4 вересня,в день вбивства Василя Стуса в таборі Перм-36 у 1985, у дюссельдорфському Будинку Ґергарта Гауптмана відкривається виставка "Стус", організована Інститутом Пілецького в Берліні.
Про це повідомив Фонд Будинку Ґергарта Гауптмана.
Читайте також: "Сліди присутності": в Бурштині відкрили виставку загиблого військовослужбовця Андрія Панчишина.
Афіша виставки "Стус"
Виставка, що понад 10 місяців експонувалась в Інституті Пілецького в Берліні, тепер уперше представлена в Дюссельдорфі. Її концепція акцентує увагу не на героїзації, а на людській сутності митця. Як зазначила кураторка Єва Якубовська: "Повагу має викликати людина, а не піднесена постать". Вона наголосила, що Стус, поет, борець й гуманіст, у Німеччині "стає відкриттям, бо дає зрозуміти, що таке Україна".
Виставку відкриють у присутності сина Василя Стуса, Дмитра Стуса, та Рене Белля. Його батько, письменник і лауреат Нобелівської премії з літератури Генріх Белль, підтримував особливі стосунки з Василем Стусом і протягом усього свого життя відстоював справу переслідуваних митців та інтелектуалів. Дмитро Стус, літературознавець і директор Музею Тараса Шевченка в Києві, є редактором кількох видань творів свого батька та співавтором антології "Українські дисиденти".
Дмитро Стус
"Десь у середині 60-х у поета з’явилося і з часом сформувалося переконання, що єдиний шлях для нього - прагнення недосяжної єдності. Між індивідуальним і загальним, між літературним і життєвим, між "мікро" та "макро", між "у собі" й "назовні". Далі все його життя вивірялося формулою "вірності долі" фактичною готовністю слідувати ідеям, уперше проголошеним у формі літературних текстів", - ділиться син Василя Стуса Дмитро.
Дизайн виставки символічний: простір оформлений як книга, сторінки якої зношені часом. "Коли починається тема репресій, інсталяція трансформується — сторінки книги зникають, стеля нависає, а на поверхні проступають металеві обриси", - розповіли організатори для Суспільне. Це метафора того, як радянська система намагалася вирвати долю поета та знищити його голос.
З експозиції виставки "Стус"
Особливий сенс проєкту для німецької аудиторії полягає у подоланні історичного незнання. Організатори експозиції додають: "Стус для Німеччини — це відкриття. Він не просто поет, а символ боротьби, який допомагає зрозуміти Україну поза кліше пострадянської країни".
Виставка про Василя Стуса у Берліні поєднує особисту історію поета з подіями світової історії. Життєві перепетії Стуса подані поруч із ключовими датами ХХ століття - від Мюнхенської угоди 1938 року до падіння Берлінського муру 1989-го, коли відбулося його перепоховання.
З експозиції виставки "Стус"
Серед експонатів - перше закордонне видання "Зимові дерева", книга Ґете, яку Стус мав у таборі, та віднайдена після його смерті збірка "Палімпсести". Для втраченої збірки "Птах душі" залишено порожнє місце. Атмосферу доповнюють символічні речі: шматки вугілля, обгоріла цегла, відео з протесту під час прем’єри "Тіней забутих предків".
Окремий блок присвячений шістдесятникам: звучить вірш Стуса, прочитаний на могилі Алли Горської, а на афіші портрет поета, створений її чоловіком - Віктором Зарецьким.
Виставку створено у співпраці з Інститутом Пілецького в Берліні, Центром Василя Стуса ("Stus-Zentrum") та Фондом Генріха Белля ("Heinrich-Böll-Stiftung").
