З 1 серпня повинні вступити в силу нові тарифи на електроенергію. Звичайно, вони будуть вищими за нинішні. Проте на сьогоднішній день ніхто не може сказати, скільки саме доведеться платити населенню на світло. Які зміни чекають на українців з цього питання і що робить влада, щоб пом’якшити наслідки підвищення тарифів - намагався з'ясувати "Апостроф".
Більше споживаєш - дорожче платиш
Нещодавно в своєму виступі на Ukraine Reform Conference у Вільнюсі міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що уряд з 1 серпня планує запровадити диференційовані тарифи на електроенергію для населення, залежно від об’єму споживання домогосподарства.
За цим повідомленням, споживачі електроенергії будуть розділені на чотири категорії:
- ті, що споживають до 100 кВт-год на місяць;
- від 100 до 300 кВт-год;
- від 300 до 500 кВт-год;
- понад 500 кВт-год.
Для першої категорії, до якої за даними уряду належить близько 40% домогосподарств, буде збережено досить низький тариф. Деякі джерела стверджують, що він навіть може бути нижчим за нинішній. Для кожної наступної категорії, в міру зростання споживання, вартість кіловатт-години буде збільшуватися.
Слід нагадати, що встановлення тарифів на електроенергію для населення на сьогоднішній день згідно із законодавством є виключною прерогативою Кабінету міністрів. Нагадаємо, що з початку нинішнього року для побутових споживачів постановою уряду встановлено єдиний тариф на електроенергію - 1,68 гривні за кВт-год. І саме уряд має остаточно визначити, якими будуть нові ціни. Проте станом на 25 липня жодних конкретних цифр не називається.
Окрім цього, за деякими даними, в уряді обговорюється диференціація тарифів за регіонами, залежно від вартості розподілу електроенергії. Ця вартість є найнижчою в найбільших промислових регіонах, де системи розподілу електроенергії розвинені найкраще - в Києві, Київській і Дніпропетровській областях. А найвищою ціна розподілу є в Луганській, Закарпатській та Івано-Франківській областях.
"Сьогодні незрозуміло, яку саме модель обере уряд - встановити єдині тарифи на території всієї держави, чи регіональні, залежно від вартості розподілу, - говорить "Апострофу" експерт аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков. - Якщо говорити про зарубіжний досвід, то є приклади застосування обидвох систем. В більшості європейських країн застосовуються регіональні тарифи. А в Туреччині, наприклад, діє система єдиних цін для споживачів".
А поговорити?
"Підвищення тарифів до ринкового рівня є обов’язковою складовою реформи енергетики, - зауважив Богдан Серебренніков. - І в Україні це питання давно назріло. Проте для того, щоб зробити це без значних соціальних потрясінь, уряд повинен безперервно комунікувати з суспільством, пояснюючи людям що, для чого і коли він має намір робити, як тарифи будуть планомірно збільшуватися протягом найближчих років, як він буде захищати вразливі верстви населення. Сьогодні ця інформація повинна звучати із кожної праски. Натомість ми бачимо, що комунікація з суспільством повністю провалена".
Акція біля Кабінету міністрів
За словами голови ГО "Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку" Юлії Усенко, зміни тарифів на ринку електроенергії давно вже назріла. Розриви між ціною на електроенергію і її реальною вартістю сьогодні досягли таких масштабів, що не робити з цим нічого вже просто неможливо. Але в даній ситуації уряд діє ситуативно, не маючи чіткої стратегії. Через це введення нової системи тарифів вже неодноразово переносилося. Спочатку воно планувалося на квітень, потім - на липень, тепер на серпень. Але і сьогодні невідомо, чи не відбудеться чергового перенесення.
"Діям уряду не вистачає прозорості, - наголосила Юлія Усенко "Апострофу" . - Сьогодні навіть оператори ринку електроенергії не знають про наміри влади і змушені послуговуватися неперевіреними чутками. Ніхто не повідомляє про стратегію впровадження ринкових механізмів в галузі, про європейський досвід у цій сфері, про методику розрахунку тарифів, про стратегію підтримки вразливих споживачів. Команда президента має доступ до величезних інформаційних ресурсів. Вони могли б стати потужним інструментом укріплення довіри електорату до цих важливих реформ. Але команда президента користується ним зовсім для інших цілей".
Скільки ж коштує кіловат?
Оскільки уряд поки що не озвучує нових тарифів, "Апостроф" поцікавився у експертів, якою може бути реальна вартість електроенергії.
Як пояснив Богдан Серебренніков, в ціну електроенергії входить чотири компоненти. Перший - це власне вартість згенерованої на електростанціях енергії, другий - вартість передачі її магістральними мережами. Цю функцію виконує Національна енергетична компанія "Укренерго". Третій - вартість розподілу енергії, який здійснюють обленерго. Четвертий - вартість послуг так званих постачальників універсальних послуг (ПУП), які безпосередньо продають енергію споживачам. На сьогоднішній день функції таких постачальників виконують переважно колишні підрозділи обленерго, виділені в окремі підприємства.
"Ціна згенерованої електростанціями енергії сьогодні визначається на ринкових засадах, - розповідає Юлія Усенко. - Для цього створені спеціальні торгові майданчики, де енергія продається на добу наперед. Поточна ціна на них визначається щогодини. В даний час вона коливається в межах 1,5-1,6 гривні за кВт-год. Тариф на транспортування і розподіл електроенергії затверджує регулятор ринку (НКРЕКП). Для кожного оператора систем розподілу (обленерго) ці тарифи є різними, але на сьогоднішній день в середньому по Україні вони складають близько 1,2 гривні за кВт-год. Ці цифри не включають в себе ПДВ, отже їх треба збільшити на 20%. Таким чином, виходить, що приблизна ринкова вартість електроенергії для постачальника складає близько 3,3 гривні за кВт-год. До неї також потрібно додати вартість послуг постачальника, так що повний ринковий тариф для споживачів має складати близько 3,5-4 гривень за кВт-год".
Приблизно на цьому рівні і варто чекати встановлення тарифу для найбільших споживачів.
"Витрачати на місяць більше 500 кВт-год електрики, як правило, дозволяють собі достатньо заможні люди, - говорить Богдан Серебренніков. - І не було б справедливо підтримувати їх, надаючи пільги на використання енергії. Тому для цієї групи споживачів варто встановити тариф, який повністю покриває її ринкову вартість. Для інших категорій тарифи, очевидно, будуть нижчими. Але назвати точні цифри може лише уряд".
Витрачати на місяць більше 500 кВт-год електрики, як правило, дозволяють собі заможні люди, - Богдан Серебренніков
Одразу виникає питання: якщо електроенергія постачатиметься споживачам за ціною, нижчою за реальну вартість, хто компенсує електростанціям, транспортувальникам і постачальникам їхні витрати?
"Раніше низькі тарифи для побутових споживачів субсидувалися за рахунок всіх інших споживачів енергії, крім населення, - пояснив Богдан Серебренніков. - Після реформування ринку електроенергії "дійних корів" змінили. Втрати від занижених тарифів були покладені на державних виробників електроенергії, таких, як "Енергоатом", "Укргідроенерго", які субсидують побутових споживачів за рахунок власних доходів. Скоріше за все, і в подальшому ці функції будуть покладені на державні підприємства".
Держава розводить руками
Низький рівень доходів населення призводить до того, що будь які підвищення комунальних тарифів в Україні стають причиною для серйозного соціального напруження. Очевидно, що не стане винятком і нинішнє підвищення вартості електроенергії.
В цих умовах особливого значення набувають програми підтримки найбідніших верств населення, насамперед програма житлових субсидій. Проте політика держави і в цій сфері не викликає особливого оптимізму. Протягом останніх двох років уряд наполегливо скорочує субсидування населення. За даними Міністерства соціальної політики, тільки в 2020 році право на державну підтримку втратили 400 тисяч сімей. А оскільки з 1 травня рішенням уряду всі без винятку субсидіанти повинні були пройти повне переоформлення, можна сміливо прогнозувати, що до початку опалювального сезону їх кількість стане ще меншою.
Невизначеності додає бездіяльність уряду в сфері нормативного регулювання.
"Закон "Про ринок електричної енергії", що розроблений відповідно до європейської директиви, передбачає підтримку вразливих споживачів, - говорить Юлія Усенко. - Проте він вимагає чіткого визначення того, які саме категорії споживачів є вразливими. І розробити ці критерії - прямий обов’язок Кабінету міністрів. Проте на сьогоднішній день і в цьому напрямку не зроблено рівно нічого".
Також, на думку експерта, окремої уваги потребують ті споживачі, які використовують електроенергію для опалення помешкань. На сьогоднішній день уряд компенсує їм частину вартості електрики. Проте немає жодної інформації про те, чи будуть ці компенсації діяти і після підвищення тарифів 1 серпня.
Таким чином, цієї осені населення України отримає низку неприємних сюрпризів. Окрім подорожчання електроенергії, очікується також значне підвищення цін на природний газ, гарячу воду і опалення. Якщо додати до цього відверте небажання уряду спілкуватися з людьми, пояснювати свої дії і допомагати їм подолати проблеми, які виникають через ріст тарифів, можна досить впевнено прогнозувати суттєве зростання суспільної напруги у найближчі місяці.
