США та Росія ведуть таємні переговори про відновлення поставок російського газу до країн Європейського Союзу, при цьому сам ЄС планує повністю відмовитися від енергоносіїв із РФ. "Апостроф" з'ясовував, як одночасно можуть бути реалізовані, з одного боку, американо-російські плани а, з іншого, - європейські, причому тут війна, і яка у всьому цьому роль України.
Європейський Союз має намір повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
Вже підготовлено "дорожню карту" поступової відмови від використання в ЄС російських енергоносіїв, а в червні, як очікується, буде представлено відповідне законодавство.
"Росія становить загрозу для всіх нас, тому ми повинні діяти і вжити цих важливих кроків, - сказав єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен. - До кінця 2027 року ми будемо повністю незалежні від російського газу".
Відповідно до "дорожньої карти", до кінця 2025 року всі країни Євросоюзу мають розробити національні плани відмови від газу з РФ.
Крім того, до кінця цього року європейським компаніям заборонять укладати нові довгострокові контракти на постачання російського газу, а також здійснювати всі короткострокові (спотові) закупівлі палива в країни-агресорці.
Несанкційне скорочення
Європейський Союз почав скорочувати закупівлі газу та інших енергоносіїв у РФ після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. З того часу частка російського газу в імпорті ЄС скоротилася з 40% до 19%.
У квітні 2022 року Росія повністю зупинила поставки газопроводом "Ямал-Європа" через Білорусь та Польщу, а 26 вересня того ж року в результаті вибухів були пошкоджені обидві нитки газопроводу "Північний потік-1" і одна з двох ниток "Північного потоку-2" (хто влаштував цю диверсію досі не встановлено).
З 2025 року Україна перекрила свій маршрут газового транзиту з Росії до країн ЄС та Молдови, і на сьогодні трубопровідні поставки російського газу до Європи здійснюються лише "Турецьким потоком". Ним, зокрема, отримують паливо Угорщина та Словаччина.
При цьому на тлі скорочення трубопровідних постачань значно зросли обсяги продажів скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, який надходить до портів Бельгії, Франції, Нідерландів та Іспанії. Таким чином, найближчими роками основний акцент буде зроблено на поступовій відмові від російського СПГ та заміні його на газ походженням з інших країн.
До речі, проти планів Єврокомісії відмовитися від постачання газу з РФ прогнозовано виступили Угорщина та Словаччина. Однак, як очікується, демарш Будапешта та Братислави не стане серйозною перешкодою, оскільки йдеться не про санкції, рішення про які приймаються консенсусом (і які часто блокують Угорщина та, рідше, Словаччина), а про законодавчий акт, для схвалення якого достатньо кваліфікованої більшості держав-членів.
Газ в обмін на мир
Законодавча ініціатива щодо відмови від російського газу з'явилася на тлі дискусій про можливість повернення до закупівель палива в РФ – після завершення українсько-російської війни.
Крім тих самих Словаччини та Угорщини про необхідність повернутися до імпорту російського газу заговорили й в Німеччині, яка є найбільшим споживачем енергоресурсів у Європі - щоправда, не на федеральному рівні, а на регіональному та галузевому.
А нещодавно з'явилася інформація про те, що представники США та РФ провели декілька раундів непублічних переговорів щодо відновлення постачання російського газу на європейський ринок.
Як повідомив Reuters з посиланням на кілька джерел, близьких до переговорного процесу, це питання зокрема обговорювали спеціальний представник США Стів Віткофф та представник президента РФ з інвестицій Кирило Дмитрієв.
Помічник російського президента Юрій Ушаков фактично підтвердив, що Москва та Вашингтон торкаються цієї теми на переговорах, втім, без будь-яких подробиць.
Джерела Reuters кажуть, що повернення Росії на газовий ринок ЄС могло б допомогти "зціментувати" мирну угоду між Україною та РФ.
При цьому вигода від збільшення обсягів поставок газу до Європи для Росії очевидна, оскільки вона так і не змогла знайти європейському ринку гідну заміну, і "Газпром" через це вже кілька років поспіль зазнає багатомільярдних збитків.
Щодо США, то вони хотіли б використати цю угоду для того, щоб домогтися від Кремля поступливості у мирних переговорах. Крім того, Сполучені Штати розраховують отримати частковий контроль над поставками російського газу до країн ЄС.
За всією суворістю закону?
Наскільки є реалістичними плани Євросоюзу повністю відмовитися від російського газу - особливо у світлі переговорів США та Росії?
Керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев доволі скептично оцінює перспективи поновлення значних поставок російського палива на ринок ЄС і вважає, що європейська ініціатива має хороші шанси на реалізацію.
"В принципі, тут нічого нового немає - це лише підтвердження тих планів, які були озвучені ще 2022 року", - сказав експерт у коментарі "Апострофу".
У свою чергу президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар у розмові з виданням не виключив, що плани щодо відмови від російського газу у зазначені терміни можуть бути реалізовані, якщо Євросоюз для цього відмовиться від консенсусного підходу в прийнятті рішень.
А це якраз цілком ймовірно, оскільки, нагадаємо, для ухвалення законодавчого акту консенсусу не потрібно.
Проте, наскільки юридично зобов'язуючим буде такий законодавчий акт, а також якими будуть штрафні санкції (якщо взагалі будуть) за його невиконання?
"Я думаю, що, якщо буде прийнята відповідна директива - по-нашому закон - вона не матиме ультимативного характеру, - сказав "Апострофу" співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. - І питання навіть в тому, що якимись країнами така директива буде виконуватися, а іншими не буде виконуватися".
До речі, ті ж Угорщина зі Словаччиною (а можливо й деякі інші країни ЄС) можуть саботувати відповідну директиву ще на стадії складання національних планів щодо відмови від використання газу з РФ.
"Американський" газ із Сибіру
З планами ЄС щодо відмови від російського газу не особливо "монтуються" американо-російські переговори про можливі поставки газу з РФ до Європи – у тому сенсі, як США та Росія можуть домовлятися про постачання до Євросоюзу, якщо Євросоюз у них не зацікавлений?
Проте все може виявитися дещо складнішим.
Американо-російські домовленості, якщо вони звичайно будуть досягнуті, будуть грати на руку, знову ж таки, Угорщини зі Словаччиною, а також усім тим у ЄС, хто поки що відкрито побоюється висловлюватися за відновлення поставок до Європи російського газу.
"Уявімо, що подібно до того, як на кордоні Білорусі та України російська нафта перетворюється на угорську, те ж саме станеться і з російським газом - він раптом стане американським, зрозуміло, тільки на папері", - пояснює Михайло Гончар.
Варіантів, як "перетворити" російський газ на американський, може бути кілька. Наприклад, деякі американські компанії можуть отримати ліцензії на розробку газових свердловин десь у Сибіру - у цьому випадку їм належатиме здобутий з них газ.
"Також це може бути форма пайової участі в газопроводі - наприклад, (американці) отримають квоту на поставки "Північним потоком" (тією ниткою, що залишилася незруйнованою або після ремонту пошкоджених ниток - "Апостроф"), - каже Юрій Корольчук.
У будь-якому випадку це поставить європейців перед непростим вибором.
"Як буде зафіксована мета позбутися російського газу? Чи буде вона зафіксована з точки зору походження цього газу – якщо він фізично надходить з території Росії, то його купувати не можна? Відповіді на це питання, судячи з усього, поки що немає", - резюмує Михайло Гончар.
Український "гамбіт"
Якщо "американський" газ все ж таки почне надходити з Росії до ЄС, залишається відкритим питання, яким маршрутом він транспортуватиметься.
В інформаційний простір час від часу вкидається теза про можливість відновити транзит через Україну. Раніше йшлося про постачання нашою газотранспортною системою "азербайджанського" газу, але він з рівним успіхом може стати і "американським" – за вже описаною вище схемою.
Чи піде на це Україна?
"Це потрібно розглядати в ширшому контексті - не просто, що "мовляв вони там уже домовилися, а ми що можемо зробити?", - пояснює Михайло Гончар. - Якщо вже до цього дійде, можуть бути різні варіанти. Наприклад, ми будемо вимагати, щоб Запорізька АЕС перейшла під наш повний і безумовний контроль. Або до американців буде вимога про постачання засобів ППО, інших видів озброєнь та військової техніки. Так чи інакше, без транзиту через Україну не обійтися, і, оскільки ми бачимо, що зараз США діють з Росією практично в унісон, нам потрібно вимагати і від однієї, і від іншої сторони, а не виконувати без відповіді те, що нам скажуть".
При цьому, якщо ми погодимося на подібну угоду, це стане певною мірою ударом у спину нашим європейським союзникам.
"Ми повинні розуміти, що, якщо ми в якомусь широкому форматі погодимося (на транспортування газу з Росії до Європи - "Апостроф"), то всі ці європейські задуми щодо відмови від російського газу автоматично накриваються мідним тазом. Там одразу ж візьмуть гору так звані "прагматики", які переконуватимуть, що Європі потрібний дешевий газ, що Росія готова його продавати, а Україна – транспортувати", – резюмував експерт.
