Росія таємно будує лінії електропередач, які збирається приєднати до окупованої нею Запорізької АЕС. Досі не зрозуміло, чи мають ці дії безпосередній стосунок до планів країни-агресорки запустити ЗАЕС в експлуатацію, проте вони не можуть не викликати занепокоєння як української сторони, так і всієї світової громадськості. "Апостроф" розбирався, що замислили у Кремлі.
Росія будує високовольтні лінії електропередач на окупованих територіях України, які у майбутньому можуть бути підключені до захопленої РФ Запорізької АЕС. Про це пише The New York Times із посиланням на міжнародну екологічну організацію Greenpeace.
Нагадаємо, Запорізьку АЕС (ЗАЕС), найбільшу атомну електростанцію в Європі, було захоплено в перші дні російського вторгнення. Роботу станції зупинено, проте російська влада час від часу робить заяви про намір відновити її експлуатацію, незважаючи на те, що це вкрай складно зробити з технічної точки зору.
І ось, як з'ясувалося, окупанти не сидять склавши руки, і принаймні з лютого цього року активно зводять ЛЕП та електроопори, про що свідчать супутникові знімки, які надали в Greenpeace.
За даними організації, десятки кілометрів ліній електропередач прокладаються вздовж узбережжя Азовського моря між окупованими Росією Бердянськом та Маріуполем. Передбачається, що ЛЕП будуть підключені до електропідстанції біля Маріуполя, яка вже приєднана до ЗАЕС.
Не можна, але дуже хочеться
На Запорізькій АЕС знаходяться шість енергоблоків потужністю 1000 мегават (1 гігават) кожен. З вересня 2022 року ЗАЕС повністю зупинено.
При цьому окупанти лише у квітні 2024 року перевели всі блоки станції в режим так званої "холодної зупинки", який забезпечує безпеку ядерних реакторів. До цього щонайменше один енергоблок ЗАЕС залишався в стані "гарячої зупинки" (коли системи охолодження продовжують працювати), що створювало додаткові ризики для станції та прилеглих територій.
У РФ вже неодноразово заявляли, що збираються підключити ЗАЕС до своєї енергомережі та запустити її в роботу, проте повноцінна експлуатація станції на сьогодні неможлива – головним чином через відсутність необхідної кількості води для охолодження реакторів унаслідок руйнування окупантами у червні 2023 року Каховської ГЕС.
Крім того, на Запорізькій АЕС вже досить давно використовується американське ядерне паливо компанії Westinghouse, яке завантажене на чотири із шести блоків станції (на двох ще залишається російське паливо). Росіяни заявляють, що повернуть на ЗАЕС своє паливо, проте це може бути пов'язане з великими труднощами.
"Зараз вони, думаю, в черговий раз намагатимуться принаймні один енергоблок запустити, хоча, звичайно, хотіли б все, і підключити до енергосистеми півдня Росії, яка хронічно енергодефіцитна, а Крим після його окупації ще більше посилив цей енергодефіцит", - сказав у коментарі "Апострофу" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"Михайло Гончар.
Досить безглузда ідея
Однак, навіщо росіянам знадобилося будувати нову ЛЕП для приєднання її до ЗАЕС? Адже очевидно, що до вторгнення лінії електропередач розходилися від станції в усіх напрямках.
"Там було багато ліній, які фізично не зруйновані вщент, і, якби у них було реальне бажання запустити якісь блоки і підключити (станцію) до окупованих територій, вони б це зробили, тому що у них об'єктивно дефіцит електроенергії", – розповідає виданню директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. - Але чи пов'язані ці дії (щодо будівництва ЛЕП - "Апостроф") з таким бажанням, я сказати не можу".
Якщо все ж таки припустити, що будівництво окупантами ліній електропередач уздовж Азовського моря справді пов'язане з планами включити в роботу Запорізьку АЕС, згодом це може стати досить небезпечною справою.
"Будь-які проблеми з постачанням електричної енергії на саму станцію можуть призвести до аварійної зупинки реактора. Це також справедливо і в разі зняття потужності зі станції, – пояснює "Апострофу" керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев. - Тобто, якщо щось станеться на підстанції, яка забезпечує і постачання енергії, і зняття потужності, реактор може перейти в непроєктний режим роботи".
У будь-якому разі, як було зазначено вище, країна-агресорка сьогодні може запустити в експлуатацію один – максимум два енергоблоки ЗАЕС. Але навіть із цим у неї можуть виникнути труднощі.
"Російська сторона звичайно ж може протягнути всі ці лінії, але вона потім повинна буде переконати МАГАТЕ в тому, що переведення одного реактора з режиму "холодної зупинки" в робочий режим є безпечним процесом, який не загрожує ані технічній безпеці, ані ядерній безпеці", - каже Геннадій Рябцев.
За словами експерта, як з точки зору постачання електроенергії, так і з точки зору підтримки режиму безпеки роботи ЗАЕС будівництво ЛЕП - це нонсенс.
"Але може бути якийсь сенс із політичної точки зору", - додав він.
Чинник постійної загрози
А сенс може бути таким, що Кремль знову підвищує ставки у мирних переговорах (хоча у російському виконанні це, швидше, банальне затягування часу).
Окупанти не можуть не розуміти, що ЛЕП, що будуються, знаходяться в потенційній зоні враження ЗСУ. Втім, не виключено, що саме це їм і потрібно.
Згадаймо, під час обстрілів об'єктів української енергетичної інфраструктури під ворожими ударами часто опинялися електропідстанції, підключені до вітчизняних АЕС. Аналогічним чином окупанти можуть обстріляти або підірвати власні ЛЕП та підстанції в безпосередній близькості від Запорізької АЕС та звинуватити в цьому Україну – наприклад, щоб зірвати черговий етап переговорів. Принаймні у всіх колишніх провокаціях на ЗАЕС, а також у знищенні Каховської ГЕС агресор звинувачував українську сторону.
Крім того, нинішня активність РФ навколо ЗАЕС може бути пов'язана з американською ініціативою про передачу станції під контроль США, щоб вона працювала насамперед в інтересах України.
"Це демонстрація того, що вони чхати хотіли на все і всіх - на МАГАТЕ, на американські пропозиції передати станцію під контроль "незалежної" компанії", - пояснює Михайло Гончар.
Також, за словами експерта, напруженість навколо ЗАЕС потрібна країні-агресорці як фактор постійної загрози.
"У будь-який момент Росія може використати це для створення штучного ядерного інциденту - і, зрозуміло, звинуватити в цьому Україну, - каже Гончар. - Тому наша принципова позиція повинна залишатися такою, що поки не зупинена війна, і поки Запорізька АЕС не передана під контроль "Енергоатому", ні про який повний або навіть частковий запуск енергоблоків та їх експлуатацію не може бути й мови".
