Російські окупанти продовжують господарювати на Запорізькій атомній станції, але відступили із Зони відчуження Чорнобильської АЕС. Після себе вони залишили розграбовані приміщення, випатрані серверні та перевернені догори дном лабораторії. За час перебування на ЧАЕС агресори також неодноразово створювали позаштатні ситуації, які легко могли спричинити аварію, порівнянну з "Фукусімою". "Апостроф" розбирався, що зараз відбувається на Запорізькій АЕС, що після себе залишили російські мародери під Чорнобилем та до яких наслідків призведуть їх дії.
Могло бути, як на "Фукуксімі"
Російські війська під час війни з Україною нищать та захоплюють промислові та інфраструктурні об’єкти, що тягне за собою величезні збитки для національної економіки. На жаль, в цей сумний список попали також і ядерні об’єкти, пошкодження яких може спричинити не лише матеріальні збитки, але й значну шкоду для довкілля і здоров’я людей.
Росіянам, як відомо, вдалося захопити Чорнобильську та Запорізьку АЕС. Також зазнала обстрілів ядерна установка "Джерело нейтронів", яка належить Харківському фізико-технічному інституту.
"Всі ці дії за міжнародним законодавством кваліфікуються як ядерний тероризм і підлягають суворому покаранню", - заявила "Апострофу" експерт з ядерної безпеки Ольга Кошарна.
Проте на сьогоднішній день світове співтовариство, зокрема Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), не вживають рішучих заходів впливу на агресора, і Україні доводиться вирішувати проблеми самостійно.
На щастя, завдяки героїчним діям ЗСУ вдалося звільнити від окупантів Чорнобильську АЕС та Зону відчудження навколо неї. Це дозволяє українським фахівцям відновити контроль над численними ядерними об’єктами і відвернути загрози, які тягнуло за собою перебування на території станції ворожих військ.
Головну небезпеку під час окупації Зони становила ситуація навколо сховищ, де зберігається відпрацьоване паливо, вилучене з реакторів ЧАЕС. Це паливо знаходиться в спеціальних басейнах, в яких за допомогою насосів підтримується постійна циркуляція води для того, щоб знімати зайве тепло.
Проте невдовзі після окупації Зони відчудження лінія електропередач, що веде до цих об’єктів, була пошкоджена, що могло призвести до зупинки насосів.
"Припинення циркуляції води в басейні мало б своїм наслідком її випаровування. Відсутність вентиляції призвела б до накопичення в сховищі водню внаслідок радіолізу води (розкладання на водень і кисень) та його вибуху, - говорить Ольга Кошарна. - Це могла б бути аварія, подібна до тієї, що сталася на атомній станції "Фукусіма" в Японії (у 2011 році) в приреакторному басейні витримки відпрацьованого ядерного палива. В результаті відбувся б масштабний викид радіоактивних речовин, від якого могло дістатися не тільки Україні, але й Білорусі, Росії та іншим країнам, залежно від того, в який бік в цей момент віяв би вітер".
На щастя найгіршого розвитку подій вдалося уникнути. Спочатку Росія заявила, що забезпечить живлення об’єкту з боку Білорусі, що, як і більшість російських заяв, виявилося фейком. Тож протягом певного часу, поки українські енергетики лагодили лінію, живлення насосів здійснювалося за допомогою дизельних генераторів. Злякавшись катастрофічних наслідків своїх дій, російське командування навіть забезпечило постачання достатньої кількості пального.
На сьогоднішній день електропостачання основних об’єктів в Зоні відновлено, і сховище знов працює в штатному режимі.
Покрали все
На момент окупації, на об’єктах в Зоні відчудження знаходилося близько трьохсот людей: працівників станції, бійців Національної гвардії, які здійснювали охорону об’єктів, обслуговуючого персоналу. Їм довелося жити на робочих місцях і забезпечувати роботу всіх об’єктів. Через неможливість ротації, частина з них провела на робочих місцях понад тисячу годин підряд.
Можливість заміни працівників з’явилася лише після того, як російські війська покинули Зону відчудження, і шляхи до ЧАЕС були звільнені від мін та інших вибухових предметів.
Водночас співробітники Державного агентства України з управління Зоною відчуження (ДАЗВ) розпочали перевірку стану об’єктів і облік втрат.
І хоча окупанти, тікаючи зі станції, примусили співробітників підписати папірець про те, що вони не мають претензій до росіян, які протягом місяця "охороняли" об’єкти ЧАЕС, список втрат виявився доволі довгим.
На щастя, персонал, який перебував на станції, залишився цілий. Чого не скажеш про матеріальні цінності. Адже потрапивши на станцію, росіяни зайнялися там тим же, чим займалися всюди, куди вони потрапляли, - мародерством.
"Практично кожне офісне приміщення у будівлях підприємств отримало суттєві пошкодження, а майно, що там знаходилося, повністю розкрадене, - повідомило ДАЗВ на своїй сторінці у Facebook. - Крали як робоче майно, так і особисті речі працівників на їх робочих місцях".
Також окупанти покрали автомобілі зі спеціалізованих автопарків і пальне для них, що ставить під загрозу забезпечення пожежної та радіаційної безпеки у Зоні відчуження.
Всі офісні та лабораторні приміщення на об’єктах ЧАЕС розграбовані. Окупанти витягли звідти комп’ютери та іншу офісну техніку. В результаті цього, зокрема, порушено роботу автоматизованої системи моніторингу радіаційної обстановки в Зоні відчудження Державного спеціалізованого підприємства "Екоцентр". Ця система контролювала рівень гамма-випромінювання по всій зоні відчуження в 39 стаціонарних точках в режимі реального часу. Наразі система не працює та потребує відновлення, оскільки окупанти не лише розграбували офісну техніку, але й випатрали сервери, які займалися обслуговуванням та обробкою інформації з датчиків системи.
Зазнала численних пошкоджень система фізичного захисту КВ "Вектор" (спеціалізованого підприємства з поводження з радіоактивними відходами). На щастя, повідомлень про витоки радіації на цьому об’єкті немає.
На центральному сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке протягом останніх років споруджувалося в Україні, окупанти також повибивали замки і розграбували всі приміщення. Проте відкритий бетонний майданчик для зберігання палива, на щастя, не постраждав від обстрілів, повідомила Ольга Кошарна.
Попри те, що окупаційні війська протягом якогось часу хазяйнували в місті енергетиків Славутич, там вціліло унікальне вартісне обладнання стенду з дослідження американського ядерного палива Westinghouse.
Дурість і відчайдушність
Втім, перебування в Зоні відчудження не пройшло без втрат і для окупантів. Причому головною причиною цих втрат стала їхня власна неосвіченість і тупість.
Як відомо, дорога через Зону була одним з основних напрямків наступу російських полчищ на Київ. Тим же шляхом вцілілі підрозділи скористалися й при відступі.
Намагаючись хоч якось закріпитися на українській території, вони нарили окопів в так званому Рудому лісі. Це ділянка, що знаходиться на відстані близько 3,5 кілометра від самої ЧАЕС, на яку впала значна кількість радіоактивних відходів, від чого дерева там дуже швидко загинули і висохли, що і дало назву цій місцевості.
"При ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС весь ліс на цьому місці був повалений і там же закопаний для того, щоб попередити поширення радіоактивних речовин, - розповідає Ольга Кошарна. - Там разом із деревами похована значна кількість америцію, плутонію та інших ізотопів з довгим періодом розпаду. Тож копаючи в цій місцевості окопи, росіяни як раз дісталися до цих надзвичайно радіоактивних речовин".
За словами експерта, вдихаючи підняту при земляних роботах пилюку, солдати, скоріше за все, отримали великі дози опромінення альфа-частинками (ядрами гелію). Досить ефективним захистом від такого опромінення можуть бути навіть звичайні респіратори, які запобігають проникненню пилюки в дихальні шляхи.
Проте, як відомо, російські солдати не мали навіть елементарного поняття про Чорнобильську трагедію та небезпеку перебування в околицях ЧАЕС, а їхнє керівництво, посилаючи вояків в Рудий ліс, не надто переймалося їхньою долею. Відтак без жодних засобів захисту росіяни щедро надихалися радіоактивною пилюкою. А коли вона вже потрапила в легені, позбутися від неї практично неможливо. Тож навіть після того, як підрозділи були виведені з території України, радіація продовжує руйнувати організми солдатів.
Скільки російських солдатів отримали свої дози радіації, якими були ці дози, і які наслідки вони матимуть, скоріше за все ми ніколи не дізнаємося, оскільки Росія ретельно приховує дані про втрати своєї армії, в першу чергу, від власного населення. Проте в Інтернет просочилися повідомлення про доставлених в білоруські лікарні солдатів з ознаками променевої хвороби.
На думку фахівців ДАЗВ, пригоди росіян в Рудому лісі цілком тягнуть на отримання премії Дарвіна. Цю жартівливу "премію" присуджують тим особам, які через власну дурість самостійно позбавили себе можливості мати нащадків і тим самим позбавили наступні покоління від своїх поганих генів.
Втім, для мешканців населених пунктів, що розміщуються за межами зони відчудження, в тому числі, і Києва, дії росіян небезпеки не становлять.
"Пилюка, яку підняли окупанти, копаючи свої окопи, скоріше за все, осіла неподалік від цього місця і не справить значного впливу на радіаційний фон, - говорить Ольга Кошарна. - Точно в цьому переконатися можна буде після того, як буде відновлено роботу системи радіаційного контролю. Проте заміри, які проводить Гідрометцентр в містах, що знаходяться поблизу Зони відчудження, показують, що суттєвого підвищення рівня радіації там не спостерігається".
"Подвиги" окупантів в Рудому лісі широко відомі українському і світовому загалові. Проте цим росіяни не обмежилися. Грабуючи приміщення, вони не особливо розбиралися, що за предмети попадалися їм під руку. Зокрема в лабораторіях, які спеціалізуються на дослідженнях проблем радіаційного впливу, характеристик речовин та варіантів поводження із радіоактивними матеріалами, вони проникли в сховище джерел іонізуючого випромінення, в якому зберігалися зразкові радіоактивні розчини та калібрувальні джерела випромінювання.
"Окупантами викрадено та пошкоджено 133 джерела сумарною активністю порядку 7 мільйонів Беккерелів, - повідомляє ДАЗВ. - Це можна порівняти із 700 кілограмами радіоактивних відходів із наявністю бета та гамма випромінювання. Навіть невелика частина цієї активності є смертельно небезпечною при непрофесійному та неконтрольованому поводженню з ним".
Наразі співробітники ДАЗВ не знають, куди поділися ці матеріали. На їхню думку, є певна ймовірність того, що тікаючи з території України, рашисти просто покинули їх десь по дорозі. В цьому випадку необхідно якнайшвидше відновити контроль над радіаційним випромінюванням в Зоні, знайти ці об’єкти і помістити у належно захищені сховища. Держагентство розпочне відповідну роботу одразу після того, як буде проведено розмінування територій в Зоні відчудження.
Також можливо, що мародери потягли яскраво розфарбовані слоїки з собою в якості "трофеїв". Цей варіант є, на думку співробітників ДАЗВ, більш вірогідним і сприятливим для України.
"Такі вчинки заберуть пальму першості в конкурсі на премію Дарвіна навіть у тих приречених рашистів, які місяць вдихали пил Рудого лісу, та знаходились у ньому, - повідомляють у агентстві. - Тому що у випадку носіння такого сувеніру із собою протягом двох тижнів гарантовано виникають радіаційні опіки, починається променева хвороба та незворотні процеси у організмі".
Ніхто не буде забутий
Тим часом, поки Зона відчудження ЧАЕС потроху приходить до тями після діяльності окупантів, Запорізька АЕС все ще знаходиться під їхнім контролем. На даний момент станція працює в Українській енергетичній системі, виконує команди диспетчерів "Укренерго". Український персонал знаходиться на робочих місцях і забезпечує роботу обладнання.
Запорізька АЕС
Проте незабаром після окупаційних військ на станцію зайшли також російські фахівці, які начебто "консультують" українських працівників. А також намагаються їх схилити до підписання контрактів з "Росатомом". Проте на сьогоднішній день їхня діяльність не має успіху, оскільки український персонал не поспішає виконувати вимоги окупантів.
"Це посадовці з російських атомних станцій, як правило, рівня заступника директора, - говорить Ольга Кошарна. - І їхні дії згідно з міжнародним законодавством кваліфікуються як кримінальні злочини. Зараз українська розвідка встановлює особи цих людей для того, щоб Україна могла розпочати їх переслідування".
За словами експерта, ряд російських представників вже ідентифіковано. Частина з них виявилися колишніми співробітниками українських АЕС, які в гонитві за "довгим рублем" свого часу переїхали до Росії.
"Ці особи чудово знають законодавство і розуміють міру власної відповідальності, - говорить Кошарна. - Тому зараз, коли вони довідалися, що їхні особи встановлено, серед них панує паніка, оскільки вони розуміють неминучість покарання за свої дії".
Українські спецслужби наполегливо працюють над тим, щоб всі терористи, які захоплювали, обстрілювали і намагаються сьогодні контролювати українські ядерні об’єкти, були ідентифіковані і постали перед судом. Агресору доведеться переконатися, що дії, які несуть небезпеку для всього людства, не залишаться безкарними.
