Добудова енергоблоків Хмельницької АЕС опинилася під великим питанням у зв'язку з тим, що Болгарія відмовилася продавати нашій країні два енергоблоки, призначені для цієї станції, незважаючи на попередню домовленість про таку угоду. "Апостроф" розбирався, що могло стати причиною такого несподіваного рішення болгарського уряду, і якою може бути подальша доля ХАЕС.
Болгарія відмовилася продавати Україні два ядерні реактори, які призначалися для встановлення на Хмельницькій атомній станції (ХАЕС). Про це повідомив болгарський віце-прем'єр Атанас Зафіров.
За словами Зафірова, реактори необхідні самій Болгарії для розвитку в країні атомної енергетики "в умовах зростання цін на електроенергію в усьому світі".
Поки не зовсім зрозуміло, для чого Болгарії ці реактори, вироблені за російською технологією, – вони встановлені на АЕС "Белене", яку Софія начебто вирішила не добудовувати, а для будівництва двох нових енергоблоків на діючій АЕС "Козлодуй" має бути використана американська технологія компанії Westinghouse.
Ба більше, будівництво сьомого та восьмого енергоблоків на станції "Козлодуй" частково має фінансуватися за рахунок продажу реакторів з АЕС "Белене". Але це, як кажуть, уже не наша турбота.
Згідно з попередніми домовленостями, загальна вартість двох атомних реакторів, які Болгарія збиралася продати Україні, мала скласти 600 мільйонів доларів. Однак нещодавно з'явилася інформація, що ціна може зрости до 700 мільйонів доларів.
Втім, зараз після рішення болгарського уряду взагалі не продавати реактори цінові питання вже не актуальні. Якщо звичайно Софія найближчим часом не скасує це рішення – зараз у світовій політиці логіка та послідовність не в пошані.
Торг доречний?
На Хмельницькій АЕС, яка знаходиться у місті Нетішин Хмельницької області, експлуатуються два російські енергоблоки ВВЕР-1000 проєктною потужністю 1000 мегават кожен.
На станції також є два недобудовані енергоблоки, готовність блоку №3 становить понад 70%, блоку №4 – 25-30%. Саме на ці блоки планувалося встановити "болгарські" реактори.
Під купівлю цих реакторів Верховна Рада України 11 лютого 2025 року ухвалила окремий закон, яким дозволила НАЕК "Енергоатом" закупити відповідне обладнання у державної енергетичної компанії Болгарії – Natsionalna Elektricheska Kompania EAD (Национална електрическа компания ЕАД).
"Тепер цей закон треба буде виконувати, і міністру (енергетики України Герману Галущенку – "Апостроф") треба буде їхати до Болгарії, посипати голову попелом і обіцяти, що він доплатить за реактори з власної кишені", - іронізує у розмові з виданням керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев.
Власне, не виключено, що болгарська сторона своїм демаршем саме цього й домагається – ні, звичайно ж, не того, щоб за реактори платив зі своєї зарплати український міністр, а того, щоб це зробила українська держава в особі "Енергоатому".
"Для мене взагалі виглядає дивним включення назви якоїсь компанії в закон України, - каже Геннадій Рябцев. - Якби я побачив закон чужої країни, в якому сказано, що саме у мене потрібно купити щось, то я на це щось так би підняв ціну".
Версію торгу не виключає і старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Денис Саква, який, втім, вважає, що це може бути спільною грою Софії та Києва, оскільки останньому не завадило б показати, що "болгарські" реактори – вартісна річ, тобто справді потрібна.
Експерт на своїй сторінці у Facebook також пропонує інші можливі причини, через які уряд Болгарії відмовився продавати нам реактори - від впливу Росії до "рекомендації" Єврокомісії, яка, як відомо, не схвалила цей проєкт української влади.
Все на краще?
Хоча цілком імовірно й те, що наші болгарські партнери справді вирішили залишити ці реактори у себе.
У зв'язку із цим постає питання: що буде з проєктом добудови енергоблоків Хмельницької АЕС?
"Доля (станції) буде такою самою, як і до ідеї купівлі болгарських реакторів - третій і четвертий блоки як стояли десятиліттями просто неба, так, ймовірно, і далі стоятимуть", - сказав "Апострофу" керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Нагадаємо, від початку проєкт добудови енергоблоків №№3,4 Хмельницької АЕС піддався критиці з боку багатьох профільних фахівців. Крім високої ціни однією з головних претензій до нього було те, що ми, по суті, купували у болгар "кота в мішку", оскільки про технічний стан реакторів є надто мало інформації.
"Навіть із цими реакторами, якби їх купили, проєкт не мав би сенсу, а без них він тим більше не матиме сенсу, - сказав у коментарі виданню директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. - Поки що цей проєкт стане на паузу, і скільки він стоятиме на паузі, - невідомо" .
І, ймовірно, це навіть на краще, враховуючи "техніко-економічну необґрунтованість" проєкту.
"Відверто не хочеться, щоби ці реактори будувалися", - резюмував Геннадій Рябцев.
Далі буде?
Однак для Хмельницької АЕС ще далеко не все втрачено, оскільки існує проєкт будівництва п'ятого та шостого блоків станції за американською технологією компанії Westinghouse із реакторами AP1000.
"Нам так чи інакше буде потрібна атомна генерація для заміщення потужностей, які будуть виводитися з експлуатації, - каже Андріан Прокіп. - Це не означає, що ми будуватимемо їх через рік, це неблизька перспектива. І це залежатиме від дуже багатьох чиннників, у тому числі від ціни атомних технологій" .
"Я думаю, що краще розвивати проєкт з Westinghouse, - погоджується Володимир Омельченко. - Можливо, й з іншими компаніями - є хороші реактори в Південній Кореї, Японії, Канаді, Франції, тут є перспективи. Головне, треба розуміти, де буде ринок збуту для цієї електроенергії, і яка економіка самого проєкту".
Будівництво додаткових потужностей генерації на Хмельницькій АЕС спочатку замислювалося у світлі очікуваного експорту електроенергії до країн Європейського Союзу, враховуючи розташування станції неподалік від нашого західного кордону. Однак зараз через пошкодження енергопотужностей російськими ракетними ударами у нас не надлишок, а дефіцит електроенергії, а тому принаймні найближчим часом про енергоекспорт можна забути.
"І нам, напевно, потрібно шукати якісь інші майданчики, не тільки Хмельницької АЕС, все ж таки в тому регіоні низький рівень споживання, - каже Володимир Омельченко. - На мій погляд, більш перспективні проєкти, пов'язані з будівництвом невеликих модульних реакторів. Зараз цим займаються Rolls Royce, Hitachi, у них там досить хороший прорив, і мені здається, що цей напрямок набагато перспективніший".
