Україна суттєво збільшила кількість атак на російські нафтобази та нафтопереробні заводи, що вже призвело до перебоїв у постачанні пального як цивільним споживачам в РФ, так і до підрозділів окупаційної армії на лінії фронту. "Апостроф" з'ясовував, що має зробити Україна, щоб остаточно підірвати нафтопереробку країни-агресорки, і чи загрожує Росії масштабний дефіцит автомобільного палива.
Українські безпілотники продовжують атакувати російську нафтову інфраструктуру.
Удари БПЛА по нафтобазах та нафтопереробних заводах, розташованих на окупованих Росією територіях і в тилу РФ, завдавалися і раніше, але особливо помітними вони стали цього року. При цьому географія таких атак суттєво розширюється – якщо раніше йшлося в основному про враження об'єктів у прикордонних областях, то останнім часом під обстрілами все частіше опиняються підприємства, віддалені від наших рубежів на понад 1000 кілометрів.
Так, у середині лютого БПЛА атакували Московський НПЗ компанії "Газпромнефть", розташований на околиці російської столиці. Це підприємство є ключовим для Москви, оскільки забезпечує близько 40% потреб московського регіону в пальному. Крім того, на початку березня дронами успішно атакували дві нафтобази в Білгородській області, а в середині цього місяця атака безпілотників паралізувала роботу нафтопереробного заводу компанії "Лукойл" під Нижнім Новгородом.
А ось ніч з 12 на 13 березня виявилася особливо "врожайною" - поки що за неофіційною інформацією, наші дрони атакували одразу три НПЗ – відповідно в Рязанській, Нижегородській та Ленінградській областях РФ. При цьому, як повідомляють російські телеграм-канали, лише на Рязанському НПЗ було серйозно пошкоджено кілька технологічних комплексів з переробки нафти на прямогонний бензин, у зв'язку з чим у московському регіоні може виникнути дефіцит пального.
Ціль - нафтопереробка
В українських спецслужбах не приховують, що удари по російських нафтопереробних заводах і нафтобазах, які вже стали систематичними, спрямовані на підрив економічного потенціалу країни-агресора.
При цьому вибір об'єктів нафтової інфраструктури зовсім невипадковий, оскільки, з одного боку, доходи від експорту нафти і нафтопродуктів залишаються для РФ головним джерелом поповнення бюджету, близько третини якого спрямовується на війну проти України, а, по-друге, пальне необхідно російській армії для продовження військової агресії. Це, вже не кажучи про посівну кампанію, що насувається, а також про потреби в автомобільному паливі простих росіян.
"Зараз атаки спрямовані на нафтопереробку, що сприятиме дефіциту пального як на внутрішньому ринку, так і для армії. Виробництво ПММ в Росії просіло на 6%, а високооктанових бензинів - на 15%, що є хорошим результатом", - заявив в ефірі "Апостроф TV" військовий експерт Олег Жданов.
Проте чи правомірно говорити, що атаки українських дронів сприяють утворенню повсюдного дефіциту пального в країні-агресорці?
"Нинішні удари можна оцінювати як турбуючі (для росіян), оскільки навіть сукупно вони поки що не можуть вплинути на забезпеченість нафтопродуктами споживачів в РФ. Поки що" , - сказав "Апострофу" керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.
Водночас, за його словами, такі атаки призводять до проблем із логістикою. "Ускладнена логістика, в тому числі, постачань підрозділам, які знаходяться безпосередньо на лінії фронту, - каже експерт. - Не можна сказати, що вони взагалі не отримують паливо, але якщо якась нафтобаза спалахує, необхідно терміново шукати заміну. І доводиться шукати довше, везти довше, розподіляти довше, а тому це може спричинити ситуативний дефіцит палива в тих чи інших підрозділах" .
При цьому найболючішими для РФ є удари не по нафтобазах, а по установках первинної переробки нафти: "Резервуарів багато, а установок, як правило, одна або дві на весь завод. Якщо наступні удари будуть концентруватися на установках по первинній переробці нафти, це може викликати набагато більші проблеми, ніж ті, що існують сьогодні" .
Читайте також: Порт особливого призначення: чому вибухи в Усть-Лузі стали катастрофою для Кремля
Хроніка пікіруючого дрона
Очевидно, що для досягнення вагомих результатів інтенсивність атак БПЛА на російські об'єкти (при цьому не лише нафтової інфраструктури) має збільшитися. Але чи має Україна відповідні можливості?
"Питання про ударні дрони, на які виділялися колосальні кошти, є актуальним, але потрібен був час, щоб налагодити їх серійне виробництво і навчити певні розрахунки ними управляти, - сказав "Апострофу" військовий оглядач Михайло Жирохов. - Вони відносно дешеві, зараз їх багато, і навіть якщо подивитися на російські офіційні зведення, то вони заявляють про 40-50 дронів, які вони нібито перехоплюють. Тобто ми можемо зрозуміти, що інтенсивність (українських атак БПЛА) збільшується”.
Крім того, виявилося, що російська ППО доволі дірява й наші БПЛА безперешкодно долають сотні кілометрів углиб території РФ. "Прикриті лише окремі ділянки. Тому дрони облітають ці ділянки, і бій із ними починається лише безпосередньо на об'єктах", - каже Олег Жданов.
Водночас, як вважає Михайло Жирохов, атаки на нафтозаводи навряд чи зможуть тривати довго. "Наразі діє ефект несподіванки, але я думаю, що росіяни вже зрозуміли і перекинуть частину своїх ППО для прикриття таких об'єктів, яких, насправді, не так і багато в європейській частині Російської Федерації, - пояснює експерт. - Прикрити, умовно, п'ять-шість об'єктів в умовах Росії нескладно. Тому, думаю, це триватиме тиждень-два. Однак в подальшому це може призвести до певних економічних втрат РФ".
Чи буде дефіцит бензину?
У Росії функціонують близько 30 великих нафтопереробних заводів та ще приблизно 80 міні-НПЗ. Якщо говорити про об'єкти, до яких можуть долетіти наші безпілотники, то їх близько десятка.
Найбільшим із "доступних" є НПЗ "Киришинефтеоргсинтез" компанії "Сургутнефтегаз" у Ленінградській області. Далі, з точки зору потужності, йде Рязанський НПЗ ("Роснефть"), після нього – завод "Лукойлу" під Нижнім Новгородом. Ще один великий НПЗ знаходиться в Ярославлі (ним у паях 50 на 50 володіють "Газпромнефть" та "Роснефть"). Досить потужними є Волгоградський ("Лукойл"), Московський ("Газпромнефть") та Туапсинський (Краснодарський край, "Роснефть") НПЗ. Не дивно, що всі ці об'єкти вже атакувалися українськими безпілотниками й, цілком імовірно, зазнають їхніх ударів знову.
Втім, навіть якщо інтенсивність атак на російські нафтозаводи суттєво зросте, а ворожа ППО виявиться безсилою проти масових ударів дронів, реальний дефіцит пального в РФ навряд чи можливий.
"Щорічно в Росії переробляється 280 мільйонів тонн, а в самій РФ реалізується близько 50 мільйонів тонн дизеля, 40 мільйонів тонн бензину і 40 мільйонів тонн мазуту. Внутрішня потреба становить не більше 50%. Це (скорочення обсягів переробки внаслідок атак безпілотників) може позначитися на доходах від продажу нафтопродуктів, але створити дефіцит - навряд чи, - каже Геннадій Рябцев. - Йдеться про логістичні проблеми. Вони вже існують, і вони наростатимуть, якщо установки НПЗ продовжать збивати невідомі дрони" .
Читайте також: Санкції по-українськи: чи зупинять Кремль палаючі НПЗ
