Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна у найближче десятиліття суттєво скоротить викиди парникових газів та відмовиться від використання вугілля в енергетиці. Таке зобов'язання від імені всіх українців глава держави взяв у рамках так званого "зеленого" переходу, який збираються здійснити розвинені країни, заохочуючи до цього весь світ. "Апостроф" розбирався, чи зможе Україна виконати взяті на себе "підвищені зобов'язання", і чим "зелений" перехід загрожує економіці нашої країни.
Україна активно включилася до "зеленого" порядку денного. Президент Володимир Зеленський, виступаючи на Конференції ООН з питань зміни клімату (COP26), що відбулася на початку листопада у Глазго, заявив, що наша країна до 2030 року скоротить викиди парникових газів на 65%.
Крім того, Україна взяла на себе зобов'язання до 2035 року повністю відмовитись від використання вугілля для виробництва електроенергії. Щоправда, пізніше віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина зазначила, що уряд хоче переглянути терміни, в які будуть виконані зобов'язання України щодо вугілля.
Україна та "Зе"-перехід
Але одне цілком зрозуміло – наша країна приєднується до так званого "зеленого" переходу, який розпочався у світі з ініціативи розвинених країн, насамперед Європи.
Але чи готова Україна до цього "зеленого" переходу?
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян переконаний, що не готова.
"На словах ми попереду всієї планети, але в результаті можемо опинитися позаду всіх", - сказав він у коментарі "Апострофу".
За його словами, заяви вітчизняних топ-політиків щодо екологічного порядку денного мають політичний характер і не враховують соціально-економічні чинники.
"Так, нас готові підтримувати. Наприклад, ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку заявив про готовність фінансувати проекти декарбонізації в Україні - "Апостроф"), але треба розуміти, що це все - дрібниці, тому що "зелений" перехід набагато дорожчий і набагато складніший, ніж нам здається, - зазначив Киян. - "Зелений" перехід потрібно сприймати позитивно, але наша влада не розуміє, що він також несе в собі загрозу економічній безпеці країни".
До речі, перспектива енергетичного апокаліпсису проявилася вже цього року, не чекаючи, так би мовити, того самого "зеленого" переходу, – як з'ясувалося, Україна увійшла до цьогорічного опалювального сезону з мінімальними запасами вугілля, без якого поки що у виробництві електроенергії не обійтися.
Найбагатший українець Рінат Ахметов, який контролює значну частину вітчизняної теплової та електроенергетики, взяв курс на відмову від "брудних" джерел енергії та розвиток "зеленої" енергетики. Це означає, що поступово належні йому вугільні шахти і теплоелектростанції (ТЕС), що працюють на вугіллі, будуть виводитися з експлуатації.
І тут головне питання – чи знайде наша країна заміну вугільнії генерації, і якщо знайде, то як скоро?
Відповіді на це питання, схоже, немає і у топ-чиновників.
Обіцяти - не означає одружитися
Проте далеко не факт, що Україна виконає взяті на себе зобов'язання.
"Зрозуміло, що у 2035 році у політиці нікого, хто щось обіцяв, не буде", - сказав у коментарі виданню керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.
У будь-якому разі, за його словами, плани щодо скорочення викидів парникових газів у майбутньому неодноразово переглядатимуться, при цьому, не лише Україною, а й іншими країнами.
Насправді, далеко не всі у захваті "зеленого" переходу у розвинених країнах.
"Навіть деякі флагмани європейської промисловості побоюються, що можуть не встигнути (виконати всі вимоги в рамках "зеленого" переходу)", - сказало "Апострофу" джерело в експертних колах Німеччини.
За словами співрозмовника видання, критики "зеленого" переходу оперують таким поняттям, як "екологічний фашизм".
"У ЄС надрукували трильйон грошей на підтримку економіки, і тепер не знають, куди їх подіти. У зв'язку із цим з'явилася ідея здійснити "зелений" перехід", - каже джерело.
Це, схоже, доволі радикальна позиція частини європейського бізнесу та істеблішменту, але вона має місце, і з нею так чи інакше рахуватимуться.
Кредити без переходу
Але повернемось до України.
Якщо ЄС та США активно просуватимуть "зелений" порядок денний, наша країна, поряд з деякими іншими, може опинитися в так званій "економічній ізоляції" через те, що не встигне вчасно адаптуватися до нових реалій. Наприклад, Євросоюз найближчим часом збирається запровадити "вуглецевий" податок на імпорт товарів, які виробляються за допомогою "брудних" джерел енергії, насамперед вугілля.
"У розвинених країн на це ("зелений" перехід) гроші є, а Україна, не будучи в Європейському Союзі, все імплементує, все адаптує, від усього відмовляється, але при цьому не має чітких перспектив (щодо вступу до ЄС) і, найголовніше, - доступу до структурних європейських фондів. І, якщо в ЄС було чітко сказано, що для пом'якшення наслідків "зеленого" переходу використовуватиметься макрофінансова допомога, на яку зможуть розраховувати європейські компанії, то про Україну, звичайно, не йдеться, - каже Єгор Киян. - А це шлях до появи асиметрій - фінансової, інвестиційної, технологічної. Ми опинимося в самоізоляції та експортному безвиході зі своїми товарами, які матимуть "карбоновий слід". У результаті, у вітчизняних підприємств залишаться, фактично, два шляхи - або вживати заходів щодо мінімізації "карбонового сліду" у своїй продукції, або просто зупинити виробництво. І для багатьох другий сценарій виглядає більш реалістичним".
При цьому розвинуті держави під час "зеленого" переходу все більше позбавлятимуться "брудних" виробництв, переносячи їх у бідніші країни. І тут в України може виникнути спокуса розмістити у себе такі виробництва, але це лише посилить асиметрію, застерігає Єгор Киян.
Але навіть якщо наша країна отримає від того ж ЄС фінансову допомогу на "зелені" проекти, отримані позики потрібно буде повертати.
"Ризик полягає в тому, що ми можемо втягнутися в кредитну петлю, а "зелений" перехід так і не зробити", - резюмував експерт.
Міфи та реальність
Але найпарадоксальнішим є те, що, насправді, українська енергетика набагато менш "брудна", ніж це прийнято вважати, а тому "підвищені зобов'язання", які беруть на себе наші політики, причому, від імені всіх українців, виглядають доволі сумнівно. .
"Наш енергетичний баланс набагато більш вуглецево нейтральний, ніж енергобаланс багатьох країн, наприклад, Німеччини та Польщі. Тому треба не розповідати, що ми маємо щось скорочувати і платити за викиди, а також кланятися всім у Європі, а говорити про те, що наша енергетика набагато краще в цьому плані абсолютної більшості країн Європи і, тим більше, Китаю, США та інших, - розповідає Геннадій Рябцев. - І ця беззубість українських політиків дратує. Здебільшого вони некомпетентні люди, вони не знають реального стану справ, а тому підтакують, що ми від чогось маємо відмовитися".
