16 жовтня 2025 року в Центрі сучасного мистецтва М17 відбулося відкриття масштабного виставкового проєкту "Я проблема тут..?", який об’єднав 40 українських художниць.
Подію анонсували на сторінках артпростору.
Читайте також: "Cellarium": виставка Милани Стадної про життя "вже непотрібних речей" відкрилась у Києві.
Проєкт звертається до теми жіночої присутності у воєнному та соціальному контекстах, ставлячи питання про те, як сприймається й артикулюється тілесність, вразливість і опір у сучасному мистецтві.
Кураторка виставки Марія Куліковська зазначає: "Проблемою називають те, чия присутність порушує встановлений порядок. Те, що не вміщується. Те, що питає занадто багато. Те, що занадто голосно мовчить. Те, що не зникає після родів, старіння, невидимості, після смерті, на війні. Попри все".
За словами кураторки, виставка не є спробою створити "жіноче мистецтво" чи об’єднати авторок за гендерним принципом. Це радше простір, де жіноча присутність проявляється як "артефакт конфлікту", як те, що "порушує режим тиші".
Як зазначила директорка артцентру М17 Наталія Шпитковська: "Для нас це перша виставка, коли на стінах Центру сучасного мистецтва М-17 ми показуємо роботи виключно жінок-художниць".
Учасниці представляють різні покоління, досвіди й географію — від кримських і київських художниць до тих, хто працює в еміграції або на прифронтових територіях. Їхні роботи торкаються тем тілесності, пам’яті, материнства, вигнання, болю, насолоди, агресії й солідарності.
На експозиції представлені полотна різного розміру, скульптури, посуд, а також анімації та відеоролики. До кожної роботи є детальний опис, також планують додати аудіогід.
В описі до виставки кураторка наголошує: "Жінка в умовах війни не має єдиної ролі. Вона — фронт і тил, мати і вигнанка, художниця і суб’єкт підозри. Вона мусить говорити, але так, щоб не заважати. Вона мусить жити, але не демонструвати тілесне. Її присутність — суперечність, яку неможливо “гармонізувати” в межах ні героїчного наративу, ні мирного гуманізму".
"Я проблема тут..?" досліджує політичну тілесність, що виходить за межі усталених ролей і канонів, та пропонує розглядати її як головний художній матеріал.
Художниці працюють із темами пам’яті, травми, опору, втрати й тілесного досвіду, який не прагне узгодження чи естетизації. Це не репрезентація — а опір форматуванню досвіду, спосіб зайняти простір, заявити присутність, не пояснюючи її.
Куліковська підсумовує: "Виставка "Я проблема тут..?" — це гетерогенне поле інтервенцій, де жіноча присутність не пояснюється, а затримується, набирає ваги, займає простір. Як дим, як глина, як травмована пам’ять, як перформативна дія".
Раніше ми розповідали, що у Києві в арт-просторі Tloom проходила виставка "Прощавай, мій (делулу) рай" мисткині Маргарітки Бабіч.
