Український бізнес під час війни відправили на податкові канікули. Цей захід покликаний пом'якшити можливі збитки підприємств, які або повністю зупиняють свою діяльність, або, як мінімум, суттєво знижують ділову активність. Проте ухвалені законодавчі ініціативи виявилися недостатньо радикальними, щоб суттєво полегшити життя бізнесу. "Апостроф" розбирався, що вже діє, і що треба зробити.
Єдиний податок майже для всіх
Одним з важливих факторів перемоги у війні є забезпечення функціонування економіки. Успіхи на полі бою повинні підкріплюватися наполегливою роботою для забезпечення армії і населення всім необхідним, а також наповнення державного бюджету.
Для того, щоб полегшити вітчизняному бізнесу умови роботи підчас воєнного стану, уряд розробив, а Верховна Рада ухвалила закон, який вносить значні зміни в систему оподаткування.
Цей закон передбачає значне спрощення ведення бізнесу, а також розв’язує різні питання забезпечення країни критично важливими товарами та допомоги Збройним силам. Назагал документ містить 40 різного роду новацій, що змінюють порядок ведення економічної діяльності і оподаткування. Згадаємо про наважливіші з них.
- Головною податковою зміною є скорочення єдиного податку для ФОП з 5% до 2% та значне розширення сфери застосування цього податку. Відтепер дія єдиного податку поширюватиметься не лише на малі підприємства з оборотом до 10 мільйонів гривень на рік. Цей ліміт підвищено одразу в тисячу разів. Отримають можливість перейти на "спрощенку" всі підприємства, чий ліміт доходів не перевищує 10 мільярдів гривень.
Крім того, для таких підприємств знімається обмеження за кількістю працівників та видів діяльності (виняток становить тільки діяльність, пов’язана з підакцизними товарами та гральним бізнесом).
По суті, таким чином для значної кількості українських підприємств виникає можливість перейти на сплату податку з обороту на рівні 2%. Це дозволить полегшити життя багатьом виробництвам. В той же час, ймовірно, новий порядок підійде не всім суб’єктам економічної діяльності.
"Податок з обороту за звичайних умов вважається досить шкідливим, оскільки він значною мірою дискримінує вітчизняного виробника, - говорить координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. - Адже він сплачується кожного разу, коли товар переходить з рук в руки. Тож якщо при виробництві певного продукту технологічний ланцюжок є складним, і товар декілька разів переходить з рук в руки (хтось добув сировину, хтось переробив, хтось виготовив заготовки, хтось деталі і так далі), то розмір цього податку стає все більшим, оскільки при кожному перепродажі стягується податок з обороту. Таким чином, якщо наприклад, шлях від сировини до готового виробу передбачає, наприклад, 5 переходів з рук в руки, то кінець кінцем податок складе 10%. Тоді як у імпортера операція одна - купив за кордоном і продав в Україні. Значить податок дорівнює всього 2%".
- ФОПи, що працюють як на спрощеній, так і на загальній системах оподаткування, звільняються від сплати ЄСВ за себе. Ця норма стартує з 1 березня 2022 року і припиняє дію через рік після закінчення воєнного стану.
Також ФОПи-"спрощенці" другої-третьої груп не сплачуватимуть ЄСВ за мобілізованих працівників. Ці витрати покриє держбюджет.
- Внесено зміни в оподаткування торгівлі нафтопродуктами. Скасовано акциз, а ПДВ зменшено з 20% до 7%. Експерти ринку вважають, що ці заходи дозволять збільшити постачання нафтопродуктів і знизити ціни на АЗС, що вже відбувається.
- До завершення дії воєнного стану підприємці звільняються від санкцій за порушення закону про реєстратори розрахункових операцій (РРО). Єдиний виняток стосується порушення під час продажу підакцизної продукції, зокрема пального. Це зроблено для того, щоб уникнути зловживань на ринку, де останнім часом спостерігається значний дефіцит товару.
- Скасовуються майже всі податкові перевірки. Залишаються тільки фактичні, за скаргами споживачів. Вони потрібні для того, щоб уникати зловживань у стосунках з клієнтами, наприклад, у тих випадках, коли продавець відмовляє у проведенні безготівкового розрахунку і вимагає готівку. Для підприємств, які відмовляються приймати картки, встановлено штраф у розмірі 8500 гривень.
- За час війни у зоні бойових дій опинилася величезна кількість підприємств, і всі вони несуть збитки від руйнувань та окупації. Для того, щоб полегшити їм життя, закон встановлює, що підприємці, які втратили склади, виробництва чи магазини внаслідок бойових дій, не платитимуть ПДВ зі знищеного товару, а також з товарів, переданих на потреби оборони.
- Зроблено крок для полегшення постачання тютюнових виробів (на жаль багато людей не можуть обійтися без цього продукту навіть під час війни). До припинення воєнного стану компанії отримують дозвіл на імпорт та реалізацію тютюнових виробів без встановленого маркування, але з маркуванням відповідно до вимог ЄС.
Із житла під час війни не виселятимуть
Закон також охоплює цілий ряд проблем, які напряму не пов’язані з діяльністю підприємств, проте потребують розв’язання в нинішніх умовах.
Зокрема полегшено умови виплати кредитів для фізичних осіб. По-перше, на час воєнного стану та ще 30 днів потому діятиме заборона на стягнення майна та виселення мешканців, які взяли житло в іпотеку до війни. По-друге, банк не може нараховувати додаткові штрафи за прострочені заборгованості за споживчими кредитами.
Також у зв’язку з тим, що зараз в Україні небувалого розмаху досягли волонтерство і добродійність, закон передбачає ряд норм, які полегшують цю діяльність:
- звільняється від сплати податків та акцизів пальне, яке передане військовим, примусово вилучене для потреб держави чи передане як гуманітарна допомога. Також від оподаткування звільняється примусово вилучене для потреб держави майно;
- звільняється від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) благодійна допомога учасникам бойових дій та мешканцям на території бойових дій;
- не оподатковується ПДФО вся нецільова благодійна допомога, яка надається постраждалим внаслідок збройної агресії РФ;
- надано право на податкову знижку у розмірі 16% (замість нинішніх 4%) на пожертвування неприбутковим організаціям;
- благодійну допомогу, перераховану закладам охорони здоров’я та на спецрахунок НБУ для підтримки збройних сил, можна відносити до витрат без обмежень (зараз такі обмеження складають 4% від розміру прибутку).
Ну і нарешті для економії коштів законодавці обмежили зарплати чиновників. Ті з них, хто не залучений безпосередньо в обороні країни, зможуть отримувати не більше 10 мінімальних зарплат (65 тисяч гривень).
Зміни корисні, але не радикальні
"Даний закон анонсувався, як такий, що впровадить радикальні зміни в податковій політиці, - говорить доцент Київської школи економіки Олег Нів’євський. - Проте дійсно радикальних змін він не містить. Звичайно, норми про можливість переходу великих підприємств на податок з обороту і про зменшення акцизів на пальне полегшать ситуацію для багатьох підприємств, проте не справлять радикального впливу на розвиток бізнесу".
Олег Гетман також вважає заходи, що вводяться даним законом, переважно позитивними, проте недостатніми для того, щоб налагодити стабільне функціонування економіки у воєнний час. На думку експерта, уряд і парламент могли б впровадити значно більше норм для полегшення функціонування бізнесу.
"Зокрема було б варто замінити суцільну фіскалізацію ФОПів другої і третьої груп на вибіркову фіскалізацію ризикових галузей, - говорить експерт. - Відновити роботу системи автоматичного відшкодування ПДВ. Звільнити від ввізного мита імпорт сировини, яка використовується для виробництва українських товарів. Замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (все одно, багато підприємств сьогодні терплять збитки і податку на прибуток не платять). Ці та ряд інших заходів дозволили б значною мірою оживити економічну діяльність в умовах воєнного стану".
Окрім того, новий закон викликає значну кількість чисто практичних запитань. За словами експерта з економічних питань, народого депутата VIII скликання Тетяни Острікової, сьогодні залишається досить багато неясностей щодо його практичного застосування.
Наприклад, як обраховувати річний дохід підприємства при переході на спрощену систему оподаткування? Буде податкова орієнтуватися на показники 2021 року? Чи дохід буде обраховуватися з моменту набрання законом чинності? На це питання законодавці прямої відповіді не дали.
"Важливо також при переході на нову систему уникнути подвійного оподпткування, - говорить експерт. - А така небезпека існує. Наприклад, якщо в лютому підприємство поставило товар, нарахувало і сплатило ПДВ, і включить прибуток від цієї операції до декларації по прибутку за І квартал. Гроші за цей товар прийдуть в квітні, коли підприємство вже буде на спеціальній спрощеній системі. І ці гроші потраплять в його оборот, з якого знову треба заплатити 2% тепер вже єдиного податку. Чи є механізм відокремлення таких операцій?"
Також, на думку Тетяни Острікової, немає ясності в питанні щодо того, які саме податки замінить єдиний податок. Чи повинне підприємство, яке перейшло на цей податок, сплачувати також податки на землю та на нерухоме майно?
"Аналізуючи текст нового закону, думаю, що ці податки не включені до єдиного та мають окремо сплачуватись, - говорить вона. - Проте законодавцям, щоб уникнути непорозумінь, варто було б чітко це сформулювати".
Очевидно, що неясності і недопрацювання в новому законі є результатом стрімкої його підготовки. Адже ще кілька днів тому він передбачав тільки скорочення податків на бензин. Всі решта норми з’явилися в ньому протягом останнього вікенду і, як результат, не були достатньо докладно відпрацьовані.
Втім, за словами президента Володимира Зеленського, даний законопроєкт є лише першим кроком на шляху масштабної податкової реформи. І вже незабаром до парламенту надійдуть нові документи, в яких можна буде внести ясність в усі спірні питання.
