Останні дії російської влади – звільнення Надії Савченко, заява прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова про підтримку повернення Україною східних регіонів – можуть свідчити про те, що Кремль змирився з можливими репутаційними втратами і готовий піти з Донбасу. Однак Володимир Путін і в цьому випадку намагатиметься максимально нашкодити Україні, застерігає російський політолог Дмитро Орєшкін у колонці для "Апострофа".
Повернення Савченко, заяви Пєскова про Донбас та висловлювання пана Медведєва в Криму про те, що грошей немає, – мені здається, що всі ці речі взаємопов'язані. Путін відчуває себе у звуженому коридорі можливостей. Звільнення Савченко, як мені здається, стало ще й сигналом Заходу про пом'якшення позиції. Через це Путін серед своїх найбільш жорстких прихильників втратив очки. Він став схожим на слабака і в значної частини населення РФ. Але, оскільки для Путіна населення – це та річ, якою можна маніпулювати за допомогою телебачення, він з цього приводу не дуже засмучується. У нього була підтримка 85%, нині буде 80% або 75%... Та хоч і 60%, нічого страшного. Для нього важливо інше: зберігати контроль над медійними ресурсами і головне, щоб йому не було альтернатив. А жодних альтернатив і близько немає. Так, він втрачає підтримку якраз зі сторони найжорсткішого патріотичного крила, але ситуацію в Росії контролює цілком.
Та ось на що я вважаю за необхідне звернути увагу, дивлячись з Росії на Україну. Зрозуміло, що в РФ не буде ресурсів для того, щоб "відірвати" від України Донбас. Я ще два роки тому казав, що військове перетягування Донбасу зміниться мирним "перевпихуванням" його один одному. Тому що це отруєне яблуко. Тому що розбита інфраструктура, розчаровані люди, у найближчі кілька років ця територія не буде виробляти щось економічно гідне. Це територія, куди треба закачувати величезну кількість грошей. До того ж без віддачі, тому що потрібно буде виконувати офіційні програми, треба годувати бюджетників. А жодної серйозної оподатковуваної або тим більше прибуткової діяльності там не виникне.
Для України це яблуко удвічі отруєне. Адже ті люди, які там (на Донбасі, - "Апостроф") залишаться, і їх абсолютна більшість, за київську владу не голосуватимуть на вільних виборах. Війна – це річ важка. І "западенців", як вони там кажуть, підтримувати не будуть протягом, можливо, навіть найближчого покоління. Тому питання про повернення Донбасу хоч і супроводжується для Путіна деякими іміджевими втратами, але це йому спину не ламає. Він пережив іміджеві втрати, пов'язані з втратою проекту "Новоросія" (про що також дуже багато говорилося), він пережив іміджеві втрати, пов'язані з відпусканням такої "страшної злочинниці" з точки зору "патріотів", як Савченко... Він переживе і Донбас. Це на Донбасі будуть казати, що "Путін " злив", але про це і так давно говорять. До цього все і йде.
Питання – що далі? Путін ніколи не робить комбінації в один хід. Він завжди робить як мінімум "двійку", спарені комбінації, якщо користуватися термінами дзюдо. Спочатку – "підсікання", потім – перехід на "передню підніжку". Наступний його крок, на мою думку, - це спроба запхати Донбас в Україну, щоб Україна платила за це задоволення. Уже сьогодні ми бачимо конфлікт навколо оплати газу для Донбасу. Використовуючи вплив "польових командирів", російських громад, зробити так, щоб ця територія де-факто перебувала під ідеологічним і неочевидним адміністративним впливом Кремля.
При цьому я бачу наступний, другий хід. Якщо Донбас повертається в Україну, я легко можу уявити, що крайні українські націоналісти отримають негласно підтримку з Кремля. Це звичайна робота провокаційних діячів, аналітиків, агентів... І після цього на Донбасі провокується чистка. У тому числі, за етнічною ознакою. Я цілком можу уявити, що в Україні знайдеться п'ять десятків безумців, які будуть мститися росіянам за Надію Савченко і ще за щось. І це було б дуже великим успіхом для Кремля: "ось вам наочні приклади: ми поступилися, ми виявили гнучкість, а тут почалися етнічні чистки". Досвід вже є в Югославії. Тому спровокувати подібне і тут – раз плюнути. Використовуючи потужну агентуру, використовуючи гроші, використовуючи дерев'яні голови відморожених націоналістів, а вони в будь-якій країні. Використовуючи Надію, в якої є два роки у в'язниці, після чого будь-яка людина озвіріє... Я дуже радий, що її звільнили, але просто треба дивитися на крок уперед.
Я не та людина, яка може і повинна давати поради українській владі. Але оскільки я досить непогано знаю організацію своєї влади, то ні на мить не стану сумніватися: якщо вона захоче якось нашкодити і зіпсувати життя Україні, то вона повз цієї можливості не пройде. Це абсолютно точно.
Цей розворот Путіна був вимушеним. Для нього дійсно дуже болючим стало приєднання Криму (це коштує 150 мільярдів рублів на рік), путінська економічна модель виявилася досить слабкою. Але при цьому він намагатиметься залишити якомога більше отруєних плодів і прихованих мін. Це потрібно розуміти.
Тому можна вимовляти як завгодно патріотичні речі на кшталт того, що "ми відновимо контроль", і Порошенко це вимовляє, але хапати отруєну наживку, яка вже підвішена, – не варто.
