RU  UA

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Місто

"Щасливі, що тут багато українців": як у Києві святкували 30 років Незалежності

Столиця України поринула у атмосферу свята

Столиця України поринула у атмосферу свята Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

Святкувати День незалежності у центр Києва приїхали чимало охочих, тому їздити транспортом зранку 24 серпня було важкувато. Але незручності компенсувались святковим настроєм та неабиякою піднесеністю містян. "Апостроф" розповідає, як Київ святкував 30-й день народження країни.

У тисняві, але щасливі

Атмосфера свята панувала у всіх куточках Києва, а надто це відчувалось у метро. Ближче до 10-ї ранку поїзди на червоній гілці були вщент забиті. Натовпи у вишиванках, чимало дітей, яким ніде сісти, тиснява. "Хочемо встигнути на парад", - поділилась із "Апострофом" мама двох дітей шкільного віку. На станції метро "Театральна" вийшло дві третини вагону. Але вийти з метро виявилось не так легко. Те саме було й на "Хрещатику". "Театральна", як і "Площа Льва Толстого" працювали лише на вихід, з "Хрещатику" не можна було вийти на Інститутську, а "Майдан Незалежності" не працював взагалі. Все це створювало тисняву.

У метро було тісноФото: Ярослава Тюпка / Апостроф

Біля метро "Арсенальна" дихалося трохи легше. Можливо цьому сприяло те, що Урядовий квартал було перекрито і там не їздили автомобілі. Тож можна було прогулятись і проїжджою частиною. Чим ближче до Хрещатика – тим відчутніша атмосфера свята.

Люди хіба не колонами йдуть у різні боки, хтось не може потрапити на роботу через те, що блукає навкруги – адже підхід на Майдан з боку Інститутської перекрито. Тим часом на центральній вулиці міста вже виступив президент і почали потроху показувати військову техніку.

"Чудовий настрій, тішусь, що стільки людей прийшло на свято, але трохи все затягнулось. Через це трохи засмучена, - говорить "Апострофу" киянка Дарина. Також жінка бідкається, що нічого не видно. – Прийшла раніше 10-ї, і місця біля дороги вже не було. Треба було, мабуть, приходити о 8-й ранку".

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

Та люди на Хрещатику не надто переймалися тим, що їм не видно дійства. Винаходили різні способи побачити парад – діти залазили на дерева, дорослі знімали парад на довгі селфі-палиці. А більшість - просто насолоджувались атмосферою.

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

"Прийшли побачити парад. Але на жаль нічого не можемо побачити, - сміються дві сестри з Житомира, Галина й Валентина. – Зате відчуваємо атмосферу".

Галина, до речі, 24 серпня теж відзначає ювілей – жінці виповнилось 60 років.

"Пам’ятаємо, сиділи за столом, аж тут показують по телебаченню, що ухвалили акт проголошення незалежності. Їй було 30 років, - розповідає сестра іменинниці. - Пам’ятаємо як сьогодні. Ми тоді відчули гордість, що ми українці, і що в нас є своя незалежна Україна. Щороку святкуємо. Застілля буде пізніше, а поки що ми тут. Картоплю вже не копаємо, тож можемо дозволити собі посвяткувати".

Кіно, словник Незалежності та бізнес

Насолодившись на повну енергетикою натовпу та гучних літаків у повітрі, люди йшли хто куди. Більшість – у бік Подолу. На Володимирській гірці, наприклад, проходив фестиваль "Живий словник Незалежності". Тут і флешмоби, і ток-шоу, але в основі – презентація документального фільму, тобто 30 документальних роликів, режисером яких виступив Станіслав Литвинов.

"30 років – 30 ключових слів, які говорять про визначні події, що відбулись того чи іншого року, - розповідає Станіслав "Апострофу". Кожен рік символізує слово, яке стало знаковим для того чи іншого року. Наприклад, 1996 рік – Конституція, 1997 рік – космонавт, 1998 рік – єдиний податок.

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

"1997 рік – перший політ в космос Леоніда Каденюка, і про це згадує кореспондентка УТН, був такий канал у 90-х, Ольга Скотнікова. Конституція -1996 рік. Ігор Осташ, нині надзвичайний і уповноважений посол в Лівані, депутат 2-4 скликань, є автором 10 статті про державну мову. Він теж ділиться спогадами про конституційну ніч, і він єдиний приніс пляшку шампанського, яку відкрили у Верховній Раді, - говорить Станіслав Литвинов. - Ми піднімаємо теми Євро-2012, болючі теми – АТО і волонтерів, анексію Криму, приїзд Папи Римського Іоана Павла ІІ, отримання Томосу тощо".

"Найголовніше досягнення незалежної України - усвідомлення власної української ідентичності, - наголошує режисер. – Коли ми монтували проект, в мене були мурашки від спогадів про 90-ті роки. Пам’ятаю, як один депутат говорив: навіщо нам вводити свою валюту, якщо всюди ходить долар?"

На фестивалі, зокрема серед спікерів, можна було побачити й чимало українських селебріті.

"Тут і ветеран-кіборг Руслан Боровик, і Олег Скрипка, і Леся Воронюк – засновниця всесвітнього дня вишиванки, і Сергій Маслобойщиков – відомий режисер, лауреат Шевченківської премії. Також відбулася зустріч із бельгійським дипломатом, першим і єдиним іноземним працівником дипломатичної установи України, який допомагав відкривати посольство Бельгії. Також до нас завітав син помічника Степана Бандери Зенон Коваль", - розповідає Станіслав Литвинов.

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

Далі бачимо інші локації. Вище – невеличка сцена, на якій виступають воїни-ветерани АТО. Зі сцени розповідають не про те, як перемагали ворога - захід присвячений ветеранам, які відкрили власний бізнес.

"Людина звикла на невідому ситуацію реагувати страхом, - говорить зі сцени колишній військовий, а нині бізнесмен Роман Набожняк. - Але з’явились ті, хто вирішив подивитись страху в очі, прийняти виклики. Для мене найбільшим викликом була війна і досі вона лишається на першому місці. Я порівнюю виклики в бізнесі з ситуаціями, що виникали в нас на фронті. І розумію, що нічого страшнішого, ніж війна, зі мною не трапиться. І долати всі ці проблеми якраз навчив військовий досвід. Вважаю, що це супер сила ветеранських бізнесів".

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

Фотозони у патріотичному стилі, виставки, куточок із настільними іграми. Діти цікаво проводять дозвілля, а їхні батьки розповідають, що для них дуже важливо й малечу свою бачити патріотами.

"Для мене важливо привчати дітей до любові до батьківщини, дати розуміння, що присутність на святі – елемент вияву любові й поваги. Тому ми тут, - говорить мати двох дітей (4 і 8 років) Дарина. – Своїх дітей вчу рідної мови, історії. А на загал бачу більше любові до батьківщини з боку людей, це мене дуже тішить".

Марш гідності

О 14-й годині Хрещатиком традиційно пройшлись воїни АТО та члени їхніх родин, зокрема – родичі загиблих у війні на Донбасі та родичі учасників Небесної сотні. На цей зворушливий парад містяни чекали півдня, а дехто спеціально приїхав на марш з іншого міста.

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

"Ми приїхали сюди з Луганської області, - розповідає "Апострофу" Неля. - Всі знають, що нині переживає наша область. Ми дуже вдячні нашим захисникам, вони – наші герої. Ми цілий день тут. Побачити парад не вдалося, бо людей було стільки, що ми в шоці. Але ми щасливі з того, що людей дуже багато. Ми щасливі, що в Україні багато українців. Щасливі, що вони зрозуміли, що є українцями. Що почали говорити українською мовою, поважати свою державу".

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

"Чому я тут? Це зрозуміло всім людям, які є патріотами, які люблять Україну, - говорить киянин Сергій. - Україна переживає дуже складний час, коли люди мають показувати свою любов до країни, оптимізм і віру в майбутнє. Ми з дружиною вирішили, що це буде наш внесок, ми робимо те, що можемо, для нашої коханої країни".

Фото: Ярослава Тюпка / Апостроф

Святкування по всьому місту

Ювілей Незалежності дає чимало простору для святкування. Цього дня Київ, наприклад, побачив забіг у вишиванках у Пирогові. Адже гуляли не лише в центрі. Ті, хто не захотів брати участь у тисняві, міг спокійно долучитись до загальнонаціонального дійства неподалік дому – заходи проходили в кожному районі Києва.

Так, на Даринку біля метро "Лісова" відбувся так званий "Родинний вікенд" - з 10-ї до 19-ї години проходили майстер-класи з виготовлення футболок із власним принтом, а також значків, брелків із полімерної глини та багато інших цікавих навичок.

На Дарниці був велопробіг, на Гідропарку – масовий заплив, у парку "Відрадний" - святковий концерт і ярмарок.

Ввечері відбулися святкові концерти. І навіть рясний дощ не зіпсував святковий настрій киянам та гостям столиці.

Більше того, святкування ювілею – не той випадок, що обмежитися одним днем. Святкувати Київ планує й після 24 серпня.