На Україну стрімко насувається енергетична криза, і з енергобалансом напередодні зими у нас – великі проблеми. Влада звинувачує в цьому олігархів, при цьому ні на кого не вказуючи пальцем, але чомусь почала перейматися цією проблемою лише зараз, коли вже почався опалювальний сезон. В тому, хто насправді винен у ситуації, що склалася, і як можна хоч якось виправити ситуацію, розбирався "Апостроф".
Вугільна "дірка"
Секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данилов 22 жовтня заявив, що в Україні є певний саботаж виконання рішення щодо створення повного енергетичного балансу країни.
"Є вже три укази президента щодо питань в енергетичній сфері. Вони всі перебувають на контролі РНБО. Питання з грудня 2019 року тягнеться, і з цього приводу сьогодні була спекотна дискусія. Тому що досі є певний саботаж виконання рішення саме щодо створення повного енергетичного балансу України", - сказав він.
Данилов вважає, що до цього можуть бути причетні олігархи.
"Сьогодні ми розуміємо, що певне коло людей, яких у народі називають олігархами, має великий вплив на ці галузі. Ми вважаємо, що вони можуть бути причетними до того, що досі не з'явився такий фундаментальний документ у нашій країні", - сказав секретар РНБО, додавши, що було ухвалено рішення про створення робочої групи, щоб усе, що відбувається в цій сфері, "було публічним і зрозумілим".
Наскільки можна судити за відкритими даними, оприлюдненими Міненерго, на складах ТЕС та ТЕЦ станом на 25 жовтня було накопичено 701,3 тисячі тонн вугілля, що більш ніж у чотири рази менше плану. При цьому у відомстві наполягають: незважаючи на відставання від графіка, Об'єднана енергетична система України працює стабільно.
"Міненерго у серпні оновило графік накопичення вугілля у бік збільшення планових показників, виходячи з найкритичнішого сценарію, включаючи запуск "Північного потоку-2" та дуже низьку температуру взимку. Незважаючи на відставання від графіка накопичення вугілля на складах ТЕС, Об'єднана енергетична система Україна працює стабільно", - повідомили в Міненерго, додавши, що "базовою генерацією є атомна, АЕС виробляють понад половину всієї електроенергії в країні рівним графіком".
При цьому підлеглі міністра Германа Галущенка наголосили, що маневрування системи відбувається за рахунок теплової та гідрогенерації, потужності яких зараз достатні для сталої роботи енергосистеми. Тут ключовим словом є "зараз", зважаючи на згадану вище проблему із запасами вугілля. При цьому перед стартом опалювального сезону учасники енергоринку звертали увагу на те, що багато ТЕС зупиняють свою роботу через катастрофічний брак вугілля.
Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар звертає увагу на те, що вугільні проблеми у країні виникають не перший рік.
"Ми ж розуміємо, хто домінує на вугільному ринку - структури Ахметова. Тим більше, що минулого року ситуація була такою ж - достатніх запасів вугілля не було, і у нас були проблеми, - сказав експерт "Апострофу". - І це справді може виглядати як саботаж".
При цьому, за його словами, є питання і до влади: "А чому ви тільки прокинулися зараз?". Те саме питання можна адресувати й конкретно РНБО.
"Головна проблема – це відсутність скоординованої політики на рівні держави. Схаменулися лише тоді, коли вже пізно приймати системні рішення, і доводиться лише ситуативно реагувати", - зазначив Гончар.
У свою чергу, керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев акцентує увагу на тому, що якщо Олексій Данилов каже, що деякі олігархи саботують виконання рішення про створення енергетичного балансу країни, він у цьому випадку має назвати конкретні імена та прізвища.
"Чому, якщо він знає, хто винен, РНБО не ухвалила жодних рішень для того, щоб покарати винних? Він знає, але мовчить? Але, якщо він мовчить, це, значить, він не заявляє про можливий злочин? Він порушує українське законодавство?", - сказав Рябцев у розмові з виданням, додавши, що секретар РНБО чудово розуміє, що якщо він щось не те скаже, проти нього подадуть до суду за спричинення шкоди діловій репутації.
Олексій Данилов
"Ворожий" імпорт
З 10 квітня цього року держкомпанія "Укренерго" перестала імпортувати електрику з РФ (а також Білорусі), зупинивши практику купівлі струму у країни-агресора, яку відновила влада України восени 2019 року після практично п'ятирічної перерви.
Головним покупцем дешевшої імпортної електроенергії були структури олігарха Ігоря Коломойського, насамперед, його феросплавні заводи. Для нього припинення імпорту з РФ означало посилення монопольного становища на вітчизняному ринку електроенергії компанії ДТЕК іншого олігарха - Ріната Ахметова, чого Ігор Валерійович допустити, звісно, ніяк не міг і всіма силами цьому чинив опір.
Проте, 25 жовтня оператор української енергосистеми повідомив, що скасовує аукціони, що розпочалися 22 жовтня, на яких планувалося розподілити потужності пропускної спроможності міждержавних ліній електропередач між Україною, Білоруссю та Росією для забезпечення імпорту електроенергії в листопаді цього року.
Таке рішення "Укренерго" ухвалила на підставі рішення Окружного адміністративного суду Києва, який зупинив дію Порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів, затвердженого ухвалою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ). Природно, вигодонабувачем від такого рішення одного з найодіозніших українських судів став би ДТЕК Ріната Ахметова, який володіє значною часткою в українській тепловій генерації та значною мірою впливає на ціну струму в країні. Але вже незабаром з'явилася інформація, що регулятор не продовжив заборону імпорту струму з РФ та Білорусі на листопад, а 27 жовтня "Укренерго" вже провело аукціон на доступ до міждержавного перетину з РФ для імпорту електроенергії: на листопад доступ до перетину з РФ отримали 8 компаній, всього було запропоновано 2200 МВт.
Звісно, після початку імпорту очікується зниження цін на електроенергію на ринку, та й вугілля можна буде заощадити. В іншому випадку зростаючу вартість електрики могли б перекласти на споживачів, насамперед на бізнес.
Однак необхідність імпортувати електроенергію з Росії та Білорусі стане приводом учергове поміркувати про те, що українська енергосистема ненадійна та нездатна синхронізуватися з єдиною енергетичною системою Європи.
Де-факто це означає, що ми знову прогавимо свій шанс.
Газові проблеми
На тлі практично постійного зростання цін на газ на європейських біржових майданчиках і побоювань, чи вистачить українцям палива на зиму, вітчизняних споживачів недавно "порадувала" новина про те, що деякі облгази незабаром мають намір підвищити вартість транспортування газу на 300-400% - з 1,5–1,7 гривень тариф має збільшитись майже до 9 гривень. Мовляв, зростають витрати на обслуговування, а співробітникам потрібно проіндексувати зарплатню. При цьому підключені до мереж газорозподілу користувачі зобов'язані вносити плату щомісяця безвідносно від того, чи вони користувалися газом, чи ні.
Абсолютна більшість облгазів в Україні перебуває під контролем структур олігарха Дмитра Фірташа.
"Зараз ми бачимо контури майбутньої диверсії - неофіційно повідомляється про кратне збільшення тарифів на доставку газу з боку облгазів, 70% яких підконтрольні групі Фірташа", - зазначив Михайло Гончар.
Експерт нагадав події січня-лютого цього року на Полтавщині, коли місцеві розподільчі компанії підняли свої тарифи, що призвело до протестів, які перекинулися і на інші регіони України.
"Хтось хоче все це повторити, і цей хтось - це ОПЗЖ плюс підконтрольні фірташевським структурам регіональні газорозподільні компанії. Оскільки ОПЗЖ - це "п'ята колона" Росії, то, по суті, тут готується сценарій, коли однією рукою ОПЗЖ створює підвалини для соціального вибуху, піднімаючи тарифи, а "іншою рукою" вони регулюватимуть ці соціальні протести, вимагаючи поступок з боку влади, перш за все, щодо повернення до прямих закупівель у "Газпрому". По суті, готується гібридна спецоперація. Знову-таки, це компетенція РНБО", - додає Гончар.
При цьому бюджетні установи купують газ у постачальників безпосередньо, укладаючи договори через систему ProZorro. Але через зростання цін на газ постачальники не можуть виконати тендерних умов і розривають уже укладені договори, а на нові тендери не набирається достатньої кількості учасників. Крім того, на нові тендери не виходив "Нафтогаз трейдинг" (входить до структури НАК "Нафтогаз України"), який має постачати газ за ціною 16,3 гривні/кубометр бюджетним організаціям. Словом, ситуація зовсім невтішна.
Залишається зазначити, що у питаннях дефіциту вугілля, імпорту електроенергії та майбутнього підвищення тарифу на транспортування газу "грошові мішки" орієнтуються виключно на максимізацію свого прибутку. І тут треба, швидше, звинувачувати не олігархів, які, безумовно, свого не проґавлять, а рідну владу, яка має створити умови, за яких інтереси олігархів не суперечитимуть інтересам держави. Однак у тому, що на Банковій здатні прораховувати потрібні дії хоча б на крок уперед, є сумніви.
"У чому звинувачувати суб'єкти господарювання? У тому, що їхньою метою є отримання прибутку? Звинувачувати можна державу в тому, що вона створила такі правила гри, які (а, точніше, нестиковки в цих правилах гри) фінансово-промислові групи використовують у власних цілях. Причому дуже ефективно використовують, тому що у них працюють розумні люди - як зараз прийнято говорити - ефективні менеджери. Всі ефективні менеджери працюють у ДТЕКу у Ахметова, у Фірташа, у Коломойського, у Пінчука", - зазначає Рябцев.
