Найближчим часом на розгляд Верховної Ради буде винесено законопроєкт, який передбачає, зокрема відчутне збільшення податкового навантаження на основні експортні галузі української економіки — металургію і сільське господарство. З одного боку, це законодавство має на меті позбавити олігархів надприбутків, з іншого, - наповнити державний бюджет, який з року в рік не виконується. "Апостроф" розбирався, скільки в результаті отримає державна казна, що втратить Рінат Ахметов і чи не заплатять за все, як завжди, прості українці.
Добув руду - заплати
Кабінет міністрів схвалив проєкт закону про зміни до податкового законодавства, які покликані підвищити доходи державного бюджету і, на переконання прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, сприяти справедливій ринковій конкуренції.
"Ми усуваємо прогалини в Податковому кодексі, які дозволяли великому бізнесу не платити податки в Україні. В останні роки було створено багато різних схем, які цей законопроект ліквідовує", — відзначив прем’єр.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, основною метою запланованих змін є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Досягти цього планується і шляхом протидії схемам з ухилення від оподаткування, створення прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни.
Найперша зміна стосується видобутку залізної руди - галузі, яка є однією з улюблених вотчин українських олігархів. Найбільша частка в цьому бізнесі належить Рінату Ахметову. Група "Метінвест" контролює Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), Інгулецький ГЗК та Центральний ГЗК. Крім того, група володіє великими частками Південного ГЗК та Запорізького залізорудного комбінату.
Навпіл з "Приватом" Ігоря Коломойського "Метінвест" володіє також Криворізьким залізорудним комбінатом.
Мають активи у залізорудній промисловості також Олександр Ярославський (ПрАТ "Суха балка"), та Костянтин Жеваго (Полтавський та Єристівський ГЗК).
На українському ринку присутній також один великий міжнародний гравець — індійський металургійний гігант ArcelorMittal, що володіє підприємством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (колишня "Криворіжсталь").
На сьгоднішній день всі ці компанії за видобуток залізної руди сплачують ренту в розмірі 11-12% від її собівартості. Уряд же пропонує прив'язати ренту до ринкової ціни і впровадити прогресивну шкалу — що вища ціна руди на світовому ринку, то більшим стає відсоток податку.
В законопроєкті уряд пропонує таку шкалу рентної плати залежно від ціни руди:
- менше 65 доларів за тону - 0,1%;
- 65-85 доларів за тонну - 3%;
- 85-120 доларів за тонну - 8%;
- 120-150 доларів за тонну - 12%;
- 150-180 доларів за тонну - 14%;
- понад 180 доларів за тонну - 16%.
Така пропозиція уряду практично не викликає заперечень в суспільстві і експертному середовищі. Особливо зараз, коли ціни на залізорудну сировину б'ють багаторічні рекорди. Станом на 14 квітня, міжнародні котирування досягли 210 доларів за тону. Якщо така ситуація збережеться в майбутньому, рентна плата складе 16% від цієї ціни, що дасть змогу суттєво поповнити державний бюджет. Уряд розраховує, що додаткові надходження складуть близько 3 мільярдів гривень на рік.
При цьому, на думку виконавчого директора Центра економічної стратегії Гліба Вишлінського, таке збільшення податкового навантаження не вплине суттєво на експортний потенціал галузі.
"Цей податок зараз складає мізерну частку у собівартості експортних продуктів. Тому негативного впливу на обсяги виробництва та експорт не буде, зменшиться лише рентабельність металургійних підприємств", - пояснив він у розмові з "Апострофом".
Щоправда, розраховуючи сьогодні майбутні доходи державної казни, урядовці не розглядають варіант, при якому ціни на залізорудну сировину сильно впадуть. А тим часом провідні аналітичні агентства прогнозують саме такий розвиток подій. Наприклад, агентство Fitch вважає, що після нинішнього ажіотажу, пов'язаного з виходом багатьох країн (в першу чергу, Китаю) з карантину і відновленням економічної активності, почнеться зниження попиту на залізну руду. І вже у 2022 році її середня ціна складе близько 100 доларів за тону. А до 2025 року впаде до 72 доларів. Тоді, згідно з пропонованою системою, рента на видобуток залізної руди впаде до 3%, що виглядає зовсім не привабливо.
Ще одна пропозиція уряду стосується сплати гірничовидобувними підприємствами земельного податку. Сьогодні вони користуються пільгою, яка дозволяє сплачувати лише 25% від належних сум. Законопроєкт передбачає скасування цієї пільги, що дозволить, за розрахунками Міністерства фінансів, залучити до бюджету додатково 4-5 мільярдів гривень.
"Зелена" значить дорога
Також законопроєктом пропонується впровадження акцизу на продаж електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел. Нагадаємо, що ця енергія викуповується у виробників державним підприємством "Гарантований покупець" за спеціальним "зеленим" тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Цей тариф є набагато вищим за ціну енергії, виробленої на атомних та теплових електростанціях, і покликаний стимулювати розвиток відновлюваної енергетики.
Впровадження "зеленого" тарифу в Україні призвело до бурхливого розвитку відновлюваних джерел енергії. На сьогоднішній день вони виробляють близько 9% від загального обсягу генерації. Враховуючи, що держава зобов’язана викуповувати всю "зелену" енергію (на відміну від теплової і атомної), виникли і безперервно накопичуються борги перед "зеленими" виробниками. На початок нинішнього року ДП "Гарантований покупець" було винне енергетикам 23,9 мільярда гривень.
Оскільки "зелена" енергія стала "золотим дном", виникла ідея запровадити акциз на її продаж. Джерела в уряді стверджують, що він може скласти 3,2% її вартості. На думку Мінфіну, цей захід може принести до бюджету додатково 1,5 мільярда гривень на рік.
Головним "постраждалим" від нового податку знову-таки стане Рінат Ахметов, чий холдинг ДТЕК на сьогоднішній день контролює близько 25% "зеленої" генерації. Постраждає також і сама галузь: через накопичення боргів інвестиції у зростання потужностей альтернативної енергетики передбачувано знизяться.
"Зелений" тариф в Україні дійсно виглядає завищеним, проте впровадження додаткового податку не є адекватним виходом з цієї ситуації, - заявив виданню голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - Адже свого часу, впроваджуючи тариф, Україна брала на себе зобов'язання з викупу енергії, і інвестори, в тому числі і іноземні, прийшли на наш ринок на певних умовах. Впроваджуючи новий податок, влада фактично порушує свої обіцянки і погіршує умови роботи підприємств, примушуючи їх переглядати власні плани інвестицій".
На думку експерта, в нинішній ситуації більш доцільно було б шукати рішення, які дозволять планово знизити "зелений" тариф до обгрунтованого рівня. Наприклад, за зразком деяких європейських країн, запровадити аукціони з закупівлі "зеленої" енергії, які б спонукали виробників самостійно знижувати ціни.
Податок на "дим"
Ще одна запропанована урядом новація стосується порядку сплати акцизів на тютюнові вироби. На сьогоднішній день ці акцизи сплачують роздрібні торгівці. При цьому 5% зібраних коштів надходить до місцевих бюджетів. Тепер же Кабінет міністрів пропонує перенести зобов'язання зі сплати акцизного податку на крупних суб'єктів ринку - виробників та імпортерів тютюнових виборів. За задумом уряду, це дозволить поліпшити адміністрування акцизного податку і залучити до бюджету додаткові 1,9 мільярда гривень.
Проте перспектива таких змін занепокоїла місцеві органи влади, які вважають, що їхні бюджети таким чином втратять досить значні кошти.
"Назагал ця норма є цілком розумною, — вважає Борис Кушнірук. — Адже, на жаль, зі сплатою акцизу у нас є значні проблеми. Дослідження показують, що контроль в регіонах працює досить слабо. І через це близько половини тютюнових виробів продаються без сплати акцизу, від чого втрачають і державний, і місцеві бюджети. Легко припустити, що місцеві чиновники мають свою вигоду від такого стану справ".
На думку експерта, сплата акцизу одразу при виробництві або імпорті тютюнових виробів дозволить суттєво покращити адміністрування цього податку і реально збільшити надходження до бюджету. Проте при цьому можуть виникнути інші проблеми. Адже після збирання акцизу в державний бюджет уряд буде зобов'язаний повернути регіонам їхню частку.
"Сьогодні важко сказати, як цю проблему вирішили автори законопроєкту, — говорить Борис Кушнірук. — Проте дуже важливо, щоб закон містив норми, які забезпечать справедливий розподіл отриманих сум між місцевими бюджетами. На мою думку, це можна забезпечити, переказуючи в місцеві бюджети кошти пропорційно до кількості тютюнових виробів, проданих на відповідній території. Це дозволить підвищити зацікавлення місцевих влад у ефективному контролі за реалізацією тютюну".
Хто заплатить за землю
Ну і нарешті розробники закону не змогли обійти своєю увагою і сільське господарство. Для нього приготовано одразу дві ініціативи.
Перша з них передбачає скасування мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель, від якої залежать розмір податків сільгоспвиробників та орендна плата за користування землею. У випадку реалізації даної норми, оцінка землі зросте, і відповідно підвищаться податки. Уряд розраховує, що завдяки цьому додаткові надходження до бюджету складуть близько 3,4 мільярда гривень.
Очевидно, що дана норма покликана ускладнити життя "земельним олігархам", що зосередили в своїх руках великі площі ріллі. Проте, не факт, що вона попаде в ціль.
"Особливість української ситуації полягає в тому, що великі землевласники в Україні можуть контролювати величезні - до 500 тисяч гектарів - масиви, при цьому формально не володіючи жодною ділянкою, - пояснює Борис Кушнірук. - І податки, про які йдеться, фактично будуть стягуватися з власників паїв, багато з яких - сільські жителі, доходи яких часто не перевищують прожиткового мінімуму. І не факт, що вони зможуть витримати таке навантаження".
Звичайно, підвищення податків пізніше вплине на вартість оренди ділянок. Проте на це потрібен час, тоді як закон планується впровадити в терміновому порядку вже в липні. І навряд чи вдасться так само оперативно переглянути всі договори оренди. Тому принаймні в нинішньому році власники земельних паїв ризикують залишитися один на один з новим податковим навантаженням.
Також пропонується вдвічі підвищити ставку єдиного податку для галузевих платників четвертої групи (сільськогосподарських виробників), окрім тих, які працюють на землях закритого грунту (теплиці) та водного фонду. За задумом це дозволить залучити до бюджету додатково 5,3 мільярда гривень.
Хочеш Lexus – сплати податок
Готується також підвищення податкового навантаження на фізичних осіб. Зокрема змінюються норми виплати транспортного податку для власників дорогих автівок. Сьогодні такий податок стягується з машин, чия вартість перевищує 375 мінімальних зарплат. На даний момент це дорівнює 2,25 мільйона гривень або близько 81,5 тисячі доларів.
Законопроєктом пропонується знизити цей поріг до 200 мінімальних зарплат (1,2 мільйона гривень або близько 43,5 тисячі доларів). Придбавши авто, ціна якого перевищує цю суму, її власник повинен буде протягом 5 років сплачувати до державної казни по 25 тисяч гривень.
Також закон зачепить громадян, які часто продають нерухомість. На сьогоднішній день без оподаткування можна продати лише один об'єкт (житловий будинок, квартиру або її частину, садовий будинок або ділянку землі, на якій вони розташовані) на рік. При продажу другого і наступних об'єктів протягом року стягується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 5% вартості.
Планується, що після прийняття закону ставка в 5% буде діяти тільки для другого об'єкту. Зі всіх наступних продажів протягом року стягуватиметься ПДФО в розмірі 18%.
Чи не занадто поспішаємо?
Наскільки ці новації будуть сприяти вирішенню бюджетних проблем України, сьогодні сказати важко.
Але, навіть, якщо виходити з тих цифр, що вже більш-менш прораховані, виходить, що на всіх цих податкових нововведеннях бюджет отримає додатково близько 20 мільярдів гривень. Хоча є і оцінки, що, як мінімум, удвічі перевищують цей показник.
"Текст законопроекту поки що не оприлюднено, тому ми можемо спиратися лише на витоки, - говорить Гліб Вишлінський. — Проте, якщо вони вірні, то збільшення доходів бюджету буде суттєвим і складе понад 1% ВВП країни. Це допоможе зменшити дефіцит бюджету наступного року без суттєвого скорочення бюджетних витрат.
Ще одним наслідком впровадження нових норм закону, на думку експерта, може стати обмеження впливу олігархів на державну політику, чи принаймні підвищення "ціни" такого впливу: "Вплив олігархів визначається їхнім контролем над телеканалами. А для субсидування популярних ЗМІ і підтримки їхніх високих рейтингів необхідно мати великі прибутки. Тому будь-які кроки, що підвищують рівень справедливості державної політики і зменшують прибутковість бізнесів олігархів, сприяють обмеженню ресурсів, які направляються на підтримку медійного та політичного впливу".
Проте швидкість з якою уряд планує прийняти і впровадити новий закон, викликає перестороги.
"Хочу нагадати, що Податковий кодекс передбачає, що будь які зміни в розмірах ставок податків і зборів можуть вводитися в дію лише з початку року, - наголошує Борис Кушнірук. - При цьому відповідні зміни в законодавство повинні бути ухвалені не пізніше, ніж за півроку до цього. Це означає, що всі передбачені проєктом зміни можуть набути чинності лише з 1 січня 2022 року. І лише за умови, що парламент прийме закон до 1 липня".
Якщо ж зміни впровадять з 1 липня, є вірогідність, що закон оскаржать у Конституційному суді. Хоча в Україні, особливо останнім часом, не сильно прислуховуються до рішень КС.
