Українські законодавці пропонують об'єднати податок на доходи фізосіб, військовий збір та єдиний соцвнесок в один податок. Це дозволить знизити загальне податкове навантаження на фонд оплати праці, а також спростить адміністрування оподаткування. Разом з тим, скоріше за все, найманим працівникам доведеться більше ніж зараз відраховувати податків з "кровно зароблених". "Апостроф" з'ясовував, у чому саме полягає законодавча ініціатива, чи допоможе вона пожвавити економіку, і скільки нам усім доведеться платити.
Податковий аукціон - хто менше?
В недалекому майбутньому українців, вірогідно, очікують радикальні зміни в системі оподаткування. За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, незабаром він збирається подати до парламенту законопроєкт, який передбачає об’єднання податків, якими обкладаються доходи громадян (податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору і єдиного соціального внеску (ЄСВ)) в єдиний податок.
Вважається, що це дозволить скоротити податкове навантаження на зарплату, яке на даний момент складає 41,5% (18% - ПДФО, 1,5% - військовий збір і 22% - ЄСВ). В той же час планується, що об’єднаний податок протягом першого року після його впровадження дорівнюватиме 30% від доходів, а в подальшому він буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне значення 25%.
При цьому важливо знати, що цей об'єднаний податок повністю ляже на плечі працівників. Нагадаємо, що сьогодні податкове навантаження розділене: ПДФО і військовий збір сплачує працівник, а ЄСВ - роботодавець.
На сьогодні тексту анонсованого Данилом Гетманцевим законопроєкту немає.Проте поки він готується, проявили оперативність депутати від партії "Голос", які вже зареєстрували в парламенті аналогічний документ. Законопроєкт "Голосу" в принципі повторює ідеї, анонсовані Гетманцевим, проте відмінність полягає в тому, що він передбачає більш радикальне скорочення податкового навантаження. Його автори пропонують, що від початку податок на доходи буде дорівнювати 29%, а згодом скорочуватиметься на 3% щорічно і через три роки досягне рівня 20%.
На думку авторів законопроєкту, він сприятиме скороченню практики виплат "в конвертах". Адже сьогоднішнє податкове навантаження примушує роботодавців саме так платити значну частину зарплат, що тягне за собою значні втрати для бюджету країни. Згідно з дослідженням аналітичного центру CASE Україна, готівкова виплата зарплат є найбільш масштабною схемою з ухилення від оподаткування. За оцінками експертів, українці щороку отримують "у конвертах" 220-300 мільярдів гривень, від чого бюджет втрачає близько 110-150 мільярдів.
Втім згаданий законопроєкт "Голосу" не має великих шансів на проходження через парламент, адже він потрапив на розгляд у комітет, який очолює Данило Гетманцев. Тому, скоріше за все, парламент схилиться до варіанту правлячої монобільшості. Тож, якщо дійсно на нас очікує податкова реформа, то вже наступного року податок з зарплат та інших доходів становитиме 30% з перспективою зниження до 25%, що все рівно значно більше, ніж зараз (19,5%).
З "тіні" на "світло"?
Втім, незалежно від того, до якого саме варіанту реформи схилиться парламент, вона означатиме відчутне зниження загального податкового тиску на фонд оплати праці.
"Окрім того, завдяки об'єднанню податків може помітно спроститися їх адміністрування, - зазначив у розмові с "Апострофом" експерт з податків Олексій Тройніков. - Завдяки цьому скоротяться витрати на ведення бухгалтерії, що дозволить підвищити рентабельність. Проте, можливо цього і не станеться. Все буде залежати від того, як саме буде прописано реформу в остаточному законопроєкті".
Зниження податкового навантаження, а також те, що роботодавці не матимуть більше сплачувати ЄСВ у розмірі 22% від зарплати працівника, по ідеї, може підштовхнути бізнес до того, щоб вивести зарплати з "тіні". Проте, на думку експертів, очікувати, що така реформа дасть можливість повністю вирішити цю проблему, не випадає.
"Звичайно, бізнес був би вимушений платити зарплати зі сплатою всіх податків, якби не було більш дешевої альтернативи, - говорить Олексій Тройніков. - Проте сьогодні така альтернатива є - ФОПи. І бізнес, і працівники завжди будуть більш охоче платити 5% податків, ніж 30% чи 20%. А держава ніколи не зможе зменшити рівень оподаткування доходів нижче 5%. Тому для того, щоб добитися радикальних змін на ринку праці, необхідно проведення цілого комплексу заходів, зокрема щодо обмеження можливості працевлаштування за допомогою ФОП".
Протест підприємців
Втім, на думку експерта аналітичного центру CASE Україна Володимира Дубровського, до певної міри зниження оподаткування все ж таки дасть можливість скоротити проблему нелегальних зарплат.
"Звичайно, є підприємства, які будуть намагатися платити зарплату "в конвертах" до останньої можливості, - говорить експерт. - Наприклад, у будівельній галузі, де спостерігається високий рівень виробничого травматизму. Тож роботодавці таким чином уникають не лише оподаткування, але й відповідальності за порушення правил безпеки праці. Проте в багатьох інших сферах підприємці принаймні задумаються про перехід на "білі" зарплати".
Адже виведення готівки для виплати зарплат також має свою ціну. За оцінкою Дубровського, вона складає 12-15%. До того ж, роботодавець несе додаткові витрати, пов’язані з приховуванням зарплат "в конвертах" від податкової і ризики штрафів в разі, якщо порушення все ж таки будуть виявлені.
""Якщо легальний спосіб буде дешевшати, для багатьох підприємств це може стати поштовхом до того, щоб остаточно відмовитися від готівки і виплачувати співробітникам легальну зарплату", - резюмував спеціаліст.
Чи буде стимул для економіки?
Окрім скорочення частки нелегальних зарплат податкові зміни можуть стати також стимулом для економічного зростання. Адже скорочення податкового тиску дозволить бізнесу більш успішно конкурувати на внутрішньому і зовнішніх ринках.
"Дослідження показують, що різні податки по різному впливають на економічне зростання, - говорить Володимир Дубровський. - І найсильніше гальмують розвиток саме податки на оплату праці. Вплив податку на додану вартість (ПДВ) є набагато меншим. А найменш "шкідливими" для зростання ВВП є податки на землю і нерухомість".
На думку експерта, на сьогоднішній день рівень оподаткування оплати праці в Україні є надто високим. Виправдовуючи необхідність такого навантаження, урядовці часто наводять у приклад розвинені європейські країни, де податки на доходи громадян такі ж високі, або навіть вищі, ніж в Україні. Проте таке порівняння не є коректним.
"Україну потрібно порівнювати не зі Швецією, Німеччиною або Польщею, а з країнами, які мають схожий рівень економічного розвитку і державного управління, - каже Дубровський. - Це переважно південно-американські і азійські країни, такі як Перу, Болівія, Індонезія... З європейських країн найближчими до нас аналогами (хоча і з вищим рівнем розвитку) є Румунія, Болгарія і Балканські країни (Північна Македонія, Албанія, Чорногорія). І дослідження показують, що серед таких країн Україна є абсолютним рекордсменом з оподаткування заробітної плати. Тож зниження цього оподаткування є обов’язковою умовою для прискорення економічного зростання".
В ідеалі для того, щоб досягнути високих темпів розвитку, Україні було б варто знизити оподаткування більше, ніж пропонується. Наприклад, в Болгарії податок на доходи громадян складає 10%. Проте треба розуміти, що таке скорочення податків потягне за собою і зменшення доходів бюджету. Відтак зниження податків повинне завжди супроводжуватися скороченням державних видатків (втім, зазначимо від себе, якщо податкова дисципліна покращиться, можливо, бюджетні доходи не зменшаться, та, навіть, збільшаться).
На думку Володимира Дубровського, одним з головних напрямків такого скорочення є зменшення фінансування з бюджету пенсій. Проте з цілком зрозумілих причин різко скоротити ці витати неможливо. Тому такі зміни потрібно проводити дуже поступово, одночасно створюючи для людей, які зараз працюють, можливості для накопичення пенсійних заощаджень.
"Сьогодні в бюджеті залишаються і інші нераціональні витрати, - говорить експерт. - Наприклад, близько 30 мільярдів гривень дотацій державним підприємствам. Ці витрати варто скасувати, а неефективні підприємства або приватизувати, або ліквідувати. Також Україна несе надмірні витрати на правоохоронну систему. Якщо порівнювати з аналогічними країнами, у нас забагато поліцейських на душу населення, а ефективність їхньої роботи занадто низька".
Скорочення неефективних видатків бюджету, вважає Дубровський, дозволить продовжити політику зниження податкового тиску і досягти стійкого економічного зростання.
Чи зменшиться зарплата?
Звичайно, у майбутній реформі українських найманих працівників найбільше цікавить питання про те, як вона зачепить їхні власні доходи. Адже при тому, що загальне навантаження на фонд оплати праці має знизитися, процент зарплати, який доведеться відраховувати до бюджету, навпаки зросте (з нинішніх 19,5% до 25%). Тобто, якшо номінальна цифра "брудної" зарплати збережеться на тому ж рівні, як зараз, то на руки робітники почнуть отримувати менше. І це вже не кажучи про зарплати, які вийдуть з "тіні", адже українці звикли до того, що їхня зарплата - це сума, яку вони отримують на руки.
Проілюструємо це на цифрах. Припустимо, сьогодні працівник отримує на руки "чистими" 10 тисяч гривень. Щоб виплатити йому таку суму, роботодавець повинен встановити зарплатню у розмірі 12 422 гривні. Водночас роботодавець ще заплатить в бюджет ЄСВ в розмірі 22% від цієї суми (2732 гривні). Таким чином, загальний фонд оплати праці для робітника, який отримує 10 тисяч "чистими", - 15 154 гривні.
Припустимо, анонсований Данилом Гетманцевим закон проголосований в парламенті і набув чинності. Тоді у роботодавця є різні способи дій. Він тепер звільнений від сплати ЄСВ і може всі 2732 гривні, які сплачував раніше, спрямувати на інші цілі. Зарплата робітника при цьому залишиться на тому ж рівні - 12 422 гривні. Але, оскільки податок на доходи збільшився, то він отримуватиме на руки меншу суму: при ставці податку 30% - 8695 гривень, а при ставці 25% - 9317 гривень. Звичайно, такий шлях підвищить прибутковість бізнесу, проте навряд чи сподобається працівникам.
Проте є і інший сценарій розвитку подій. Роботодавець може кошти, зекономлені на ЄСВ, залишити у фонді оплати праці і встановити працівнику зарплату на рівні 15 154 гривні. Він при цьому взагалі нічого не втрачає, зате "чиста" зарплата робітника зросте при ставці податку у 30% до 10 608 гривень, а при ставці 25% - до 11 365 гривень.
Втім, не зовсім зрозуміло, що буде з зарплатами бюджетників, які за замовчуванням є "білими". Якщо взяти ту ж саму зарплату в розмірі 10 тисяч гривень, але в цьому разі йтиметься про суму до відрахування податків, то сьогодні робітник бюджетної сфери отримує на руки 8050 гривень (мінус 1800 гривень ПДФО та 150 гривень військового збору). Після того, як реформа набуде чинності, бюджетник буде вже отримувати на руки 7000 гривень (мінус 30% податку на дохід). Згодом, коли податок знизиться до 25%, при зарплаті в 10 тисяч гривень робітник отримуватиме на руки 7500 гривень.
Який саме шлях оберуть українські підприємства (та держава щодо бюджетників), зараз сказати важко. Це залежить від дуже багатьох суб’єктивних факторів. На думку Володимира Дубровського, для того, щоб не збільшувати соціальної напруги, законодавці могли б прописати в законі пряму норму, яка б зобов’язувала роботодавців проіндексувати за рахунок економії на ЄСВ розмір зарплат таким чином, щоб розмір виплати після сплати податків принаймні не зменшився. Проте, скоріше за все, більшість підприємців підуть цим шляхом і без прямих вказівок від держави.
"На сьогоднішній день ринок праці в Україні значною мірою є ринком продавця, - говорить експерт. - Нашим роботодавцям доводиться конкурувати за працівників з польськими та іншими, які можуть запропонувати кращі умови. Тому багато підприємств наразі відчувають проблеми з пошуком кадрів, і зниження зарплат не стоїть серед їхніх пріоритетів. Навпаки, бізнес сьогодні активно лобіює цю реформу для того, щоб, скориставшись зниженням податків, підвищити працівникам платню".
Тож, якщо закон буде прийнято, то можливо вже в наступному році українські підприємства зможуть дещо підвищити оплату праці своїх працівників, скоротивши відставання від польських роботодавців. І це дозволить, якщо не зупинити, то принаймні сповільнити відтік працездатного населення за кордон.
