У Національному музеї в Кракові (MNK) триває масштабна виставка "Львівʼянки" ("Lwowianki" / "Women of Lviv"), яка відкрилася 12 вересня 2025 року і триватиме до 1 березня 2026 року.
Експозицію анонсували на сторінках MNK.
На виставці відбулося перше публічне представлення фільмової колекції Софії Яблонської у діалозі з творами інших авторок.
Читайте також: "Я проблема тут..?": в просторі М17 відбулося відкриття виставки "жінок, які є".
Афіша виставки "Львів'янки" з фото Софії Яблонської, "Автопортрет", Балі, 1934 рік
Куратор експозиції — львівський художник і дослідник Андрій Бояров — зібрав у ній роботи близько 20-ти жінок, пов’язаних із міжвоєнним Львовом, серед яких: Марґіт Райх-Сєльська, Луна Дрекслер, Стефанія Туркевич, Ярослава Музика, Ванда Даймонд, Ольга Блюс-Левицька, Олена Кульчицька, Йоланта, Марія Водзицька та інші.
Ванда Діаманд, "Портрет Марґіт Сельської", яка родом з Коломиї, кінець 1920-х років
Виставка об’єднує твори польських, українських і єврейських мисткинь міжвоєнного періоду, а також роботу сучасних художниць — Ольги Марусин та Олі Гайдаш. Вона демонструє спільне культурне середовище Львова, водночас показуючи розмаїття індивідуальних творчих підходів.
Вхідна група виставки "Львів’янки" у MNK
Марґіт Сельська "Ми не хочемо війни", 1930-ті
Окрему частину експозиції присвячено Софії Яблонській — письменниці, фотографці та режисерці, відомій у 1930-х роках на Західній Україні.
Тут уперше публічно представлено її фільмову колекцію: 40-хвилинну стрічку, змонтовану Андрієм Бояровим із відсканованих плівок мисткині, що зберігаються в Центрі міської історії у Львові.
Кіноколекція Софії Яблонської на експозиції "Львів'янки"
У фільмі поєднані кадри з подорожей Яблонської Далеким Сходом, островами Океанії, Французької Полінезії та приватних домашніх архівів, відкриваючи маловідомий візуальний бік її спадщини.
Софія Яблонська, фото - "Автопортрет", 1934, Балі
Як зазначає куратор, вибір робіт здійснено з усвідомленням відсутності цілісної та узгодженої історії львівського мистецтва, особливо періоду між світовими війнами.
Після Другої світової війни, що принесла катастрофічні втрати, Голокост, масові переселення й зміну державних кордонів, сформувалися три окремі версії локальної історії мистецтва — польська, єврейська та українська.
Ліворуч - Ерна Розенштейн "Світанок (Портрет батька)", праворуч - "Опівніч (Портрет матері)", 1979
"Львівʼянки" прагнуть показати львівське художнє середовище як спільноту, у якій різні мистецькі голоси творили єдиний культурний простір.
Координаторка виставки — Евеліна Зайонц. Реалізувати експозицію вдалося зокрема завдяки Sofia Yablonska Foundation та Центру міської історії у Львові.
Раніше ми розповідали, що 4 вересня,в день вбивства Василя Стуса в таборі Перм-36 у 1985, у дюссельдорфському Будинку Ґергарта Гауптмана відкрилась виставка "Стус", організована Інститутом Пілецького в Берліні.
