Фільм Валентина Васяновича "За Перемогу!" здобув перемогу у конкурсній програмі Platform 50-го міжнародного кінофестивалю в Торонто(TIFF).
Про це йдеться на сайті фестивалю.
Читайте також: Cinema for liberty: український стенд почав роботу на фестивалі в Торонто.
Афіша стрічки "За перемогу!" на кінофестивалі в Торонто
Світова прем’єра "За Перемогу!" відбулася на 50-му Міжнародному кінофестивалі в Торонто (TIFF), який проходив з 4 по 14 вересня 2025 року.
Стрічка увійшла до конкурсної програми Platform, що щороку представляє близько десяти авторських робіт із різних країн. Цьогоріч у цій секції було показано фільми з 19 держав, серед яких і Україна з роботою Васяновича. Це перший український повнометражний фільм, який потрапив у Platform за всю історію її існування.
"За перемогу! – це одностайний вибір цьогорічної премії Platform Award серед дуже сильних претендентів. Повертаючись до початків кінематографічної мови і водночас майстерно граючи з очікуваннями глядачів, цей фільм руйнує стереотипи, щоб розкрити глибоко резонуючі універсальні емоції", – пояснили свій вибір члени журі.
Український фільм "За перемогу!" виборов нагороду на TIFF
"За Перемогу!" — новий фільм українського режисера Валентина Васяновича, відомого за роботами "Атлантида" та "Відблиск". Стрічка створена у жанрі антиутопії й описує уявне післявоєнне майбутнє України. Хоча країна здобула перемогу у війні, вона стикається з внутрішніми проблемами — корупцією, байдужістю еліт та суспільними розчаруваннями.
Головний герой — молодий режисер, який залишився в Україні та намагається реалізуватися тут, тоді як його дружина та донька вже кілька років мешкають у Відні та не готові повертатися через економічні труднощі. Він намагається віднайти сенс життя й творчості, не втрачаючи надії на краще майбутнє. Васянович сам виконав головну роль у картині, а більшість персонажів грають самих себе. Важливо, що фільм знято без державного фінансування.
Кадр із фільму "За перемогу!"
Події розгортаються після того, як Україна здолала Росію на фронті, але не змогла подолати корупцію та байдужість правлячих еліт. Головний герой усвідомлює, що не зможе жити за кордоном і працювати там, попри те, що бачить руйнування сім’ї свого близького друга та постійного колеги – художника-постановника. Попри кризу й розчарування, герої намагаються знайти власне місце в нових реаліях та зберігають віру у відродження творчості.
Раніше в інтерв'ю УП.Культура Валентин Васянович розповів, що свідомо обирає історії, що нібито відбуваються в майбутньому: "Я не можу знімати про те, що відбувається прямо зараз. Бо як можна узагальнювати, переставляти місцями події, які всі бачать на свої очі. Я не можу. Тому мені комфортніше обманювати себе у майбутньому часі".
