Найближчим часом зміняться одразу три іноземні представники в Україні — місце нинішнього посла США в Україні Джеффрі Пайєтта займе Марі Йованович, а посла ЄС Яна Томбінського змінить Хьюг Мінгареллі. Поки невідомо, хто стане головою німецького дипвідомства замість Крістофа Вайля. На думку експертів, призначення жорстких дипломатів Йованович і Мінгареллі не спростять життя українського уряду, хоча можуть бути Україні суттєво корисними.
Упродовж попередніх трьох місяців, починаючи з квітня, по черзі з'являлися новини про зміну трьох іноземних послів в Україні. У квітні стало відомо, що ЄС вибирає наступника свого посла в Україні Яна Томбінського. Місяцем пізніше офіційно підтвердилася інформація, що естафетну паличку посла США в Україні у Джеффрі Пайєтта візьме Марі Йованович. А в червні анонсував свою планову відставку посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль, який у середині місяця оголосив, що залишить посаду "через два тижні".
Крістоф Вайль виконував обов'язки посла в Україні з 2012 року. Цей період, за словами дипломата, був найбагатшим у його кар'єрі. Вайль ще тоді сказав, що його колега вже отримав агреман — тобто попередню згоду держави на призначення посла — від українського уряду, але відмовився назвати його ім'я.
Ще одна планова ротація — зміна посла Європейського Союзу в Україні Яна Томбінського, який за традицією відпрацював чотири роки. Його наступником буде француз (а не італієць, як часто помилково пишуть ЗМІ) Хьюг Мінгареллі. Зараз він займає посаду виконавчого директора в Європейській службі зовнішніх дій з питань Північної Африки, Близького Сходу, Аравійського півострова, Ірану та Іраку.
Мінгареллі працював фінансовим аналітиком у Парижі, був у Європейській палаті аудиторів, обіймав посаду керівника групи для СНД Генеральної дирекції Європейської комісії з зовнішніх зв'язків. Пізніше він очолював місію Європейського агентства з реконструкції в Чорногорії, Сербії, Косово та Македонії. У 2002-2007 роках у тій самій Гендирекції Єврокомісії він курирував Східну Європу, Кавказ, Центральну Азію і південне узбережжя Середземномор'я. Також дипломат був головним представником ЄС з "нової посиленої угоди" з Україною, яка потім стала Угодою про Асоціацію між Києвом і Брюсселем.
Для країни, в якій йде війна, досвід Мінгареллі, який займався конфліктними Сирією, Лівією та Іраком, може стати вкрай корисним. Можна припустити, що зараз ЄС вважає діалог між Євросоюзом та Україною недостатньо продуктивним, як і процес реалізації Мінських угод. Досвід його роботи з головним європейським дипломатом Федерікою Могеріні може посприяти налагодженню більш ефективного двостороннього співробітництва Києва з Брюсселем.
Дипломат і голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Василь Філіпчук зізнається, що знайомий з Мінгареллі вже 20 років і може гарантувати, що цей чоловік показав себе дуже непростим, але абсолютно надійним партнером. "Він ніколи не обіцяє того, чого не може зробити, ніколи не говорить зайвого, але завжди робить, що каже, — сказав Філіпчук "Апострофу". — Він здатний переконувати брюссельську бюрократію. Саме те, що це не поляк, словак або британець, а представник Франції, забезпечить його точці зору вагу та довіру з боку європейських чиновників. Ця людина більше 10 років займалася Україною, і саме завдяки їй був забезпечений прогрес у виконанні Угоди про партнерство та співробітництво. Мінгареллі тоді у звіті написав, що угода має базуватися на стратегії інтеграції України в Європейський Союз. Він не буде вистрибувати з штанів і говорити, як він любить нашу країну, але справами буде реально посилювати двосторонні відносини. Думаю, що це кращий вибір серед усіх, кого могли відправити в Україну."
Марі Йованович з 2012 року займала посаду головного заступника помічника держсекретаря у Бюро з європейських і азіатських справ. Раніше була послом США в Киргизстані та Вірменії. В Україні вона займала посаду помічника посла в 2001-2004 році. Якраз у цей період навколо нашої країни вибухнули скандали щодо "плівок Мельниченка" та комплексів радіотехнічної підтримки "Кольчуга", які Україна нібито поставила режиму Саддама Хусейна в Іраку. Йованович була однією з тих, хто висував такі звинувачення Адміністрації президента Леоніда Кучми. Дипломат зросла в канадській родині емігрантів з Росії та Німеччини, вільно володіє російською мовою.
Американіст, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України і екс-радник посольства України в США Олександр Потєхін бачить у зміні посла стандартну планову ротацію і підкреслює, що посли не змінюють політику держави: "Вважаю, що Пайєтт, з точки зору США, працював успішно. Я не бачу ніяких заяв або вчинків, які б суперечили загальному американському політичному курсу щодо України. Як відомо, він відправиться в Грецію, де також непроста ситуація. Йованович — досвідчений дипломат, вона вже працювала в колишніх республіках Радянського Союзу. Шукати тут політичний підтекст не варто". Також свою думку про зміну посла США "Апострофу" висловила голова парламентського комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. Нардеп наголошує, що стратегічний курс США зі зміною посла не змінюється: "Пайєтт виступав за політичні реформи, створення антикорупційних інституцій. Немає сумнівів, що американська сторона очікує від нового посла не менш активних зусиль, щоб Україна не зупинялася на шляху реформ, а рухалася далі".
Водночас на умовах анонімності українські дипломати зазначають складність характеру наступного посла США в Україні. Порівняно з Пайєттом, вона є незрівнянно більш жорстким дипломатом. Один зі співрозмовників назвав Йованович свого роду "мінікопією Нуланд", тому що вона готова змушувати партнера йти тим чи іншим шляхом, використовуючи для цього весь доступний спектр інструментів. Про таке саме говорять і американські експерти, які називають Йованович прекрасним і досить принциповим політиком. Незважаючи на те, що сенатори не скупилися на похвали Джеффрі Пайєтту за проведену в Україні роботу, можна очікувати, що призначення більш жорсткого дипломата продиктовано бажанням Адміністрації Обами посилити свій вплив на українську політику.
