Національний музей "Київська картинна галерея" у Києві відзначає 100-річний ювілей. Напередодні у музеї з цієї нагоди відбулась презентація альбому найкращих робіт, а також виставка нових творів найдорожчих українських художників сучасності. На заході, приуроченому ювілею музею, побував і "Апостроф".
Мистецтво сучасне та дороге
Альбом містить 312 сторінок і 560 ілюстрацій усіх напрямків колекції музею. Вміст поділений на чотири розділи: живопис, скульптура, графіка та декоративно-ужиткове мистецтво. На сторінках каталогу можна побачити понад 550 експонатів, а також почитати інформацію про витвори та про загальну історію музею.
Альбом був виданий в партнерстві музея із ГО АРТ-ФОНД ІГОРЯ ВОРОНОВА і благодійним фондом “КУЛЬТАУРА” та за фінансової підтримки Ігоря Воронова, Анатолія Криволапа та Юрія Комелькова.
"Це унікальна книга, тому що це перший альбом-каталог музею з історичною назвою "Київська картинна галерея" за 100 років. Були попередні видання, але ніколи там не було присутнє коло сучасних художників. В цій книзі це є", - розповідає видавець Юрій Комельков.
"Нам повернули історичну назву (раніше музей називався Київським національним музеєм російського мистецтва, - "Апостроф") - і це змінило концепцію розвитку музею. Тепер ми колекціонуємо найкращі зразки сучасного мистецтва, вони для нас доступні", - говорить "Апострофу" генеральний директор музею Юрій Вакуленко.
Дивіться: Ніч по-українськи: як у художників за 300 років змінилося бачення темряви
У фонді музею нині знаходиться понад 14 тисяч робіт, кожна із яких заслуговує на окрему увагу.
"На жаль, можливості не дозволяють виставити цю колекцію, тому цей рік сторіччя музею присвячений насамперед експонуванню того, що має музей. Сьогодні ми бачимо приклад нових робіт музею, які подарували якраз під ювілей сучасні найбільш відомі українські художники. А вартість цих робіт складає щонайменше 3-4 млн грн", - наголошує Юрій Комельков.
Дари класиків
Презентація альбому співпала з відкриттям виставки "Відкриті фонди. Класики сучасного мистецтва", на якій експонуються два десятки робіт видатних майстрів сучасності. Серед них – Анатолій Криволап, Петро Бевза, Олександр Бабак, Олег Тістол, Микола Маценко, Іван Марчук, Тіберій Сільваші, Віктор Сидоренко та інші.
Анатолій Криволап, Український мотив. 2021 
Іван Марчук, І покрилася снігом земля. 1984 
Микола Маценко, Красиве і корисне. 2007 
Віктор Сидоренко, З циклу «Проекції». 2014 
Тіберій Сільваші, Живопис. Триптих. 2011-2015 
Олександр Бабак, Крим. Гурзуф. Із серії «Крим». 2009 
Петро Бевза, Шлях у твоїх долонях 2016 До 100-літнього ювілею художники, яких організатори виставки назвали "класиками сучасного мистецтва", подарували музею свої роботи. Віднині твори дорогих та іменитих митців офіційно є спадщиною Київської картинної галереї.
"Велика честь - бути в колекції такого музею, - ділиться художник Петро Бевза. - Ще коли зі школи нас сюди приводили, то ніби відчував магію, ніби ти знаходишся в якомусь храмі – відчувалась намоленість".
Художники дарували музеєві одні з найкращих своїх робіт.
"Потрібно, щоб були маркери – і в творчості художника, і розвитку мистецтва. Ці маркери мають бути в музеї. В колекції їх мало хто побачить. Я дуже сподіваюсь, що музей побудує окреме приміщення, і ці праці, які ми подарували, будуть постійно на стінах, тож радуватимуть наших глядачів", - коментує "Апострофу" Петро Бевза.
Образ України
Експонат, автором якого є художник Анатолій Криволап, прикрасив навіть обкладинку альбому. Загалом є три варіанти обкладинки: на першій - робота Івана Айвазовського, на другій - "Українська дівчина" Володимира Маковського, яка стала за останні роки візитівкою музею, а на третій – пейзаж "Український мотив" Анатолія Криволапа.
Це зображення хати, будинку – надзвичайно харизматичне й таке, що потім фотографується пам’яттю. Абстрактний стиль підкреслює узагальненість мотиву, який заклав художник.
"Фотографічний стиль, реалізм не залишає місця для уяви, фантазії, - говорить Анатолій Криволап "Апострофу". – Абстракція – зовсім інша річ. Поле і хата, які тут зображені, це той образ країни, де могли жити й жили все життя, впродовж усієї історії України. Це може бути і скіфська палатка, і кібітка, що завгодно. Цей узагальнений образ напевно дуже багатьом і подобається".
Можливо, це й дача самого Криволапа, яку він побудував на початку 2000-х років та переїхав туди мешкати – у пошуках нових граней натхнення.
"Було відчуття, що в моєму творчому житті треба щось змінити. Мені потрібна була пауза. Вийшла ця пауза такою, що я зробив декілька етюдів і відчув ту велику перспективу, яка може бути якийсь час у творчості. Усамітнення – це найкращий стан для творчості. Там відсіюється все зайве", - говорить художник.
Виставка триватиме до середини лютого, а вже потім керівництво Київської картинної галереї обіцяє інші цікаві проекти.
