Женя М’якенька – українська акторка театру та кіно. Під час війни жінка не виїжджала за кордон, а продовжувала працювати. Чоловік М’якенької – актор Олександр Зарубей – пішов служити у розвідку. В інтерв’ю "Апострофу Lime" Женя розповіла про "Дикий театр", співпрацю з режисерами, статус дружини військового та критику недоброзичливців.
Женя М'якенька
Читайте також: "Це була потужна боротьба": українському співаку після скасування концертів дозволили виїзд за кордон.
- Женю, наразі Ви маєте творчі проекти лише в "Дикому театрі"?
- Так, увесь мій час займає "Дикий", який, до речі, дуже люблять глядачі, бо він кардинально відрізняється від інших театрів. Заплановані гастролі з виставою "Тіні" Ніки Літкевич до Львова.
- А в чому його кардинальна відмінність?
- Наш театр завжди відкритий до експериментів, має багато цікавих моментів, які раніше академічні театри не дозволяли собі. Хоча зараз у класичних театрах нарешті почали ставити сучасні вистави, особливо на камерних сценах.
- А Ви б хотіли працювати в академічному театрі?
- Не знаю. Дуже важко відповісти. Коли я почала працювати в "Дикому", то пішла до подруги в Драмтеатр імені Лесі Українки на класичну виставу, де мені було просто некомфортно. По-перше, вистава тривала дуже довго, по-друге, оці всі костюми з XIX століття, пишні сукні, кринолін, геть не вразили. Точно не моє.
- А якого театру зараз найбільше потребує суспільство?
- Чесного, відкритого і різноманітного. Щоб можна було і посміятися, і поплакати, і замислитися.
Читайте також: Продюсер опублікував неочікуване фото Андрія Данилка.
- З режисерами Ви одразу знаходите спільну мову?
- Переважно так. Комфортно працювати з людьми, з якими ти на одній хвилі. Я з тих акторок, які завжди щось пропонують. Зазвичай думаю, аби персонаж зробити глибшим і досконалішим. Наприклад, Єва Стрєльнікова, Ірина Громозда, Ніка Літкевич, Діма Андріянов, Саша Березань, Олег Зборовський – творчі особистості, з якими співпрацювати одне задоволення.
"У мене є задуми щодо власної вистави"
- А Ви себе бачите як режисерку?
- Ще в інституті мені пропонували залишитися, аби викладати сценічну мову. Я відмовилася. У мене є така проблема – вмію працювати, але не завжди вмію це доносити людям. Хоча у мене є бажання зробити щось своє, але не про війну, бо зараз це топова тема у багатьох театрах. Є задуми щодо власної вистави.
- Женю, а коли Ви приходили на кастинги, чи доводилося стикатися з людьми, за плечима яких лише кількамісячні курси?
- Зазвичай усе відбувається з режисером один на один. А під час зйомок, на жаль, дуже часто доводилося з цим стикатися. Багато людей, у яких немає досвіду або якісь посередні курси. В таких умовах дуже важко працювати. Коли партнери непрофесійні, вони не можуть тримати текст, все сиплеться. До речі, у нас дуже багато знімаються у великих ролях актори, які не мають акторської освіти.
- Кого Ви маєте на увазі?
- Краще промовчу.
Читайте також: "Гордість зі сльозами на очах": українців розчулив танець військового на протезах.
- Така політика у акторському світі Вас зачіпає?
- Зачіпає, звісно. Бо в мене професійна освіта. А люди часом у 27 виринають із думкою: "А давайте я стану актором або акторкою". І йдуть, бо є якісь зв’язки. А коли ти потрапляєш з такими людьми на майданчик, то не розумієш, як це взагалі відбулось.
"Мені комфортно працювати з людьми, з якими ти на одній хвилі"
- Часом акторам доводиться себе ламати заради ролі, йдучи на певні компроміси та ризики. Як це відбувалося у Вас?
- Ну… голитися налисо мені не доводилося (сміється). Але я завжди кажу, що якщо треба, то це зроблю. Я фарбувала волосся в різні кольори для проектів. Також інтенсивно худла перед серіалом "Юрчишини" Олександра Березаня, бо я там грала стриптизерку, відповідно треба було почуватися комфортно. А так, щоб, наприклад, як Рене Зеллвегер у "Щоденнику Бріджит Джонс", яка набрала заради ролі біля 20 кг, то такого не було.
- Були ролі, які йшли в розріз з Вашим амплуа?
- У фільмі "Роман з детективом" досить непросто було зіграти жінку, яка викрадає дітей, ненавидить їх. Мені потрібно було грубо хапати маленького хлопчика, зображати зверхність тощо. Але за кадром ми дуже класно ладнали з дитиною.
- А табу на сцені маєте?
- Так. Якісь відверті сцени інтимного характеру.
Читайте також: Як склалося життя найскандальнішої пари з шоу "Вагітна у 16" школярки Люди та вчителя інформатики Сергія.
- Але оголення може бути промовистим і нести важливі сенси…
- Звичайно. Наприклад, у виставі "Тест" Тамари Трунової у театрі "Золоті ворота" моя подруга Христя Люба повністю роздягається і це має невульгарний характер.
- А які вистави, пов’язані з темою війни, Вас зачепили?
- Після 2014 – вистава "Погані дороги".
- А якщо говорити про погані вистави, Ви додивляєтеся такий матеріал до кінця?
- Якщо мені не подобається сюжет, я просто дивлюся на роботу акторів.
- Українське кіно під час війни Вас порадувало?
- Мені сподобався фільм "Крашанка" Тараса Дудара. "Лишайся онлайн" Єви Стрельнікової - фільм на військову тематику, над яким я проридала. Дуже крута стрічка "Божевільні" Дениса Тарасова. Актори Віталій Салій, Ірма Вітовська, Дмитро Олійник, Сергій Кисіль просто чудові.
Комедії "Коли ти вийдеш заміж", "Песики" точно не в моєму топі, а "Відпустку наосліп" я взагалі до кінця не додивилася. У фільмі красиві пейзажі, але ні сюжет, ні актори у своїй більшості мене не вразили. Єдині, хто тримав увагу, - це Фєдя Гурінець, Саша Ярема і Наташа Корецька. Я, до речі, була на пробах цього фільму і насправді рада, що мене туди не взяли.
"Переважно люди чіпляються до зовнішності"
Читайте також: Колишній учасник команди Данилка назвав суму, яку йому платив артист.
- Як вважаєте, наразі у царині українського кіно без підтримки Держкіно можна спокійно обійтися?
- Якщо подивитися на рівень фільмів з Нетфліксу, то нам далеко до цього. Але у нас є дуже талановиті сценаристи і режисери. Мені здається, що проблема скоріше у продюсерах, які просто не дають цим людям розкритися і попрацювати.
- У серіалі "Сімейний консультант" Ви граєте в дуеті з Юрієм Дяком. Який він як партнер?
- Так, з Юрою у нас була любовна лінія, з ним взагалі дуже комфортно працювати. Ми знайомі ще з інституту. Хочу нагадати, що серіал піднімає дуже важливу тему. Нам ще дуже довго треба працювати над толерантністю і розумінням людей з аутизмом.
- Ви як дружина військового обмінюєтесь досвідом із іншими відомими жінками, чоловіки яких воюють?
- Ще влітку, коли я по п’ять днів не могла зв’язатися з чоловіком, я бачилася з Катею Вишневою і з Вікою Білан-Ращук, ми розмовляли на цю тему, підтримували одна одну. Я, як і інші жінки, збирала кошти для хлопців, але зараз робити це непросто, бо люди стомилися від війни.
- На якому напрямку воює Олександр?
- Мій чоловік обрав розвідку. Зараз він удома у відпустці. Більше нічого не скажу.
- Ваш чоловік родом з Алчевська. З його батьками, які на окупованих територіях, спілкуєтесь?
- Так, вони під окупацією, але вважають себе українцями. Перед повномасштабним вторгненням планували приїхати на день народження онука. Бабуся готувала сюрприз, але все переламала війна. Протягом трьох років онука вона бачить лише через відеозв’язок.
Читайте також: Нардеп похвалився цінною знахідкою біля Капітолія в США.Нардеп похвалився цінною знахідкою біля Капітолія в США.
- А як Ви ставитеся до чоловіків-знаменитостей, які виїхали за кордон і там залишилися?
- Мене це бісить. Виїхав – сиди мовчки і не повертайся в Україну. Не треба показувати, як ти ходиш по ресторанах, які там гучні концерти, як класно у Маямі тощо. Нехай хоча б грошима армії допоможуть. Зачіпає така поведінка як дружину військового. Мені болить за дитинство наших дітей, яке просто вкрали.
- З виставою "Експеримент або симфонія спокуси" Іллі Ноябрьова Ви були у Харкові. Які враження від міста, яке постійно під обстрілами?
- Ми приїхали в тривогу. Пригадую, як виходимо з вагону і якраз починає волати сирена. А вона не така, як у Києві. Грали виставу на сцені в ТЦ. В приміщенні не було вікон, але ми виступали попри холод. Харків’яни дуже вдячна публіка, вони незламні, як і ми тут, в Києві.
З сином
- Женю, а зі своєї професії Ви хотіли піти?
- Все моє творче життя не полишають такі думки. Лишень закінчуються проекти, ти постійно замислюєшся над тим, аби піти. Словом - крайнощі. Рятує те, що я мама десятирічного сина, тому є на що відволікатися.
- Актори у період творчого затишшя працюють зовсім у інших сферах: хтось таксує, хтось працює у кав’ярні, дехто за кордоном обирає роботу, далеку від творчості і сцени. Розкажіть про свій досвід…
- Я колготки продавала. І це було круто. Хотіла піти працювати у кав’ярню, але мені сказали, що вже застара для цієї справи, тому мене влаштувала сусідка продавчинею. Протягом двох місяців стояла за прилавком. Мене знали всі охоронці і продавці. Люди впізнавали і дивувалися.
Читайте також: "Готує як Бог": кохана Дмитра Кулеби назвала його коронну страву за 150 грн.
- А як Ви реагуєте на критику недоброзичливців?
- Мене з дитинства булили через фігуру. Це зараз жінок вчать любити себе. Я ж усе життя боролася із зайвою вагою і сиділа на дієтах. У 15-річному віці навіть змусила батька повести мене в Інститут краси, де видала: "Я хочу зробити ліпосакцію". На мене подивилися і відправили додому займатися спортом.
Нещодавно мене критикували за широкі плечі, вважаючи, що займалася плаванням. Були уїдливі коментарі, мовляв, як можна бути акторкою з такими плечима. Переважно люди чіпляються до зовнішності.
- Тих заробітків, які Ви маєте як акторка, Вам вистачає?
- Коли є зйомки, так. А театр – це просто віддушина.
