Верховна Рада України 2 червня має розпочати розгляд конституційних змін у частині реформи правосуддя, а також нову редакцію закону про судоустрій та статус суддів. Запропоновані в них зміни практично повністю підтримуються суспільством, але не підтримуються представниками судової влади, оскільки передбачають значне оновлення судового корпусу і дозволяють контролювати відповідність доходів реальному рівню життя суддів та членів їхніх сімей.
Суть пропонованих змін є досить радикальною, що, напевно, є очікуваним у світлі провалу попередніх ініціатив. Законодавчі спроби повернути довіру громадськості до судів із тріском провалилися. Судова система ще раз підтвердила, що її влаштовує наявний порядок речей. Процес переобрання голів судів, який повинен був показати якісний рівень суддівського самоврядування, привів до оновлення тільки в 20% випадків, у всіх інших випадках судді були переобрані. Крім того, жодного суддю так і не був люстровано.
Потрібно зазначити, що похапцем народні депутати виконують лише частину роботи, не встигаючи підготувати та розглянути інші необхідні для успішного завершення судової реформи закони щодо адвокатури, зміни до процесуальних кодексів тощо. Однак Петро Порошенко квапить депутатів, закликаючи вже в червні проголосувати за відповідні зміни, які дозволять максимально деполітизувати і перезапустити судову систему.
Нові суди
Авторами законопроекту передбачається, що система судоустрою буде складатися з місцевих судів, апеляційних судів і Верховного суду. "Будуть ліквідовані всі вищі спеціалізовані суди, створені апеляційні, антикорупційний та патентний суди. Для уніфікації судової практики передбачається створення Верховного суду, який об'єднає функції вищих судів і повинен бути створений протягом шести місяців після прийняття закону. Конкурсні процедури дозволяють набрати до Верховного суду людей з незаплямованою репутацією. У його складі будуть діяти п'ять структурних підрозділів: Велика палата Верховного суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний суд, Касаційний кримінальний суд і Касаційний цивільний суд", - пояснив "Апострофу" член комітету Верховної ради з питань правової політики та правосуддя Олександр Грановський (БПП).
Новий ВС буде тлумачити судову практику таким чином, що вона буде обов'язковою для нижчестоящих судів. При цьому рішення, яке прийме ВР, буде остаточним. Ще одним нововведенням законопроекту є створення у судовій системі нових вищих спеціалізованих судів як судів першої інстанції з розгляду певних категорій справ. Це Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Апеляційний перегляд рішень буде здійснювати ВС, а касаційний – Велика палата у Верховному суді.
Водночас суддя Конституційного суду з 2006 по 2015 рік Віктор Шишкін вважає введення антикорупційних судів вотумом недовіри суддям. "Це все не ново, і це все певні маніпуляції. І антикорупційний суд, який може бути, а може і не бути, - це недовіра іншим судам. Отже, у нас є дуже чесні та нечесні судді. Якби я був суддею, то вважав би це недовірою до мене і подав би у відставку. Є ж якісь морально-етичні норми. Нормальні суди можуть нормально працювати", - зазначає Шишкін.
Кадрова революція
Законопроект передбачає зміну статусу судді. Зокрема, підвищено вікові та професійні цензи до кандидатів на цю посаду, а також вдосконалено конкурсний принцип їхнього призначення.
Олександр Грановський уточнює, що успіх реформи в першу чергу залежить від кадрових рішень: "Можливо, основною і найбільш складною метою цих законодавчих змін є найбільш якісне оновлення суддівського корпусу, тестування діючих суддів і запуск відкритих конкурсів на вакантні посади з прозорими і зрозумілими критеріями відбору. Відповідно до законопроекту, кандидатом може бути не тільки суддя, а й адвокат, науковий співробітник або інший фахівець з достатнім досвідом роботи у сфері права. Якщо він буде відповідати кваліфікаційним вимогам, пройде відповідне тестування професійних знань і перевірку доброчесності, то зможе приступити до виконання обов'язків судді".
Призначення суддів фактично здійснюватиме Вища рада правосуддя. Верховна рада повністю виключена з процесу призначення або звільнення суддів, а функції президента зводяться більше до церемоніалу і формального підписання наказу. Як пояснив Олександр Грановський, таким чином автори документа врахували вимоги Венеціанської комісії. Право глави держави звільняти суддів перейде до компетенції Вищої ради правосуддя, який буде передавати президентові відповідні подання. "Цей факт був приводом для різних спекуляцій, оскільки багато хто трактували такий підхід як формальну передачу права про призначення суддів від парламенту до президента. Однак це не відповідає дійсності, оскільки президент не може відмовити або повернути подання – він тільки підтверджує вже прийняте рішення Вищої ради правосуддя. Така практика є в ряді європейських країн", — підкреслив депутат.
Віктор Шишкін також зазначає важливість кадрової політики і попереджає, що запропонована реформа не спрацює, якщо вплив глави держави на призначення суддів збережеться: "Призначення президентом - це кулуарно-кабінетне призначення свого під себе. У цьому полягає супернебезека".
Законопроект також передбачає переатестацію суддів, які були призначені на свої посади строком до 5 років, а також призначення на посади у новостворені суди тільки з конкурсного відбору. Завдяки цим механізмам автори планують оновити до 1800 з майже 8000 суддів, які працюють в Україні.
Резонансні нововведення
Упровадження функціонального імунітету: законопроектом передбачено, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за прийняте ним судове рішення, за винятком здійснення ним злочину або дисциплінарного проступку. Водночас судді будуть нести кримінальну відповідальність за злочини у загальному порядку.
"Це правильно, тому що останнім часом ми всі не раз ставали свідками просто диких вчинків з боку представників судової влади, і часто ці вчинки були безкарними. Законопроект передбачає, що суддя не може бути затриманий до винесення обвинувального вироку судом без згоди Вищої ради правосуддя, якщо це сталося при здійсненні ним тяжкого чи особливо тяжкого злочину", - зазначив директор Міжнародного центру перспективних досліджень Сергій Кіщенко.
Створення Громадської ради чесноти: Ця рада буде складатися з журналістів, адвокатів, науковців, громадських діячів. Вона повинна збирати інформацію щодо судді або кандидата на цю посаду. Такі відомості допоможуть Вищій кваліфікаційній комісії суддів України встановити, наскільки ця людина відповідає критеріям професійної етики та чесноти, що пред'являються до суддівського корпусу.
Декларування: Щорічно до 1 лютого судді повинні будуть заповнювати на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів декларації чесноти і родинних зв'язків. У декларації родинних зв'язків необхідно буде вказувати дані про родичів, їхні службові посади, якщо вони працюють або працювали в судах, прокуратурі, деяких державних органах і службах, а також є народними депутатами або депутатами місцевих рад.
За порушення порядку подання даних у декларації родинних зв'язків або подання завідомо недостовірних або неповних відомостей суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
У декларації чесноти потрібно підтвердити відповідність рівня судді майну, яке є в нього і членів його сім'ї, та одержаним ними доходам. Обидві декларації будуть у відкритому доступі.
Пропоновані кроки реалізації судової реформи — одні з небагатьох рішень, ініційованих останнім часом владою, які практично повністю підтримує суспільство, але не підтримують представники судової влади! І мотивація не продиктована бажанням просто зберегти стару систему. "Будь-які конституційні зміни в умовах війни, як написано у статті 157 (Конституції), навіть суперпозитивні – дуже небезпечні для України. Ми таким чином повністю йдемо у фарватері Путіна і говоримо, що в нас немає агресії", - пояснює Віктор Шишкін.
