очевидно, буде отримана, - "Апостроф").
За газ віддяка
Експерти згодні з тим, що газ "Укрнафті" треба повернути, або ж за нього потрібно заплатити.
Старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква в розмові з "Апострофом" нагадав, що з цього питання вже давно були винесені рішення судів, а тому його потрібно віддавати тим чи іншим способом.
За словами директора спецпроектів науково-технічного центру "Психея" Геннадія Рябцева, судові вердикти дійсно були в цій суперечці на користь "Укрнафти", а тому рішення "Нафтогазу" піти на мирову можна розглядати як крок на випередження. "Перспективи "Нафтогазу" в подальших судових процесах були, м'яко кажучи, сумнівними", - сказав він "Апострофу".
Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн підтримує думку колег. "З цим ніхто не сперечається - борги потрібно повертати", - сказав він "Апострофу".
Інша справа - за якою ціною розраховуватися за цей газ, якщо вирішено його викупити. "Оптимальним варіантом був би облік цього газу за поточними цінами (які істотно нижчі торішніх), - каже Денис Саква. - Але, наскільки це реалістично, - мені не зовсім зрозуміло".
За словами Юрія Вітренка, оплата спірного газу буде здійснена за цінами березня 2019 року, а не за нинішніми. При цьому, з огляду на те, що "Укрнафта" мала право вимагати оплати за цінами 2014 роки (плюс відсотки), у порівнянні з березнем 2019 року це було б для "Нафтогазу" (тобто для держави) у 2,2 рази дорожче.
Однак Сергій Куюн переконаний, що ціна спірного газу повинна бути зафіксована на день його передачі. І це зафіксовано в рішенні зборів акціонерів компанії. "А в підсумку його викуплять за ціною на 30% вище, ніж нинішня", - з обуренням додає експерт.
Дивна історія
Взагалі ж вся ситуація з цією суперечкою і мировою угодою викликає масу питань.
"Все це дивно виглядає, коли компанія подає в суд на свого мажоритарного акціонера, вони один з одним судяться, якісь рішення приймаються, але при цьому вони не виконуються", - говорить Геннадій Рябцев.
Дивацтв дійсно вистачає. Наприклад, чому "Нафтогаз" фактично буде кредитувати "Укрнафту" на 15 мільярдів гривень, що, за словами Сергія Куюна, відповідатиме обсягам газу, які компанія добуде і передасть своїй материнській компанії протягом майже чотирьох років.
"Вони ("Укрнафта") добувають приблизно 1 мільярд кубометрів на рік, і половина цього обсягу - газ для технічних потреб і газ видобутку спільної діяльності, який передадуть партнерам", - пояснив Куюн.
Навіть якщо "Укрнафта" наростить газовидобуток - а він після кількох років скорочення в 2019 році знову почав зростати - і, якщо ціна газу буде меншою за ту, по якій заплатять за спірні 2 мільярди кубометрів, все одно йдеться про кілька років, сплачених наперед.
Ще один момент - чому латанням фінансових дірок займається тільки "Нафтогаз", тобто держава? "Чому це не робиться в паритеті з міноритарними акціонерами?", - задається питанням Сергій Куюн.
І це - не просте запитання.
"Що стало причиною виникнення податкового боргу "Укрнафти"? Причиною стало те, що менеджмент, контрольований міноритарними акціонерами, в 2014 році просто перестав платити рентну плату за видобутий ресурс - близько 1 мільярда гривень на місяць. Це вже не кажучи про те, що є моральний аспект, тому що це почалося в серпні 2014 року, коли ми розуміємо, що відбувалося на Сході - це був просто удар в спину всій країні. ренту не платили вісім місяців, накопичили борг майже 8 мільярдів гривень. Але й потім цей борг не був виплачений, і саме він поклав початок податковій заборгованості. Потрібно чітко зафіксувати: борг утворився з вини міноритарних акціонерів", - підкреслив фахівець.
Високі стосунки
Виходить, що держава бере на себе всі витрати і діє за принципом: "Давайте всіх пробачимо і підемо далі". А пробачити пропонується міноритаріїв "Укрнафти" на чолі з Ігорем Коломойським.
"Чесно кажучи, дивують, особливо в контексті успішних процесів проти "Газпрому" в Стокгольмському арбітражі, заяви Юрія Вітренка про те, що програна перша судова інстанція, за іншими рішень немає, але ми вже здаємося", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Степаненко. За його словами, укладена мирова угода виглядає як якась дружня угода між керівництвом "Нафтогазу" в особі Юрія Вітренка та міноритарними акціонерами в особі Ігоря Коломойського.
З цим погоджується і Сергій Куюн: "Ми бачимо, що там повна любов і взаєморозуміння. Для мене це абсолютно очевидно. І це має як публічне підтвердження, так і непряме".
За його словами, тут доречно згадати, що Ігор Коломойський раніше цілком прозоро висловлювався в тому сенсі, що хотів би бачити Юрія Вітренка на посаді прем'єр-міністра.
Сам Вітренко відкрито не заявляв про свої прем'єрські амбіції, втім, і не відкидав їх (в одному з інтерв'ю він їх розпливчасто відповів крилатою фразою: "Ніколи не говори ніколи"). Але мирова угода з "Укрнафтою" може допомогти йому в можливому просуванні на пост глави уряду.
"Цілком можливо, він (Вітренко) буде використовувати свою здатність домовлятися і хороші контакти з відомим олігархом, який контролює групу народних депутатів (чиї голоси потрібні при голосуванні для затвердження кандидатури, - "Апостроф")", - сказав Максим Степаненко.
І варто нагадати, що в атаках на нинішнього прем'єра Олексія Гончарука підозрюють Ігоря Коломойського.
Велика угода
Максим Степаненко також не виключає, що нинішні рухи навколо "Укрнафти" можуть вплинути на ситуацію з "ПриватБанком" - як відомо, Ігор Коломойський, як колишній співвласник фінустанови, домагається через суд визнання незаконною його націоналізації в 2016 році і, відповідно, повернення йому і партнерам банку або виплати за нього компенсації, яку він попередньо оцінив у 2 мільярди доларів. Але до Верховної Ради подано законопроект, який передбачає неможливість повернення націоналізованих фінустанов колишнім власникам. Правда, законопроект поки не ухвалений.
"Дане рішення (щодо "Укрнафти", - "Апостроф") могло б стати розміном на "ПриватБанк", - каже Степаненко. - Принаймні, в канву українських реалій це цілком вписується".
Але, можливо, мова йде не тільки про законопроект про "ПриватБанк".
"У Раді є проекти щодо змін до Конституції, законопроект про землю - ось ось відбудеться голосування, і голоси депутатів, які орієнтуються на Коломойського, а їх, за різними оцінками, є кілька десятків, були б дуже до речі", - підсумував Степаненко.
