Сергій Надал уже понад півтора десятка років поспіль перебуває у кріслі міського голови Тернополя. За цей час він відзначився закликами усунути від влади президента-втікача Віктора Януковича у грудні 2013 року, запровадженням у 2017 році в місті електронної безготівкової системи оплати за проїзд.
З іншого боку, довкола Надала постійно скупчуються хмари корупційних скандалів. Надто це помітно в останні роки, коли його фінансами зацікавилося НАБУ.
В інтерв’ю «Апострофу» Сергій Надал поділився найбільшими здобутками за 16 років перебування на посаді, розповів, як Тернопіль відновлюється після ворожих атак, про фінансові втрати бюджету та атаки ботів. Також мер відповів на запитання про розслідування НАБУ й статки дочки Анастасії.
– Пане Сергію, цього року 30 листопада виповниться 16 років з моменту вашого вступу на посаду мера Тернополя. Якими є ваші найбільші досягнення і прорахунки за цей тривалий час?
– За 16 років Тернопіль змінився кардинально. Транспорт: ми одними з перших в Україні запровадили єдиний електронний безготівковий квиток у всьому громадському транспорті — і комунальному, і приватному. Впровадили безконтактну оплату банківськими картками, послугу «Єдиний квиток» з безкоштовною пересадкою. Місто закупило десятки низькопідлогових автобусів і тролейбусів, збудовано нові тролейбусні лінії на Збаразькій-Бродівській, Торговиці, Українки-Протасевича. Збережено безкоштовний проїзд для пільговиків — пенсіонерів, школярів і студентів навіть під час війни.
Інфраструктура. Ще у 2011 році ми обрали стратегічним напрямом діяльності ремонт дворів, прибудинкових територій, міжбудинкових проїздів. За ці роки капітально відремонтовано сотні вулиць, тротуарів, дворів. Побудовано понад сорок спортивних майданчиків зі штучним покриттям, два скейт-парки. Встановлено сотні дитячих майданчиків у дворах. Повністю реконструйовано набережну Тернопільського ставу, дамбу по Руській, шляхопровід на Об'їзній, Привокзальну площу. Побудовано найдовший аераційний фонтан на міському ставі.
Цифровізація. Одними з перших в Україні запровадили цифрове місто — мобільний додаток «е-Тернопіль», сіті-бот «Назар», «Реєстр громади», який скасував обіг понад 400 тисяч довідок на рік. Запустили «Відкритий бюджет», де кожен житель громади може побачити яке розприділення бюджетних коштів, «Громадський бюджет», «Шкільний бюджет».
Медицина: створили два медичні кластери, відкрили реабілітаційні центри, запустили мобільну стоматологію на фронті.
Освіта: провели масштабну термомодернізацію закладів освіти, відкрили нові садочки, встановили камери відеоспостереження у всіх освітніх, медичних закладах, встановлено протипожежні системи у всіх школах. Фінансування освіти зросло до понад двох мільярдів на рік.
Безпека: встановили понад 1685 камер відеоспостереження по місту, реалізували програму «Безпечний двір», облаштували понад 300 укриттів.
Щодо прорахунків — завжди хочеш більше і швидше. Не все вдалося реалізувати з тими ресурсами, які маємо. Але я вважаю головним результатом те, що місто стабільно жило, працювало, народжувало, реалізовувало свої можливості ці роки і витримує найважчий виклик — повномасштабну війну.
– А що вдалося зробити в межах міста за минулий рік? Які проєкти вдалося реалізувати? Можливо, скажете і про те, що не встигли або не змогли зробити?
– Зроблено чимало, спробую коротко по основних напрямках.
Підтримка ЗСУ залишається пріоритетом №1. На програму «Обороноздатність» у 2025 році спрямовано понад 265 мільйонів гривень. Передали на військові частини тисячі дронів, засоби РЕБ, тепловізори, транспорт. Більше трьох тисяч наших захисників отримали допомогу на спорядження.
Окремо — родини Героїв. Близько 1337 членів сімей загиблих щомісяця отримують від громади допомогу. Ми організували для дітей Героїв відпочинок у Польщі, Литві, Швеції. Ми не можемо повернути їм батьків, але можемо і повинні бути поруч.
Ветерани. Відкрили реабілітаційний центр — дякуємо меценатам у відкритті центру RECOVERY з Фондом Пінчуків, центр ментального здоров'я «Повернення». У Тернополі продовжує працювати грантова програма, коли ветерани отримують кошти на розвиток власного бізнесу. Хлопці повертаються — і місто має дати їм можливість жити повноцінно.
Це, до речі, пов'язано з безбар'єрністю. Для нас це не абстрактна тема — наші захисники повертаються після поранень, і місто має бути до цього готове. Ми зараз активно реалізуємо проєкт «Рух без бар'єрів» — понижуємо бордюри, ремонтуємо тротуари, і в центрі, і у спальних районах. Ми розпочали ці роботи ще у 2022 році, коли зрозуміли, що війна надовго. Безбар'єрні маршрути вже сполучають лікарні, реабілітаційні та ветеранські центри по усьому місту. Тернопіль регулярно проводить заходи з адаптивного спорту для ветеранів.
У медицині зробили серйозний крок. Створили два медичні кластери, відкрили нові відділення, поставили ангіограф, інсультний блок. Вперше запровадили імплантацію зубів для ветеранів. Наші стоматологи з комунальних лікарень регулярно виїжджають на фронт, щоб допомагати військовим.
Освіта — це понад два мільярди фінансування. Відкрили новий садочок, продовжуємо масштабний проєкт термодернізації шкіл та дитячих садків. У всіх школах міста вже встановлені камери відеоспостереження та тривожні кнопки.
Ну і цифровізація не стоїть на місці. «е-Тернопіль» — нові сервіси: оцінка поїздки в транспорті, оплата за паркування, безкоштовні години для паркування для учасників бойових дій, запис до спортивних шкіл, перевірка і сплата податків прямо в додатку.
Що не встигли? Завжди є речі, які хотілося б зробити швидше. Але під час війни пріоритети зрозумілі — і ми їх чітко дотримуємося.
– Геть нещодавно минуло 4 роки з дня початку повномасштабки. За ці роки ворог не раз бив по місту. Скільки загалом було ударів і чи все вдалося відновити з того, що підлягає відновленню?
– Війна показала, що під загрозою всі українські міста, навіть ті, що далеко від лінії фронту. Тернопіль — не виняток.
Найтрагічніша дата — 19 листопада 2025 року. Ракети влучили в житлові багатоповерхівки на вулицях Василя Стуса та 15 Квітня. Загинуло майже сорок наших земляків, серед них семеро дітей. Десятки людей поранено. Сотні родин втратили домівки. Це найчорніший день в сучасній історії нашого міста.
Щодо відновлення, ситуація різна по кожному об'єкту. Будинок на Стуса не підлягає відновленню — там було пряме влучання, руйнування не дозволили відновити будинок. Земельну ділянку продадуть з аукціону, а гроші розприділять між постраждалими. У будинку на 15 Квітня частина мешканців вже повернулася до своїх квартир. В одному з під'їздів, де квартири повністю вигоріли, ще тривають ремонтні роботи.
Були й інші удари по місту за ці чотири роки — по інфраструктурних об'єктах, по енергетиці. Але кожен раз громада відновлювалася.
Але є речі, які не виміряти ремонтами — це втрачені життя. І це велика трагедія для нашого міста.
– В одному з інтерв'ю ви казали, що школи та садочки, а також лікарні забезпечені альтернативною генерацією. А чи зводяться захисні споруди для захисту енергетичних об'єктів міста?
– Ми розуміємо, що енергетична безпека — це питання виживання міста в умовах війни. Росія цілеспрямовано б'є по енергетичній інфраструктурі, і ми маємо бути готові до будь-якого сценарію.
Що зроблено. Усі школи, садочки та лікарні забезпечені генераторами безперебійного живлення. У двох лікарнях додатково облаштовано власні свердловини для автономного водопостачання. Це означає, що навіть у найскладніших умовах — якщо зникне і електроенергія, і централізоване водопостачання — наші лікарні зможуть працювати деякий час в автономному режимі і рятувати життя.
Але ми не хочемо лише реагувати — ми хочемо системно вирішувати питання енергетичної стійкості. Тому розпочинаємо реалізацію проєкту «Енергопарк Тернопіль». Це створення сучасної системи виробництва електроенергії для потреб міста: сонячні електростанції, вітрова генерація, системи накопичення енергії. Мета проста — забезпечити стабільне електропостачання для критичної інфраструктури: водо- і теплопостачання, комунальних підприємств, потреб мешканців. Ми вже оголосили конкурс для залучення приватного інвестора. «Енергопарк Тернопіль» — це крок до енергетичної незалежності нашої громади.
Ми також регулярно проводимо навчання для екстрених служб ще з 2022 року. Відпрацьовуємо алгоритми дій у критичних ситуаціях — відсутність електроенергії, газу, особливо при морозах. Служби проходять весь цикл: від оповіщення до зливу води з мереж і навчальної евакуації. Дай Боже, щоб не довелося це застосувати, але ми маємо бути готові.
Щодо захисту самих енергетичних об'єктів, деталі я не можу розголошувати. Це стосується критичної інфраструктури, і в умовах воєнного часу будь-яка інформація може бути використана ворогом. Скажу одне: ми робимо все, що в наших повноваженнях.
При цьому важливо розуміти: протиповітряна оборона — це виключна компетенція держави та Збройних Сил. Міська рада не може самостійно забезпечити місто засобами ППО, тому ми системно закуповуємо антидронові засоби і передаємо їх військовим. Також: модернізуємо системи оповіщення, облаштовуємо укриття як стаціонарні так і тимчасові. Загалом у місті понад 300 укриттів, і ми продовжуємо працювати над збільшенням їх кількості. І головне — регулярно допомагаємо нашим Збройним Силам України.
– У Тернополі загалом є понад 200 укриттів, за даними на кінець 2024 року. Чи змінилася їхня кількість зараз? Чи плануєте будувати нові укриття?
– Так, на кінець 2024 року дійсно було понад 200 укриттів. Зараз фонд захисних споруд цивільного захисту громади налічує вже понад 300. Ми суттєво наростили цю кількість, зокрема шляхом пристосування наявного підземного простору, будівництва нових укриттів та реконструкції наявних підземних приміщень.
Головний пріоритет — діти і здоров'я. Ми забезпечили укриттями всі заклади освіти та всі заклади охорони здоров'я.
Чи плануємо будувати нові? Так, це постійний процес. Ми не зупиняємося. Працює комісія, яка перевіряє стан захисних споруд та оцінює об'єкти, де можна облаштувати найпростіші укриття.
Знайти найближче укриття тепер просто — уся інформація є на сайті міської ради в розділі «Е-сервіси» та в додатку «е-Тернопіль».
– З березня минулого року у місті триває будівництво житла для переселенців. Сума контракту на будівництво складає 9,5 мільйонів євро. Це гроші, виділені ЄС. На якому етапі нині перебувають роботи? Коли плануєте завершити будівництво?
– Проєкт рухається. Це будинок для 500 внутрішньо переміщених осіб загальною площею понад шість тисяч квадратних метрів. Дві секції по шість поверхів вже збудовано, зараз будується сьомий поверх по обидвох секціях. Встановлені вікна, оштукатурено перший і другий поверхи. Планове завершення — четвертий квартал цього року.
Це дім для людей, які втратили свої домівки через війну. І я вдячний Європейському Союзу за фінансування — 9,5 мільйонів євро, повністю за їхні кошти. Міжнародна підтримка працює і дає конкретний результат.
– До слова, яка кількість ВПО сьогодні живе у Тернополі та громаді? Як вони адаптувалися?
– У нашій базі зареєстровано понад 28 тисяч українців, які були змушені покинути свої домівки через війну. Скільки реально живе в Тернополі — точну цифру назвати складно, бо хтось повертається, хтось переїжджає. За даними Пенсійного фонду, допомогу отримують близько 4 500 осіб.
Як адаптувалися? Знаєте, я пам'ятаю перші дні повномасштабного вторгнення, коли тернополяни відчиняли двері своїх квартир для людей, яких бачили вперше в житті. Це було щось неймовірне. Люди з різних міст України стали частиною нашої громади — їхні діти ходять у наші школи і садочки, дорослі працюють, беруть участь у житті міста. Це наші співвітчизники, яких доля привела до Тернополя, і ми робимо все, щоб вони почувалися тут вдома.
– Ви казали, що на початку повномасштабки тернополяни добровільно і охоче віддавали свої квартири ВПО. А були випадки, коли завищували оренду? І чи є вони досі в контексті життя наших співвітчизників із зони бойових дій у Тернополі?
– На початку повномасштабного вторгнення тернополяни масово і добровільно відкривали двері своїх квартир. Це була справжня хвиля людської солідарності. Можливо, десь окремі випадки завищення оренди і траплялися — у будь-якому великому місті є різні люди. Але міський голова не є стороною приватних орендних відносин між громадянами — це сфера цивільного права, і ми не маємо повноважень ні контролювати, ні регулювати ціни на оренду приватного житла.
– Андрій Садовий каже, що він звільнив свою співробітницю, дізнавшись, що та завищує оренду для ВПО. Чи є якась система покарань для тернополян, котрі хочуть нажитися на людях із небезпечних для життя територій України?
– У нас таких випадків не було. Але навіть якби були — мені ці випадки невідомі. Це відносини між двома громадянами, і регулюються вони Цивільним кодексом, а не рішеннями міської ради. Кожне місто вирішує це по-своєму, я не буду коментувати дії колег.
Ми сфокусовані на реальній допомозі — працює гуманітарний штаб, який забезпечує людей продуктами і необхідними речами. І головне — будуємо житловий будинок для 500 ВПО за кошти ЄС. Це системне рішення, яке дає людям власне житло.
– Тернопільська міська рада планує закупити 12-метрові тролейбуси на 2 мільйони євро з коштів Європейського інвестиційного банку. Скільки тролейбусів хочете придбати на цю суму?
– У нас тут хороша новина. Ми очікуємо 17 нових низькопідлогових тролейбусів українського виробника «Електрон». До кінця літа вони вже мають вийти на маршрути Тернополя. Кожен тролейбус розрахований на 106 пасажирів, з яких 34 місця сидячі. Це найбільше оновлення електротранспортного парку міста за останні 15 років. Закупівлю профінансовано за кошти позики Європейського інвестиційного банку.
Але на цьому не зупиняємося. Ми вже оголосили закупівлю ще 5 нових тролейбусів за 2 мільйони євро — теж у рамках проєкту ЄІБ. Це частина великого проєкту модернізації тролейбусного транспорту, який включає також продовження контактної мережі, модернізацію тягових підстанцій, модернізацію депо.
Тернопіль свідомо зберігає і розвиває електротранспорт. І важливо, що ми закуповуємо в українських виробників — це підтримка і нашої промисловості.
– Також ви казали, що у 2023 році, коли з місцевих бюджетів забрали військове ПДФО, це дуже вдарило по міській скарбниці. Скільки грошей недоотримав міський бюджет з дня, коли забрали цей ПДФО?
– З моменту вилучення «силового» ПДФО у жовтні 2023 року наші втрати склали близько 2,2 мільярда гривень. Щороку це приблизно 900 мільйонів — тобто близько 30 відсотків річного плану власних доходів загального фонду. Це колосальна сума.
І тут важливо розуміти: вилучили не лише ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців. Забрали також податки від працівників Національної поліції, ДСНС, СБУ та інших силових структур, які знаходяться на території нашої громади, працюють тут, користуються нашими послугами — дорогами, школами, лікарнями. Але податки від їхніх зарплат до місцевого бюджету більше не надходять.
Це суттєво обмежує наші можливості фінансувати бюджетні програми і цільову допомогу ЗСУ. При цьому ПДФО залишається головним бюджетоформуючим джерелом. У 2025 році фактичні надходження склали понад 2 мільярди 90 мільйонів, ми навіть перевиконали план на 63,5 мільйона. Тобто громада працює, економіка міста тримається, люди сплачують податки.
Але втрата 900 мільйонів щороку — це реальність, з якою ми живемо і яка стримує розвиток міста. Попри це, ЗСУ, поліція, ДСНС продовжують звертатися за допомогою до міської ради, і Тернопіль продовжує закупляти необхідну техніку та обладнання відповідно до місцевої програми.
– У міському бюджеті передбачено 151 мільйон гривень на оборону на цей рік. Яка структура цієї цифри? Що сюди входить?
– На Програму «Обороноздатність» на 2026 рік передбачено 385 мільйонів, з них наразі виділено 151,8 мільйона. Це перший транш — решта буде виділятися протягом року.
Куди йдуть ці кошти? Кілька основних напрямів. Перше — забезпечення боєздатності наших підрозділів: обладнання, техніка, запасні частини, транспорт, засоби зв'язку, засоби розмінування. Друге — медична допомога військовослужбовцям та членам сімей загиблих і зниклих безвісти. Третє - соціальна підтримка цих же категорій. І четверте — забезпечення діяльності добровольчих формувань нашої громади.
Тобто це комплексна програма — від дронів і техніки до лікування і соціальної підтримки родин. Це живі гроші, які йдуть конкретним людям і конкретним підрозділам.
– Голова Львівської ОВА Максим Козицький каже, що зарплату муніципальних чиновників треба збільшити. Яка у вас зараз зарплата? І чи згодні ви з Козицьким? Наскільки сильно треба збільшити зарплату?
– Моя зарплата відображена в декларації — це відкрита інформація, кожен може подивитися. Скажу одне: всі нараховані мені премії щомісяця перераховуються на рахунок військової частини А3215.
Щодо позиції Козицького — я розумію, про що він говорить. Муніципальні службовці працюють в умовах війни, несуть величезну відповідальність, часто працюють цілодобово. Є проблема відтоку кадрів — люди йдуть у приватний сектор, де зарплати вищі. І це реальна загроза для якості управління містами.
Водночас, коли країна воює, коли люди на фронті ризикують життям, коли громади рахують кожну гривню на дрони до цієї теми треба підходити делікатно. Люди мають бачити, що немає окремо влади, а окремо жителів. Ми усі разом українці, ми усі разом громада, і ділимо спільно і радість, і горе.
– Які у вас стосунки з обласною владою і з Банковою?
– Зараз війна. І під час війни єдине, що має значення, — це результат. Ми конструктивно працюємо і з обласною військовою адміністрацією, і з центральною владою. Координуємо питання оборони, безпеки, соціального захисту, енергетики. Є спільні проєкти, є щоденна комунікація.
Чи є різні бачення окремих питань? У будь-якій системі управління це нормально. Але ми вирішуємо ці питання в робочому порядку, а не через медіа. Під час війни будь-які публічні конфлікти між рівнями влади — це подарунок ворогу. І я свідомо дотримуюся цього принципу.
– Недавно міська рада заявила про бот-атаку на вас, пане Сергію. Який був характер цієї атаки? Що писали боти? І взагалі, що відомо особисто вам про це? Чи це росіяни? Чи, може, ні?
– Так, протягом лютого і аж до середини березня ми фіксували масштабну інформаційну атаку — понад три тисячі негативних постів, коментарів, репостів, навіть сюжетів на телеканалах. Бували дні, коли пости публікувалися із частотою 5–7 постів в одну хвилину. Зрозуміло, що це замовлення. Зрозуміло, що це чітке виконання замовлення. І замовник, і виконавці відомі. На все свій час.
Тернопіль став першим містом в Україні, яке задокументувало таку атаку в режимі реального часу.
Питання ставимо відкрито: хто має мільйони на інформаційні диверсії під час війни, коли країна рахує кожну гривню на дрони? Українців закликаю критично ставитися до інформації в соцмережах і перевіряти першоджерела, особливо коли бачите масове поширення однотипного негативу.
– Ви з 2023 року перебуваєте під пильним наглядом НАБУ через звинувачення у незаконному збагаченні. Як іде слідство у справі? Що можете про це сказати?
– Я є міським головою з 2010 року. Зрозуміло, що за цей час виникали різні погляди на розвиток міста з деякими місцевими активістами. Природно, що вони звертаються зі скаргами та листами на мене до різних органів, в тому числі до НАБУ. Це було і в 2015 році, і в 2020 році, і в 2023 році. Я ставлюся до цього нормально. Це їхнє право.
Щодо НАБУ. У 2023 році мені стало відомо про це зі ЗМІ. Я одразу надав НАБУ листа про готовність до співпраці. Про хід слідства мені нічого не відомо. Усі мої доходи та активи задекларовані відповідно до закону.
– Недавно ваша донька придбала маєток у престижному районі Маямі Coral Gables за 2 мільйони доларів. Записаний він на її чоловіка Рубена Родрігеса. Звідки такі величезні гроші?
– Інформація, наведена вами, є недостовірною.
Щодо моєї доньки. У кожного є своя доля. Ми живемо у відкритому світі і країні. Моя донька, як і інші молоді українці, ще до початку повномасштабного вторгнення проживала у США і там познайомилася з майбутнім чоловіком. Там вона живе зі своєю сім’єю. Я, як і кожен батько, хочу, щоб моя донька була щаслива, і я завжди буду її підтримувати.
Моя донька — доросла людина, яка живе своїм життям. Її чоловік займається бізнесом. США дають можливість для розвитку своєї справи, в тому числі завдяки кредитуванню. І я пишаюся, що мої діти мають можливість досягати чогось своєю працею.
– В інтерв'ю рік тому ви казали, що не зареєстровані в ТікТоці. Але ви є в Інстаграмі і Телеграмі. Як ставитеся до ідеї обмежити Телеграм на території України? І коли вас чекати у ТікТоці?
– Рік тому, можливо, я ще не мав акаунту, але зараз вже є. Бачу, що платформа працює, особливо для комунікації з молоддю. Міський голова має бути там, де є люди — і в Інстаграмі, і в Телеграмі, і в ТікТоці. Щоб люди отримували інформацію з першоджерела, а не від ботів.
Щодо обмеження Телеграму чи будь-яких інших соціальних мереж та будь-якого контенту в мережі Інтернет. Це питання національної безпеки, і вирішувати його має держава з урахуванням позиції спецслужб.
Телеграм — це реальність, у якій живуть мільйони українців. Будь-яке рішення має бути зваженим і не повинно позбавляти людей доступу до інформації, особливо під час війни. Я довіряю нашим спецслужбам у цьому питанні.
